Біля львівської школи №54 відкрили меморіальну таблицю трьом загиблим бійцям

logo


Одна школа виховала трьох Героїв! Загиблі бійці АТО навчались у львівській школі №54, що на вул. Хвильового. У пам’ять про Василя Задорожного, Назара Пасельського та Андрія Бернацького біля входу до закладу встановили меморіальні дошки.

Троє бійців, три долі, а відтепер – три барельєфи на рідній 54-ій школі. Василь Задорожний, з позивним «Кавказ», був бойовим «водієм-евакуатором» у медичній роті Нацгвардії. Рятував поранених бійців із самого пекла Дебальцівського котла. Та ворожий капкан замкнувся саме при останньому виході.

«Вони їхали, а там було замінування дороги і вони підірвалися на протитанковій міні. Декілька хлопців врятувалися. За ними ще їхав БТР-4, який так само мав поранених забрати, але, оскільки джип їхав перший, то підрив був під ним», – розповів Андрій Дякович, побратим загиблого Василя Задорожного.

Єдиний син родини Пасельських Назар завжди мріяв про кар’єру військового. Ще малим написав справжній роман про бійця-льотчика. На війні був із перших днів, коли ще у березні 2014 його 80-ту бригаду підняли по тривозі. Потім – визволення окупованих міст та сіл і трагічна смерть від ворожого снаряду.

«Казав його побратим, що вони приїхали в Новосвітлівку. Все було тихо, все перевірили, стали на пости і десь із боку Росії прилетіло і попало у машину зі зброєю. За три дні до ротації його не стало. Хлопці мали вже приїхати, а він не повернувся», – емоційно розповідає мати загиблого бійця Анна Пасельська.

Народився у Львові, кохання знайшов у Дніпропетровську. Поранений побратим Андрія Бернацького із 93-ї бригади пригадує: двічі мотивувати друга не доводилось. Він точно знав, де місце чоловіка у час війни.

«Він доброволець і відповів так: сьогодні вони тут, а завтра – біля мого дому. Більше я в нього не питав. Він був настільки світлою людиною, що таких у мене друзів немає і по сьогоднішній день. Постійно посміхався, навіть, якщо щось не виходило, все одно посміхався», – згадує Артур Кирєєв, побратим загиблого Андрія Бернацького.

Поблизу школи, яка зростила трьох воїнів, зібралися учні, вчителі, родичі та побратими. Усі троє – кавалери ордена Богдана Хмельницького «За мужність» посмертно.