“Арена Львів” – це як Mercedes, в якого колеса спущені та двигун не працює, – директор стадіону

logo


Директор “Арени Львів” Юрій Майборода розповів в ексклюзивному інтерв’ю Спорт 24 про стан справ на стадіоні, основні статті доходу, скільки потрібно заплатити, щоб провести матч, які ще проблеми з’явились та чи буде продана арена.

Про новий газон на стадіоні

– На весні постелили новий газон. Як він прижився?

– Самих матчів було не багато, але було багато концертів. Від концертів можливо і більше навантаження. Бо якщо вони багатолюдні, як у нас буває, то в залежності від погоди і покриття для газону є свої наслідки. Коли в нас було чотири концерти підряд, потім два матчі, то навантаження зашкалювали. Все пережили, все добре, ще й грошей заробили і в плюс вийшли.

Читайте також: Матч Україна – Португалія увійшов в шістку найбільш відвідуваних у відборі на Євро-2020

Газон себе виправдав. Можливо він не найкращої якості в світі, але в Європі таких газонів не багато. Наразі просто ще трава, яку посіяли, не має тої міцності, що має мати. Вона тільки на наступний рік зміцніє і буде потрібної якості. Тоді газон буде супер. Важко буде знайти кращий газон. Я щодня виходжу на газон зранку і бачу як він росте, поводиться, стає якіснішим. Вже орієнтуюсь якою трава є, якою може бути, як вона поводиться після матчу і концерту, де треба світити. Ми зробили правильне рішення, коли стелили саме такий газон. Кошти вкладені правильно.

– Зразу після проведення тендеру на заміну газону, була скарга до Державної аудиторської служби України щодо порушення під час проведення торгів. Чи є рішення по цьому питанню?

– До нас звернулись з аудиторської служби. Вони перевірили ті сигнали, які їм надходили. Перевірили нашу діяльність. Наслідків негативних ніяких немає. Ті зауваження, які висловлювались, не були такими серйозними, щоб впливати на тендер та якість виконання робіт. Там не було зловживань і не могло бути. Не розумно проводити тендер і мислити про те щоб “нагріти руки”, бо кожен тендер піддається перевірці. Я завжди думаю про те, щоб зробити так, аби не було претензій, а робота була якісна.

– Підрядник якісно виконав свої роботи?

– Була проблема в процесі проведення тендеру. Боролись дві компанії, в результаті перемогла одна з них. Там були деякі “шороховатості”, але це не стосувалось нас, а підрядників. Фірма, яка перемогла, виконала свої роботи дуже якісно. Але на початку ми мали трохи “натягнуті” стосунки. Ми боялись що вони можуть повестись некоректно, а вони переживали за нашу платоспроможність. Коли настав час початку робіт, то ми були налаштовані контролювати всі етапи роботи. Вони до нас – щоб ми були відповідальними та спроможними. Тому робота дуже швидко зробилась, за два тижні. Якби не погода, то зробили б за десять днів. Був виписаний дуже жорсткий графік робіт і дотримувались його. Через це якість робіт на висоті.

– Фірма “вела” ще газон протягом якось часу?

– Ми мали з ними договір такий, що вони мають ще забезпечити агрономічний супровід. У нас склались дуже добрі відносити. Ми в них ще закуповували мінерали та добрива. Вони допомагали з цим. Ще “Шахтар” нам надав допомогу у вигляді сонячних установок. Ми маємо своїх три великі і дві маленькы. “Гірники” ще три великі привезли, і ми могли пів поля зразу забезпечити. Зараз вони свої вже забрали.

– “Шахтар” ще допомагає?

– Маємо з ними угоду. Ми є їх резервним стадіоном. Вразі чого вони готові тут зіграти. Під час робіт із заміни газону приїжджали їх спеціалісти, дивились як ідуть роботи, консультували. Наш головний агроном тримає контакт з усіма хорошими спеціалістами. Тому вони між собою постійно радяться і спілкуються. Я в це не лізу.

Про оренду стадіону та прибутки

– “Арена Львів” операційно вийшла в плюс?

– За підсумками третього кварталу. Ми пів року прожили без газону, але платили заробітну плату, а зараз і аванс можемо платити. Все нормально.

– Це за рахунок концертів?

