Змінювати район для себе. Про що говорять мешканці Сихова

Мешканці Сихова пишаються своїм районом, створили про нього інтерактивну гру та переконані, що інші райони Львова мають брати з них приклад.

Фото: LVIV.COM

Про те, як розвивати 150-тисячний район, щоб у ньому відчували себе комфортно і мешканці, і туристи, говорили під час дискусії про Сихів у культурно-освітньому центрі імені Довженка, в межах святкування 762-ї річниці Львова. 

Модераторка Оксана Гузь (заступниця директора «Культурно-освітнього центру імені Олександра Довженка») запропонувала учасникам дискусії поділилися своїми асоціаціями про район. Для них Сихів – це місце роботи, особливі люди, простір для ідей, дім, перспектива. 

Активісти акцентують на стрімкому економічному, інфраструктурному і культурному розвитку району, адже нещодавно ухвалили стратегію розвитку громади. 

Серед актуальних проблем – Сихів досі лишається спальним районом на 70%, і наразі в людей немає особливих причини відвідувати його. Як говорить Андрій Рущак, співзасновник ГО «Кращий Сихів», насамперед треба робити район для сихівчан, і тоді він стане привабливішим для інших, зокрема й для туристів. Наприклад, активіст розповідає, що під час створення Скверу Гідності виходили з потреб людей, а не думки просто створити нову локацію.

Оксана Гузь нагадала, що серед сихівчан доволі сильною є «сихівська ідентичність». Так, за результатами опитування, проведеного «Інститутом міста» у 2017 р., 44,5% сихівчан вважають себе «мешканцями Сихівського району», 21,7% –«мешканцями мікрорайону». Останніх, нагадаємо, є чотири – «Боднарівка», «Сихів-Іскра-Шувар-Козельники», «Санта-Барбара», «Старий Сихів». 68,7% опитаних відповіли, що пишаються тим, що є мешканцями свого району.

До дискусії долучилася Наталія Мисак із «Групи 109» – переможців конкурсу з реконструкції площі Довженка. Вона стисло розповіла ідею, закладену в основу проекту. «Ми хотіли зберегти кількість зеленого простору на площі, а також створити можливість для багатьох сценаріїв, які могли би там відбуватися. Відповідно, ділимо простір на дві менші площі з різними властивостями. Одна – в невеличкому заглибленні; таким чином вона створює камерний зелений простір, де ви можете прийти відпочити, а з іншого боку – територія, яку можна переобладнати для масових заходів. Друга частина більш транзитна, урбанізована», – розповіла дослідниця. 

Для Володимира Гоя, співзасновника ГО «Рідний Сихів», територія району є пріоритетнішою, ніж центр Львова. Впродовж останніх років жити в Сихові стало престижно, і цьому сприяє об’єднання мешканців для перевтілення простору району. Такі історії успіху, переконані активісти, можуть використовувати й інші райони Львова й цілі міста. 

Після обговорення Христина Бойко, координаторка освітніх програм Центру міської історії, презентувала інтерактивну гру «Сихів. Вподобай і поділись». 

Працювати над задумом почали в серпні 2017 року для залучення мешканців до спільного осмислення питання міста та району, їхнього минулого та майбутнього. У створенні гри брала участь група з дев’ятьох юних сихівчан, віком 10-16 років. 

«Ми мали точкові зустрічі з експертами та експертками з архітектури, урбаністики, промоції, з ілюстраторами. Але окрім цього, пізнавали та досліджували простір: у прогулянках, пошуках місць, у розмовах із мешканцями та мешканками, які пам’ятають далекий чи близький Сихів», – говорить Христина Бойко. 

Основний елемент гри – ілюстрована карта-путівник, яка містить зображення основних локацій Сихова. Тут відомі храми, площі, пам’ятки, парки і навіть магазини. Творці наголошують: мапа – суб’єктивний погляд розробників і розробниць, тому не могла вмістити всі об’єкти району. Інші елементи набору: міська гра -квест«Деталі важливі» (10 карток), настільна гра з елементами міста на основі гри «Dobble», кубик, стікери. 

Грати можна по-різному:

1. «Деталі важливі». Поділитися на команди, вийти на місцевість і шукати елементи, зазначені на спеціальних картках – наприклад, жовтий колір, бордюр, людей із бородою, номер 8 тощо. Знайдений об’єкт треба зафіксувати на мобільний і відзначити стікером на мапі. Про тривалість гри краще домовитися завчасно.

2. За допомогою іншого набору карток можна побавитися у гру на кшталт «Dobble» — пошук однакових елементів на швидкість. Такі картки згодилися б і на шкільних уроках: наприклад, під час вивчення іноземних мов, географії тощо.

Наразі виготовлено 100 комплектів гри; їх можна знайти в бібліотеках і навчальних закладах міста. Анонсували також електронну версію. 

Анна Єгорова

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED