Завтра – презентація альбому листів о. Климентія Шептицького

logo
110238_zavtra_prezentacija_albomu_listiv_o_klime.jpeg


14 липня ( у п’ятницю) о 16.00

у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці

(пр-т Шевченка 13, м. Львів)

відбудеться

ПРЕЗЕНТАЦІЯ історико – документального АЛЬБОМУ

„Блаженний архімандрит Климентій (Казимир граф Шептицький).

Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького та родини”.

klementij01

УПОРЯДНИКИ ЛИСТІВ: 

Єрм. ЮСТИН БОЙКО – керівник Постуляційного центру монастирів Студійського Уставу, настоятель Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ, упорядник листів та видання,

Іван МАТКОВСЬКИЙ – упорядник листів та видання, перекладач на українську мову.

Співорганізатор:Юрко АНТОНЯК, член правління ГО «Громадська варта»конт. тел. 050 370 66 32

Ці листи, написані бл. свщмуч. Климентієм (Казимиром Шептицьким) до членів родини у період із 1881 по 1945 роки, були нещодавно віднайдені у монастирі св. Теодора Студита «Студіон», що біля Риму у Кастельгандольфо. Більшість з них – до брата Станіслава Шептицького, генерала Війська Польського. Листи перекладено українською мовою Іваном Матковським та спільно з о. Юстином (Юрієм Бойком) упорядковано і підготовано до друку.

Понад дві сотні фото Родини Шептицьких, які ілюструють історико- документальний альбом „Блаженний архімандрит Климентій (Казимир граф Шептицький). Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького та родини”, сприятимуть глибшому пізнанню постаті блаженного свщмуч. Климентія Шептицького та родини Шептицьких загалом.

У альбомі використано світлини з колекції „Archiwum Szeptyckich” (Польща), о. Юстина (Юрій Бойко), Івана Матковського, Лесі Квик, Романа Метельського, „Narodowe Archiwum Cyfrowe” (Польща), Muzeum Narodowe w Warszawie (Польща), Cyfrowa Biblioteka Narodowa Polona (CBN) (Польща) – багато з них також вперше побачать світ.

Передмовою до видання стали спогади с. Ванди, дочки Олександра графа Шептицького і племінниці о. Климентія та Митрополита Андрея Шептицьких. Спогади с. Ванди перекладені з польської мови та друкуються також вперше.

Графічна та мистецька реалізація задуму упорядників реалізована львівською художницею Лесею Квик.

Листи о. Климентія прокоментовані перекладачем Іваном Матковським.

Літературна редакція видання здійснена Василем Лабою, Галиною Терещук, Іванною Матковською. Упорядники висловлюють також подяку Ігореві Розлуцькому, науковцеві з Дрогобича, за допомогу у підготовці Листів до друку.

Видання підготовлено до друку за фінансового сприяння Івана та Іванни Матковських, Юрія та Марії Чернецьких.

Історико-документальний альбом готувався до друку у співпраці з церковними інституціями та організаціями: Свято-Іванівською Лаврою Студійського Уставу УГКЦ, Постуляційним Центром Монастирів Студійського Уставу УГКЦ, Fundacja Rodu Szeptyckich, Громадською радою „Святий Юр”.

З тексту листів довідуємось про малознані факти з життя родини Шептицьких та взаємини між братами, дітьми Яна та Софії Шептицьких. До слова, до нині немає опубліковано жодної монографії, яка б охоплювала різні сторони життя та діяльність блаженного архимандрита Климентія Шептицького.

В листах Казимир Шептицький (о. Климент) детально описує своєму брату Станіславу, військовому аташе австро-угорської імперії на Далекому Сході у Маньчжурії, останні роки життя їх батьків та смерть матері – Софії Шептицької. З них ми довідуємось про причини вступу в чернече життя автора та перебування в монастирі на Балканах. Надзвичайно цікаво описаний міжвоєнний період у житті родини та факти пов’язані з діяльністю брата, Митрополита Андрея. Цінними документами родини є спогади про відвідання Прилбич після вбивства брата Леона солдатами в час першої радянської окупації Галичини. Також читаємо свідчення очевидця подій у Львові у 1941 році – вбивства в’язнів під час відступу більшовиків після оголошення Німеччиною війни СССР.

Архимендрит Климентій Шептицький залишив у листах до родини також цінну, часто не відому широкому загалу, інформацію про греко-католицьку Церкву, події з життя праведного Митрополита Андрея Шептицького.

Блаженний Священномученик Климентій (Казимир Шептицький) народився 17 листопада 1869 року у селі Прилбичі в родині Яна та Софії Шептицьких. Був шостою дитиною у сім’ї. У 1892 році отримав ступінь доктора права у Ягеллонському університеті у Кракові. Займався адвокатською та політичною діяльністю. Зокрема, у 1900-1907 році був депутатом австрійського парламенту, співавтор «Загального австрійського закону про ліси». У 1911 році, у віці 43 роки, вступив до монастиря. У 1918 році став настоятелем Унівського монастиря, a з 1926 року ігуменом Студитів Свято-Успенської Унівської лаври. У 1927 році на землях т.зв. Кайзервальду у Львові заснував Свято-Іванівську лавру Студійського уставу.  В 1936–1937, спільно з братом, митрополитом Андрієм Шептицьким, склав статут для монахів Студійського уставу, відомий під назвою «Типікон», який апробував папа Пій XII. Відіграв велику роль у створенні та формуванні чернецтва греко-католицької Церкви.  У 1939 році таємно іменований митрополитом Андрієм Шептицьким екзархом Росії та Сибіру. Під час Другої світової війни врятував кілька сотень єврейських, польських та українських дітей. Замордований у 1951 році у Владимирському централі в Росії. В 1996 р. посмертно отримав звання «Праведник народів світу» за порятунок євреїв у період  Голокосту. Отець Климентій Шептицький беатифікований Папою Римським Іваном Павлом ІІ  27 червня 2001 року у Львові під час офіційного візиту Святійшого Отця в Україну.

Станіслав Шептицький народився 3 листопада 1867 року, як четвертий син Яна та Софії Шептицьких. У 1888 році закінчив Військову Технічну Академію у Австрії та отримав офіцерське звання поручника. У 1904-1905 рр. був австрійським військовим аташе при російській армії в Маньчжурії. У 1914 році призначений начальником штабу II корпусу на російському фронті. Кандидатуру Станіслава Шептицького було запропоновано, щоб очолити Українських Січових Стрільців. У 1916-1917 рр. очолює Польські Легіони австро-угорської армії. У 1919, як генерал Війська Польського, займав пост командувача Литовсько-Білоруського фронту під час польсько-большевицької війни. У 1920 році керує обороною Варшави під час большевицького вторгнення кінноти Будьоного в Польщу. У 1923 році призначений міністром оборони Польщі. Був нагороджений найвищими військовими відзнаками ІІ Речі Посполитої.

А поділитися?



Вам має сподобатись...