«Замість незадоволених скаржників, ми отримали людей з ідеями та бажанням щось змінити» – як у Львові вирішували проблеми житлових дворів

logo
26305_zamist_nezadovolenih_skarzhnikiv_mi_otrim.jpeg


25 вересня, на фестивалі «Майстерня міста» представники львівської міської ради представили полтавцям результати проведення воркшопу з реорганізації житлових дворів.

Запустити цей проект вдалося завдяки ініціативі працівників Львівської міської ради, в минулому громадських активістів. За його умовами мешканці кожного з шістьох районів Львову могли повністю включитися в процес оновлення свого двору, у створені проектів їм допомагали професійні консультанти, кошти на роботи виділили з міського бюджету:

– Головним результатом воркшопу, розповідає Олександра Сладкова, начальник відділу урбаністики інституту просторового розвитку Львівської міської ради, стало те, що ми нарешті досягли конкретних результатів, які втілять в життя: зараз один двір вже є в бюджеті цього року і ще п’ять підуть в бюджет наступного року.

Проект діє з січня цього року, в ньому, кажуть львів’яни, застосували новий підхід до співпраці з мешканцям:

– Ми пропонували мешканцям самім подавати на проектування, що абсолютно змінило їх підхід до справи – ми отримали людей із ідеями та бажанням щось зробити, а не купу незадоволених скаржників, зазначає Олександра Сладкова. Умови були в електронному вигляді, тому найактивнішими у нас були люди від 25 до 35 років, які зазвичай не беруть участь у розвитку міста, оскільки багато працюють. Потім вони робили презентації в районних адміністраціях до яких відносилися їх двори. У виступах автори висвітлювали проблеми, кожного з дворів і розповідали, що вони вже зробили для їх подолання. Так ми обрали переможців з кошжного з 6 районів. У якихось районах на це місце претендували 4 двори, в інших – до 25. Коли розпочався воркшоп, ми розділились на дисциплінарні команди.

У кожній з цих команд були архітектори, ландшафтники і представники інших професій, вони працювали спільно із представниками двору. Також у кожній команді були представники інших міст, які тиждень жили із самими мешканцями двору. Такий експеримент, кажуть активісти, жодних непорозумінь не приніс, натомість мешканці змогли отримати свіжий погляд. З мешканцями активісти влаштовували по три зустрічі.

На першій – просто слухали. Зазвичай архітектори роблять велику помилку – вони йдуть з проектом і починають із мешканцями конфронтацію стосовно нього. Ми ж просто приходили і вислуховували все, незалежно від того, стосується це проекту чи ні. На другу зустріч приходили з ідеями проектів, показували проекти будинків з закордону. Якщо мешканці не сприймали певної ідеї – ми її відкидали. З ідеями, які сприймалися – продовжували працювати. Ми вважаємо, що ціллю проекту є не задоволення его архітектора, а задоволення мешканців, яким надалі належить користуватися цим простором. На третій зустрічі вже пропонувався проект з візуалізаціями та планом. Ми обговорювали з мешканцями деталі, доопрацьовували його. Таким чином ми отримали шість проектів, з яких п’ять – готові концепти для того, щоб розробляти готову документацію, один трохи слабший – його ми ще будемо доробляти з мешканцями.

Проекти мешканців у Львові фінансуватимуться із загальноміського бюджету, однак активісти кажуть, що на бюджет участі подали чимало ідеяй дворів, які явно виходили з їх проектів. Наприклад минулого року на бюджет участі там подали 260 проектів, із них близько 30 ідей стосувалися реконструкції дворів. Схожа статистика і в Полтаві. Схожі й бюджети проектів: великий двір обійдеться приблизно у 2 мільйони гривень, маленький – 200-300 тисяч.

А поділитися?