Зі Львова в Ченду. Як львів’ян заохочують співпрацювати з Китаєм

logo


Співробітниця Львівської міської ради Ярина Сорока три місяці провела в Китаї та розповідає, чому починати там бізнес – вигідно.

У травні 2017 року Львів підписав меморандум про трирічну співпрацю з китайським містом Ченду в провінції Сичуань. Головну спеціалістку управління інвестицій і проектів Львівської міської ради Ярину Сороку на три місяці відрядили до Китаю – досліджувати архітектуру, бізнес та інновації шістнадцятимільйонного Ченду. Вона розповіла Tvoemisto.tv про те, чому львів’янам варто замислитись про спільні бізнес-проекти з китайцями.

У Ченду немає заторів. Якщо на якійсь із вулиць міста починається тягнучка, її відразу усувають – за лічені місяці будують розв’язки й мости. Та й загалом проблеми в Китаї розв’язуються блискавично.

«В одному місці біля мого університету, коли я була там уперше, міняли комунікації – там були лише ями та купи глини. За два тижні я побачила там величезний парк із деревами, клумбами, газонами, велосипедними доріжками тощо»,  – розповідає Ярина.

Окрім зустрічей та перемовин, у Китаї вона мала вчитись в університеті та вивчати китайську мову. «Заняття щодня починаються о восьмій тридцять. Проспати неможливо – тобі телефонують і нагадують, що ти маєш бути на навчанні», – згадує вона.

Про Україну в Китаї знають мало, а всіх європейців сприймають приблизно однаково. На 3D-мапі в університеті їй не вдалося знайти Україну. «Наступного дня мапу переробили – приклеїли до неї Джі-Фу, тобто Київ, і Ліо-Фу, тобто Львів, і синьо-жовтий прапор. З’ясували історію конфлікту на Донбасі. І перепросили мене», – каже Ярина. Львів’ян, утім, у Ченду чимало – переважно вони викладають англійську у школах.

Деякі львівські підприємці створюють бізнес у Китаї, проте обирають здебільшого Гуанчжоу, Шанхай та інші промислові мегаполіси. Ченду, попри шістнадцятимільйонне населення, є спокійнішим містом із менш бурхливим економічним розвитком.

«Але на нас там чекають, – веде далі Ярина. – У будь-якій сфері чекають на бізнесменів із Європи. Там є окремий інноваційний квартал із новими офісними будівлями, які ще не заповнені. Вам дають ключі від офісу: працюйте. Мерія міста допомагає з усіма документами та візою». Іноземний інвестор, прийшовши в Ченду, три роки може розвивати свій бізнес, не сплачуючи податків. Утім, їх таки доведеться заплатити згодом – це кредит, який підприємство віддає на четвертий і п’ятий рік роботи, якщо починає отримувати прибуток.  За словами Ярини, ця схема приваблює бізнесменів із різних країн – від Сполучених Штатів Америки й Канади до Зімбабве.

Україна як ринок цікавить китайських підприємців. Ярина зустрічалась із багатьма потенційними інвесторами. Здебільшого вони готові вкласти від ста мільйонів євро, проте сподіваються на гарантії від держави. Серед проектів, які зацікавили китайців – концесійні дороги, шахти, вітрова енергетика та аграрна сфера.

Представники Ченду готові приїхати до Львова вже в лютому 2018 року, якщо Львівська міська рада їх запросить. «Вони, можна сказати, на валізах. Нам потрібно лише зателефонувати їм і сказати, коли саме ми на них чекаємо. Крім Львова, вони планують відвідати Польщу. Порівнявши тамтешні й тутешні умови, вирішуватимуть, у що вкладатимуть гроші. На їхню думку, політика в Польщі та в Росії стабільніша, натомість, вони не цілком розуміють, як поводитись в Україні», – пояснює Ярина. Зараз її завдання – обговорити з львівськими вишами, культурними закладами та міською владою деталі можливої співпраці з китайцями.

Національний музей у Ченду, наприклад, готовий розмістити в себе львівські експозиції, а з освітніми закладами китайці хотіли б підписати меморандум, аби запрошувати викладачів працювати в університетах Ченду, а українських студентів – вивчати китайську.

Європейці в Ченду отримують великі можливості, щоб досягти успіхи й заробити гроші. Китайці добре ставляться до вихідців із Європи й навіть уважають за добру прикмету доторкнутись до іноземця.

«Слоган “Chengdu Can Do” відповідає тому, що відбувається в місті, – каже Ярина Сорока. – Натомість, Львів із його “Open to the world” іще має показати себе справді відкритим до світу. Тут усіх потрібно вмовляти, переконувати, показувати, хто готовий нас спонсорувати і які ми насправді круті, аби показати світу Україну».

Микита Гладченко

Фото надані Яриною Сорокою