Болото корупції: чим “прославився” львівський авіаремонтний завод
Львівський державний авіаційно-ремонтний завод знову потрапив до корупційного скандалу. Цього разу підприємство підозрюють у розтраті понад мільйона гривень державних коштів
Новини.LIVE пригадало найгучніші розкрадання львівських авіаційників з початку російсько-української війни.
Корупція з історією
8 грудня 2021 року Личаківський районний суд Львова надав дозвіл ДБР на обшук Львівського державного авіаремонтного заводу, керівництво якого підозрюють у розкраданні близько 2 мільйонів гривень. З матеріалів справи виходить, що підприємство уклало договір з ТзОВ НВП “Інформаційні технології” на суму 10,987 млн грн. При тому, що бюджет на забезпечення заводу операційними системами був розрахований 9,76 млн грн. Таким чином неефективне рішення чиновників призвело додаткових видатків сумою 1,912 млн грн.
Але звичайним шахрайством на закупівлях все не обійшлося. Слідчі ДБР з’ясували, що частини закупленого програмного комплексу так і не впровадили в експлуатацію. Системи, які все ж спромоглися підключити, працюють лише частково, що спричинює подальший саботаж продуктивної роботи заводу.
Також керівництво підприємства не врахувало додаткове придбання програм “Облік запасів основних матеріалів” на 1,67 млн грн, “Оперативне фінансове управління” на 1,06 млн грн, “Управління закупівлями” на 1,02 млн грн, та “Технічна підготовка механіко-заготівельного виробництва” на 3,56 млн грн. А це потягнуло за собою додаткові збитки для держави. Найближчим часом окрім обшуку ДБР вилучить закуплений софт для законного отримання речових доказів.
Здавалося б, корупційну складову угоди видно одразу й схема така-сяка. Та у 2013 році дирекція львівського авіаційно-ремонтного заводу просто перерахувало комерційному підприємству понад 1,1 млн грн. За документами, платіж мав стосуватися комплектуючих виробів для ремонту літаків, але на завод їх так і не доставили. Цього ж разу хоч програмне забезпечення реально надійшло.
Окрім того, початок війни на Донбасі не став перепоною для нечистих на руку львівських авіаційників. У 2017 році колишній співробітник контрольного відділу “Укроборонпрому” Дмитро Максимов розповідав американським журналістам із New York Times, що вартість металевих гвинтів для Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу злетіла з 50 доларів на початку 2014 року до майже 4000 доларів у 2017 році. Проте 2017 рік – це зовсім інша історія.
Корупційний пік
Справжній розгул корупції на львівському державному підприємстві стався у 2017 році. Першим каменем у город авіаремонтного заводу прилетіли пресловуті закупівлі. Все відбувалося за напрацьованою схемою: укладається договір, сплачуються гроші, необхідні деталі не надходять. Та на відміну від справи 2013 року, суми, що фігурували в грабіжницьких схемах, значно зросли.
Працівники СБУ стверджували, що посадовці заводу сфальшували акти приймання-передачі авіаційно-технічного майна від однієї з фірми та перерахували їй 15,3 млн грн державних коштів. При тому, бізнес, який отримав понад півмільйона доларів за курсом 2017 року, мав усі ознаки фіктивності: не володів необхідними виробничими активами, робочою силою, а також не здійснював реальної господарської діяльності. Спецслужбовці кваліфікували цю справу, як розтрату бюджетних коштів у особливо великому розмірі.
Окрім того, держпідприємство “проходило” ще у кількох подібних кримінальних справах, які розслідувались слідчими підрозділами УСБ України у Вінницькій та Київській областях. Зокрема, авіаремонтники потрапили й під пильне око НАБУ. В ході свого розслідування детективи з’ясували, що службові особи ТОВ “Авіа Макс”, створивши ряд підконтрольних фейкових структур, і перебуваючи у змові з дирекцією Львівського авіаційно-ремонтного заводу організували постачання вживаних авіаційних агрегатів та запчастин зі списаної авіатехніки під виглядом продукції 1-ї категорії.
Але й це ще не все. Слідчі НАБУ стверджували, що постачальники застарілого технічного обладнання були напряму пов’язані з людьми з російської сфери впливу. Кошти постачальникам перераховувалися на рахунки в уже виведеному з ринку “Артем-Банку”. За даними НБУ, цей фінансовий заклад належав громадянину Ізраїлю Борису Лемперу. Цей маловідомий чоловік є членом ради Російського імператорського православного палестинського товариства в Ізраїлі й директором Фонду Антоніна Капустіна. Обидві установи є виразними інструментами кремлівської “м’якої сили” зі здійснення впливу на зарубіжну спільноту.
Як не гроші то літак
Останнього разу львівський завод потрапляв у гучний скандал у червні 2020 року. Тоді в епіцентрі опинилася не чергова махінація з фірмами й запчастинами, а цілий літак, який розікрали по частинах.
Літак МіГ-29 з бортовим номером 26 прилетів на ремонт і модернізацію до Львова 18 лютого, а вже 27 лютого 2020 року на стадії розбирання він залишився без внутрішніх комплектуючих частин. Працівники заводу анонімно стверджували, що деталі були вкрадені, ймовірно, з ціллю перепродажі. Але згодом, коли ситуацією зацікавились правоохоронці, частину з них підкинули на галявину, недалеко від підприємства.
Але й це ще не все. Того ж 27 лютого аналогічне пограбування було виявлене ще на чотирьох винищувачах МіГ-29. Вони знаходились на зберіганні у військовій комендатурі, яка знаходиться на аеродромі впритул до Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу. На жаль, їх ніхто назад не підкинув. Наразі справу розслідують детективи Державного бюро розслідувань.
