Забудова території Низького замку стала б злочином проти Львова

logo


girnyakreplikaСкажу без перебільшення: на розпочаті нещодавно археологічні роботи з дослідження території Низького замку з нетерпінням очікували всі патріоти Львова. Адже досі площа в районі проспекту Свободи, вулиць Театральної та Лесі Українки залишалася чи не найбільшою загадкою нашого міста.

Історики пророкують, що на місці розкопок можна виявити чимало артефактів, давніх мурів і – що особливо інтригуюче – залишки князівської церкви Святої Катерини. За найбільш оптимістичними прогнозами, там можуть зберегтися навіть фрагменти стінного розпису. Настав час, аби зведений у другій половині ХІІІ століття Замок Лева відкрив свої таємниці.    

Але попри це неодноразово чув від львів’ян побоювання за долю археологічних досліджень. Мовляв, покопають для годиться, міська влада використає це, як привід для ліквідації «Вернісажу», а наступним кроком стане будівництво чергового монстроподібного готелю чи офісного центру.

З цього приводу хочу одразу наголосити: жодного будівництва на території нинішнього «Вернісажу» допустити не можна! Як і спорудження підземного паркінгу, адже свого часу з гарячих голів лунали і такі ідеї. Такі дії були б катастрофою для історичної пам’яті львів’ян і злочином проти міста. Тому сподіваюся, що у коридорах Ратуші раз і назавжди відмовилися від ідеї забудови території Низького замку. У будь-якому разі переконаний, що свідома громадськість не дозволить жодних знущань над історією нашого міста.

Що ж потрібно робити після того, як усі необхідні дослідження буде здійснено? Зрозуміло, що остаточне рішення можна приймати тільки після завершення археологічних робіт, однак уже сьогодні очевидно, що простір Низького замку необхідно музеєфікувати і зберегти для нащадків. Так чинять у всьому цивілізованому світі. Зрештою, аби далеко не ходити, можна глянути на роботи, які вже здійснені на території Луцького замку.

До речі, у музейному просторі, створеному на базі залишків Низького замку, можна буде органічно зберегти торгівлю творами мистецтва та сувенірами, залишивши робочі місця понад трьом сотням працівників «Вернісажу».