І футболу. У нас немає клубу який би грав постійно, але грають національні збірні команду. Це нам сприяє значною мірою. І тепер грає “Олександрія”, яка ще буде мати два матчі. Скоро молодіжна збірна зіграє матч. На наступний період плануємо так щоб національні збірні (різного віку) грали тут частіше. Якщо клуби не прийдуть. Хоча так об’єктивно складаються обставини, що якщо на стадіоні “Україна” розпочнеться реконструкція, то “Карпатам” і ФК “Львів” треба десь грати. Наразі для них це питання ціни гри. За підсумками минулого року ми порахували середню вартість одного матчу (враховуючи абсолютно всі витрати, які несуться) – це біля 465 тисяч гривень. Ми зараз навіть не декларуємо такої ціни за один матч, хочемо хоча б половину. Але клубам важко і цю суму заплатити. ФК “Львів” зіграв тільки дві гри. Ми розуміємо і націлені на те, що тут має бути футбол. Для цього стадіон і будували. Але враховуючи, що це державне підприємство де працюють люди, його треба підтримувати, то ми змушені задіювати різні напрямки і нарощуємо кількість подій. Завдання комерційного відділу постійно збільшувати кількість різних заходів на арені.

– На цей рік Ви планували піднімати вартість оренди стадіону на матчі і концерти. Яка вартість зараз?

– Це різні цифри для чемпіонату України, єврокубків і матчів збірних. Ми їх декларуємо і впроваджуємо в життя. Всі ці умови, по яких проводиться кожен захід, є комерційною таємницею і не підлягають розголошенню. Навіть те, що я назвав середню вартість матчів минулого року – це не дуже коректно щодо наших партнерів. Але ми насправді ідемо цим шляхом. Ми поставили перед собою таку мету: якщо стадіон на концерті повністю заповнений, то ми хочемо отримати один мільйон гривень. Ми його ще не отримуємо, але рухаємось в цьому напрямку.

Читайте також: “Карпати” представили проєкт “народної команди”: новий стадіон, об’єднання з іншими клубами

– Мені нададуть суми прописані в контракті, якщо я зроблю запит до державного підприємство “Арена Львів” на публічну інформацію?

– Ми не дамо. Закон України нам дозволяє цього не робити. В договорах є пункт, в якому вказується, що підписанти не можуть розголошувати умови третім особам.

– В кожного клубу різна ціна?

– Так, може бути різна.

– Минулого року говорилось про 180-220 тисяч за матч. Які межі зараз?

В чемпіонаті України приблизно такі межі і залишились. На матчі збірних і єврокубках в 2-3 рази більші. Тому ми зацікавлені в матчах міжнародного рівня. Чим їх більше тим більший дохід.

Про проблеми стадіону

– Виявилось, що турнікети, які були поставлені під час будівництва стадіону, не належать йому. Вже замінили їх на свої?

– Вони називаються розсікачі потоків. Зробили навіть кращі ніж ті, що стояли. По рішенню суду старі ми повинні були віддати. Вони були зроблені з оцинкованої сталі. Наші, нові, зроблені з нержавіючої сталі. Нам допомогло міністерство.

– З обладнанням для кейтирінгу була таж ситуація…

– Не міняли його, але змінили умови співпраці із власником. Вони для нас прийнятні і нам стало легше працювати.

– З приходом зими в стадіону постійна проблема з опаленням і використанням електроенергії. Зима наближається. Ситуація змінилась цього року?

– Це проблема і дуже серйозна. Тут ми без допомоги міністерства не обійдемось. Ми на неї розраховуємо і в цьому плані працюємо. Отримали від держави 7 мільйонів гривень на заміну газону. Але ще біля 2 мільйонів гривень витратили на підігрів та освітлення. І це тільки тоді, коли готували поле до гри із Сербією. Тому потрапили в борги по електроенергії. Розраховуємо на допомогу, щоб погасити борги.

Є розуміння керівництва Львівської обласної державної адміністрації. В мене було кілька розмов з новим головою. Я йому назвав кілька основних проблем, вирішення яких лежить за межами наших компетенцій і можливостей, в тому числі мене, як керівника. А це залежить від міністерства, КМУ і ЛОДА. І вже у вирішенні однієї з них, а саме підстанції, яку досі не ввели в експлуатаціє, є прогрес. Це життєво важливе і стратегічне питання.

– Поруч із стадіоном будують житловий комплекс, якому теж треба підстанцію. Були розмови з забудовником щодо спільних робіт по підстанції?

– В цій підстанції є багато зацікавлених. В цій ситуації зацікавлене і Обленерго. Бо ця підстанція своїми потужностями може забезпечити два таких Сихова (мікрорайон Львова з понад 200 тисячами жителів – прим. авт.). Можна продавати потужності і заробляти великі гроші. Не вірю, що їм це не цікаво. Значить питання політичне. В законодавчому полі постійно працюємо з ними. Отримуємо попередження про відключення стадіону. Гасимо борги. І так по колу.

