За півроку генконсульство Польщі у Львові видало майже 170 тис. робочих віз

logo
23090_za_pivroku_genkonsulstvo_polwi_u_lvovi_vi.jpeg


У Львові кількадесят компаній, які шукають персонал для Польщі. І схоже, попит на таку роботу чималий. Польське консульство у Львові від початку року видало майже 170 тисяч робочих віз. Це у півтора разу більше, ніж минулоріч.

Зі січня по серпень 2016 року генеральне консульство Республіки Польща у Львові видало 169 071 робочу візу. В аналогічний період 2015 року – 115 249 віз. Отже, приріст становить 46,7, повідомили в консульстві.

Польським підприємцям бракує робочих рук. Тож на місце своїх громадян, які шукають заробітку в Британії чи Німеччині, шукають українців. І йдеться тут не лише про різноробочих, офіційно працевлаштовувати у Польщі готові швачок, далекобійників, менеджерів з продажу та програмістів. Особливо цінують технічних спеціалістів.

«Наприклад, електриків, механіків, автоматиків, їх дуже бракує так само і в Польщі, а в нас це ще старі кадри з наших заводів, які мають дуже добрий досвід і яких готові брати», – розповіла керівник українського офісу міжнародної рекрутингової компанії Софія Папірник.

І таких компаній, які шукають фахівців для Польщі, у Львові десятки.

Навіть віце-прем’єр сусідньої країни Матеуш Моравецький покладає порятунок польської економіки на наших трудяг. Мовляв, поляки їдуть заробляти на Захід, а на їхні місця можна по-дружньому запросити кілька українців.

«Якщо з доступних нам розрахунків виходить, що виїде від кількасот тисяч до півтора мільйона людей, то ми маємо докласти якомога більше зусиль, щоб компенсувати ці втрати. В Україні справи йдуть погано, тож якщо залучити мільйон-два українських громадян, то протягом 4-8 років це може стати сильним поштовхом для самої України. Частина з них створить родини і залишиться тут, але більшість повернеться назад», – сказав Моравецький під час економічного форуму в Криниці.

Звідти нещодавно повернувся і начальник управління інвестиційної політики ЛОДА Олег Матис. Він певен, це суто політична заява і швидше спрямована на те, щоб налаштувати поляків проти українців. Та все ж, певен чиновник, пора піднімати рівень оплати праці тут.

«Наші переваги на сьогодні – це доступні ресурси, доступна сировина, доступна робоча сила. Як би це кому не подобалось, але це та можливість, якою ми повинні скористатися, – зазначив Матис. – І в нас є перспектива, за 5-10 років ми можемо вийти на рівень оплати праці, який є в сьогоднішній Польщі».

Матис певен: полякам вигідніше створювати свої філії тут, в Україні. Крім того, спостерігається позитивна динаміка на українських підприємствах. До прикладу, багато з них готові пропонувати своїм робітникам гідні умови праці та заробітну плату.

Схожі настрої панують між менеджерами в легкій промисловості. Наприклад, швачка в Польщі може заробити втричі більше, ніж в Україні. Особливо, якщо тут вона отримує білу зарплату.

Олег Яницький, який керує данським підприємством у Львові, каже: наразі не відчуває браку кадрів. Та рахунки за комуналку зросли, і якщо людям не збільшити зарплати, вони підуть.

«Ми вже впровадили для своїх працівників премію у розмірі 500 грн. Крім того, працюємо з власником, щоби він підняв зарплати, починаючи з 1 вересня. Іншого виходу немає, тому що люди будуть змушені піти під тиском зовнішніх обставин, навіть якщо їм дуже подобається працювати в компанії. Вони можуть поїхати в Польщу або піти працювати туди, де платять «чорну», «сіру», але більшу зарплату. Те саме, на мою думку, мають зробити всі підприємства», – пояснив Яницький.

За оцінкою місцевих роботодавців, якщо різниця між польськими та українськими зарплатами зростатиме надалі, ми ризикуємо втратити легку промисловість.

А поділитися?