100 тисяч нових робочих місць. Чи може Львів повторити успіх Кракова

logo
185801_100_tisjach_novih_robochih_misc_chi_mozhe.jpeg


Сьогодні конкуренція за людей йде між містами, а не країнами, і на це варто зважати Львову.

Дедалі частіше у Львові обговорюють залучення інвесторів для розвитку аутсорсингу бізнес-процесів і створення центрів спільного обслуговування. Про те, чи може Львів мати більше, ніж ІТ-аутсорсинг, дискутували представники влади, медіа та бізнесу на дискусії «Перспективи розвитку бізнесу центрів надання дистанційних сервісних послуг».

Відправною точкою обговорення стала гучна заява начальника управління інвестиційної політики ЛОДА Романа Матиса про високий потенціал для розвитку у Львові галузі аутсорсингу бізнес-процесів, поряд із досить розвинутою сьогодні сферою ІТ-аутсорсингу. Аутсорсинг бізнес-процесів стосується багатьох сфер – аудиту, юриспруденції, менеджменту, управління нерухомістю, рекрутингу тощо. Він може суттєво впливати на економічний розвиток міст:

«У світі росте попит на ці послуги. Тільки в Кракові в цій галузі працює приблизно 70 тисяч осіб, а вона створює до трьох робочих місць у суміжних галузях. У Польщі вже починає бракувати працівників на цьому ринку. Я ставлю перед собою завдання створити у Львові до 100 тисяч нових робочих місць як у цій галузі, так і в дотичних до неї», – говорить він.

Роман Матис уточнює, що у Львові треба створити протягом найближчих п’яти-восьми років 20–25 тисяч робочих місць у галузі аутсорсингу бізнес-процесів, і це, на його думку, цілком реально. Решта ж додававатимуться поступово. Наприклад, компанія PwC (PricewaterhouseCoopers – мережа компаній, що пропонує послуги у сфері консалтингу та аудиту – Tvoemisto.tv) в польському місті Катовіце стартувала з 250 працівників, а зараз має вже 1700. У Львові PwC нараховує 350 людей, і в підсумку, вважає посадовець, ця кількість може зрости до тих же 2 тисяч.

«Правило мультиплікатора робочих місць діє в аутсорсингу всюди однаково. В Україні одне робоче місце в ІТ-аутсорсингу створює 3–3,5 робочих місця в суміжних галузях. В аутсорсингу бізнес-процесів буде так само», – зазначає Роман Матис.

Однак наскільки ці амбітні наміри життєспроможні і чому досі аутсорсинг бізнес-процесів у Львові розвивався так мляво?

Інвестиції у людей

Однією з перших проблем, яку обговорили під час дискусії, була наявність достатньої кількості працівників для тих компаній, що захочуть розвивати галузь аутсорсингу бізнес-процесів у Львові і відкривати у місті центри спільного обслуговування.

Роман Матис говорить, що «виховати» нове покоління фахівців має реформа освіти. У Львові 125 тисяч студентів, які вивчають у тому числі юриспруденцію, маркетинг, менеджмент тощо. Проте, згідно зі статистикою, 60% офіційно безробітних мають дипломи про вищу освіту. Саме в цій цільовій групі є потенціал, і замість того щоб вирощувати «наступних безробітних із дипломами», треба ставити завдання знайти роботу для цих людей.

Своєю чергою, Еліас ван Херваарден, директор Центру надання послуг з питань стратегії розміщень у світі, компанія Deloitte, не бачить разючих відмінностей у системі освіти України та найближчих країн. Проте, саме Польща, Румунія та Чехія, а не Україна, вибухнули пропозиціями у сфері аутсорсингу бізнес-процесів.

«Справді, освіта має адаптуватися, але це не є критичним фактором. Підприємці самі вирішують свої проблеми. Давайте не ховатися за проблемами освіти. Подивіться на 1200 людей, що працюють у Львові у центрі Nestle з 22 різними мовами; 15 мов знають працівники центру «Австрійських авіаліній» у Львові. Це доводить, що ринок сам знайде рішення. І ці рішення є. Давайте робитимемо те, що й інші компанії, які самостійно готують своїх фахівців, після того як вони отримають базову освіту», – говорить консультант.

Тарас Кицмей, президент корпорації SoftServe, додав, що галузь аутсорсингу бізнес-процесів звертає особливу увагу на людей, і тому бізнес повинен бути готовим інвестувати в розвиток своїх майбутніх працівників, у розвиток талантів. Проте, майбутні працівники і таланти — це передусім студенти місцевих університетів. На жаль, найкращі випусники шкіл обирають дедалі частіше не місцеві університети, а закордонні, зокрема, польські. Тому його ключова думка – конкурентність на глобальному ринку місцевих закладів вищої освіти.

«Університет має бути конкурентним на глобальному рівні, як бізнес-структура. Найкращі студенти мають захотіти залишитися в університеті. Якщо ж заклад не стане бізнес-структурою, він не зможе створити конкурентну оплату праці, і найкращі не схочуть у ньому залишатися. Все, про що ми зараз говоримо, – як інтегруватися в глобальну економіку. Без цього ми не будемо успішні. І освіта, наука теж повинні у неї інтегруватися», – вважає підприємець.

Прозорість і передбачуваність правил

З іншого боку, Тарас Кицмей наголосив на тому, що для розвитку аутсорсингу бізнес-процесів Україна має бути конкурентною з точки зору регулювання ведення бізнесу.