– Минулого тижня проголосували державний бюджет в першому читанні. Чи є сума передбачена на “Арену Львів”?

– Поки що нічого не знаю і не можу сказати. Розраховуємо, перш за все на себе, але сподіваємось, не без підставно, на міністерство. “Арена Львів” має статус бази олімпійської підготовки. Це дає право на фінансову підтримку і звільняє від земельного податку. Плануємо збільшувати кількість заходів, щоб кожного тижня щось відбувалось. Плануємо фінансовий рік в залежності від своїх можливостей. Але звертаємось, просимо, мотивуємо і переконуємо що підтримка від міністерства потрібна.

Ми ще про це не говорили. Є дуже важлива проблема: мозковий цент стадіону – центри обробки даних. Тут таких два. Один з них працює. Другий служив донором для першого, але вже не працює. Залишився тільки один, який управляє всіма системами на стадіоні (безпековими, протипожежними, життєзабезпечення та іншими). Вони були запущені в 2011 році. Враховуючи те, що технології розвиваються дуже швидко, то наш ЦОД це вже не вчорашній, а поза вчорашній день. Він застарілий, як морально так і фізично. Стан дуже загрозливий.

Є два шляхи виходу із ситуації. Перший, найкращий, замінити старий на новий. Ціна питання 10-12 мільйонів доларів. Це виглядає нереально, хоч і виглядає правильно. Інший шлях вирішення – підтримувати життєдіяльність системи, міняючи окремі частини і вузли. Таким чином ЦОД пропрацює ще 4-5 років. Ціна питання – приблизно 10 мільйонів гривень. Тут вже можна про щось говорити. Це проблема яку треба вирішувати, бо якщо він зламається, то зупиниться робота стадіону. Ми ці проблеми декларуємо перед міністерством і чекаємо на допомогу.

– Які ще плануєте великі видатки на стадіон?

Ще цього року ми займаємось однією частиною ще однієї проблеми. Наступного будемо продовжувати. Часто порівнюю “Арену Львів” з Mertcedes S-класу. Стадіон класний – це всі бачать. А те що в нього колеса спущені і двигун не працює – ніхто не бачить. Нам кажуть у вас S-клас – їдьте і заробляйте. Все рухається за рахунок людей, які тут працюють і штовхають в перед. А мало б все працювати за рахунок двигуна.

Коли сильні дощі, то стадіон заливає. Внизу може стояти вода. А таку очевидну річ, як “козирьок” збоку, не зробили. Навіть найгірший господар так дах не буде робити. Коли падає дощ, то вода стікає на парапет, по якому люди ходять на променаду. Там просто ріка тече. Працюємо над тим, щоб випустити дашок за променаду, щоб не заливало. Це теж питання грошей. Працюємо з міністерством. Є фірма, яка вже розробляє проект.

– Змінилась система комунікації і взаємодії після того, як утворилось міністерства “3 в 1”?

– Наразі нічого поганого сказати не можу. Добре, що куратором нашого напрямку був і залишається державний секретар Олег Немчінов. Тому поки що нічого не змінилось.

– Уряд планує відати на приватизацію велику кількість державних підприємств. Чи буде в цьому переліку “Арена Львів”?

Знаю, але з преси, про таку ініціативу. Мені теж було б цікаво побачити список і дізнатись, чи є стадіон у цьому переліку. На даному етапі в рамках того законодавства, яке діє, приватизувати ДП “Арена Львів” виглядає не реальним. Чому? Тому, що тут такі шлейфи боргів, що жодному приватнику чи Обласній раді, яка мала наміри, це не розумно. На нас висить позика 717 мільйонів гривень, яку ми не брали, а нам її передали. Ці борги нікуди не дінуться. Тому забирати треба з боргами, а таких не знайдеться. Ще треба вкладати в добудову і вирішувати купу інших проблем.

– Президент підписав закон про концесію. Чи можливий варіант передачі “Арени Львів” у концесію одному з футбольних клубів? Тоді боргами буде займатись держава, а розвитком стадіону клуб.

– Якщо законодавство дозволить таке зробити, то можливо так і буде. Але це не від нас залежить. Як керівництво міністерства вирішить, так і буде.

– Чи є виграні ДП судові процеси або підписані мирові угоди?

– По великих сумах – ні. Деталей не буду називати, бо судові процеси тривають. По позиках, які мали із спорідненими підприємствами, потрохи розраховуємось. З ДП “Атлет” вже домовились про мирову, погасимо борг. Половину вже виплатили, решту до кінця року погасимо із зароблених коштів.