За його словами, у сусідніх країнах, що є членами ЄС, галузі ІТ-аутсорсингу та аутсорсингу бізнес-процесів розвиваються однаково добре. Проте, у Львові, де в ІТ-аутсорсингу працюють близько 250 компаній, галузь дистанційних сервісних послуг для бізнесу майже не розвинена. Тарас Кицмей Кицмей це пояснює тим, що в ІТ-аутсорсингу у Львові працюють переважно місцеві компанії або ті, засновники і топ-менеджери яких походять з України чи країн колишнього СРСР. Ці фірми знають місцеві правила ведення бізнесу і звикли до них.

«А чи зайшли великі ІТ-компанії робити ІТ- аутсорсинг? Ні. Чому? Тому що немає прозорих умов ведення бізнесу. Ми бачили добрі приклади — Краків, Катовіце. Якщо ми хочемо, щоб в Україну ці великі компанії почали заходити, ми повинні спеціально для них створити умови. Наприклад, певну агенцію, яка ними опікуватиметься. Змінити умови ведення бізнесу складно, але створити умови для компаній, які заходять як інвестори , – можна», – вважає він.

За його словами, великі компанії не заходять до України ще й тому, що в українському суспільстві склалося нездорове ставлення до інвесторів, і на державному рівні це навіть виражено у законодавстві, системі оподаткування тощо.

У свою чергу, Антон Подільчак, представник European Business Association та керуючий партнер Advice Group, вважає, що перешкодою є навіть не «непрозорість», а «непередбачуваність» умов: інвестори не знають, що буде з їхнім бізнесом за півроку. Однак, за останні півтора-два роки, як вважає він, у країні досягнули того рівня очікуваності, прозорості та визначеності, коли можна робити інвестиції з упевненістю у завтрашньому дні. Прикладом є Львівщина, куди продовжують заходити інвестори, хоча у цьому є і заслуги місцевого бізнес-середовища.

Ризики чи невдала промоція?

Інша можлива причина відсутності ринку аутсорсингу бізнес-процесів в Україні – закордонний бізнес не ризикує йти в Україну, про яку майже нічого не знає, а йому треба показувати історії успіху. Про це говорить Александр Маркус, голова правління Німецько-Української промислової палати:

«Ризики є у процесах, а не у капіталі. Треба довести, що аутсорсинг бізнес-процесів працює в Україні. У Західній Європі на конференціях я не чую про Україну, тому що немає успішних прикладів. Про Україну в Німеччині говорять у контексті війни».

Антон Подільчак також зазначає, що згадані вже ймовірні перешкоди — недосконалість законів чи відсутність достатньо підготовлених працівників — насправді не є великими ризиками для сфери аутсорсингу бізнес-процесів. Найбільшими інвестиціями будуть витрати на оснащення офісу та розвиток людей. Навіть події, які збільшують ризики, наприклад, для безпеки – як це сталося в 2014-му – не виключають можливості релокації бізнесу.

Тож основною причиною того, що цей вид аутсорсингу досі не розвинувся в Україні є, на його думку, відсутність ініціативи. Ніхто раніше не виходив на контакт з тими компаніями, які мають потребу у таких послугах, а бізнес у Європі, наприклад, заклопотаний своїми щоденними справами і не помічає ані перспектив Львова, ані перспектив України.

«Ми недопрацювали в продажі себе як України, як достойного партнера. Ми буквально програли в маркетингу, хоча структурно нічим не гірші. Великий бізнес, який приходить до України, готовий платити податки за нашою середньою ставкою. Вони в нас абсолютно адекватні і на порядок легші, ніж у Західній Європі. Ані податки, ані прозорість для цього виду аутсорсингу не є проблемою, незважаючи на наші плюси й мінуси. Основна причина, чому не пришли сюди ці інвестори – ми не запрошували», – говорить Подільчак.

Еліас ван Херваарден з Deloitte вважає також, що добра промоція може допомогти Львову досягти успіх Кракова. Головне – стати гідним бійцем у «війні за кадри».

Любомир Зубрицький, менеджер по роботі з ключовими бізнес партнерами у Lufthansa Global Business Services додає, що спочатку взагалі можна не говорити про ризики. За його словами, аутсорсинг бізнес-процесів охоплює процеси не першої важливості, і потенційні наслідки помилок у них мінімальні:

«Є багато процесів, якими потрібно заробляти довіру. Вони некритичні, з невисокими ризиками, де можна прожити, коли процес не працює два тижні. Наприклад, транзакційні процеси, де є перевірка рахунків. Не треба бути надто амбітними і починати з складного, а взяти сферу, створити історію успіху, зробити репутацію. Тоді потягнуться люди».

Володимир Юмашев з Deloitte зауважив, що сьогодні конкуренція йде між містами, а не країнами, і на це варто зважати Львову. На думку Зубрицького, у тій проблематиці, яку обговорювали під час дискусії — працівники, ставлення до інвесторів, промоція — варто правильно встановити пріоритети та прийняти стратегію.

Натомість, Тарас Кицмей пропонує спершу знайти управлінців, які зможуть будувати у Львові центри аутсорсингу бізнес-процесів. Він вважає, що такими можуть бути фахівці ІТ-галузі з 10–20 роками досвіду в управлінні транскордонними проектами.

Підготувала Анна Єгорова

головне фото dou.ua


А поділитися?