Боротьба дійшла свого апогею. Як конкуренти борються з командою Вакарчука на Львівщині
Команда «Голосу» на Львівщині відповіла на всі звинувачення у свій бік. У партії переконані, що про них націлено поширюють компрометивну і неправдиву інформацію.
https://goloszmin.org/
Команда партії «Голос» переконана, що проти них розв’язали гостру політичну боротьбу, про що свідчать нищення їхньої зовнішньої реклами, крадіжки банерів, а також поширення неправдивої і компрометивної інформації про їхніх кандидатів. Тож осередок партії на Львівщині зібрав усі звинувачення у свій бік та вирішив на них публічно відповісти.
Кажуть: «Нехай співає!»
Одним із закидів «Голосу» є те, що лідер партії Святослав Вакарчук — артист, і тому йому не варто йти в політику. У «Голосі» кажуть: він не просто співак. Святослав Вакарчук має освіту фізика та є кандидатом фізико-математичних наук. Крім того, минулого року він навчався у Стенфордському університеті на лідерській програмі державного управління.
«Він вже давно має свідому громадянську позицію, брав проактивну участь у Помаранчевій революції та у Революції Гідності. Тепер Святослав Вакарчук вирішив іти в політику всерйоз та надовго, зібравши команду однодумців. Батько Святослава — Іван Вакарчук — на посаді міністра освіти і науки був тим, хто зміг подолати корупцію при вступі в університети, запровадивши ЗНО, результами якого довіряють випускники та їхні батьки», — каже представниця команди «Голосу» на Львівщині Юлія Гвоздович, яка також очолює ГО «Батьки в дії», є кандидаткою економічних наук, депутаткою Львівської міської ради та головою комісії законності.
Команди нема
У партії переконують, що свідомо взяли у список не розкручені обличчя, а молодих та компетентних професіоналів.
«У списку “Голосу” є провідні юристи країни, заступники міністрів економіки, охорони здоров’я та освіти, аналітики Реанімаційного пакету реформ, успішні підприємці, які збудували свої компанії на інноваційних технологіях та мають соціально-відповідальну позицію, депутати місцевих рад, члени Ради громадського контролю НАБУ, екс-очільники обласних адміністрацій та інші сильні лідери, які реалізували десятки громадських проектів і тепер почуваються в силах проводити системні зміни на державному рівні», — говорить координатор «Голосу» на Львівщині Роман Лозинський. Сам він політолог, донедавна очолював Українську Галицьку партію, яка на виборах до Парламенту підтримала «Голос» і делегувала свою команду.
Олігархів тут немає
Святослав Вакарчук спростовує причетність до діяльності партії будь-яких олігархів.
«Жодних стосунків з жодним українським олігархом я не маю і мати не буду. Це проти моїх принципів», — каже він.
У свою чергу Юлія Гвоздович додає, що пересвідчитися в цьому дуже легко — уся інформація про фінансову підтримку партії є на їхньому сайті.
«Ми працюємо чесно, прозоро. Нашу передвиборчу кампанію публічно підтримують українські бізнесмени компаній “Чумак”, Kasta.ua, MacPaw, Dragon Capital, ІТ- компанії, Jacobs Douwe Egberts у країнах Східної Європи та інші», — каже вона.
Був у парламенті, але сам
Також Святослава Вакарчука звинувачують у тому, що він вже був у Верховній Раді, але нічого не зміг зробити. У 2008 році він відмовився від мандата, чим пишається.
«Одна справа — іти у Верховну Раду, будучи частиною команди, яка декларує одне, а робить насправді інше, будучи фактично “білою вороною”, бачачи, як твої колеги по фракції займаються корупцією, говорять неправду або фактично займаються лобіюванням власних інтересів. І зовсім інша історія — мати власну потужну команду, мати фракцію в парламенті і партію, яка повністю відповідає твоїм принципам та бажанням щось змінити. Коли нас буде 50, 70, 100 і більше людей, ми будемо впливати на ситуацію у країні. І ми все для цього зробимо», — каже Святослав Вакарчук.
А що там з цінами на газ?
У соцмережах поширюють відео, де Юлія Тимошенко питає Святослава Вакарчука про ціну на газ, звинувачує його в тому, що він ціни не знає, а що тоді вже казати про формування тарифу, його можливе зниження та корупційні складові. Натомість лідер партії «Голос» каже, що питання було маніпулятивним.
«Ми знаємо минуле цих політиків, вони прийшли з торгівлі газом. Це вони домовлялися з Росією про ціни на газ, за які ми ще багато років мали розплачуватися мільярдами зайвих доларів. Я, на відміну від них усіх, живу в багатоквартирному будинку. Мені, як і всім, приходять рахунки за споживання електроенергії: у мене немає вдома газової плити, але я плачу за електрику. Я добре знаю, які ці рахунки, і розумію: якщо навіть мені вони здаються значними, то якими вони можуть бути для інших? Тому нехай вони не розповідають про знаннях цін. З такими знавцями ми за 28 років вже дійшли до того, що Україна — найбідніша країна в Європі», — каже Святослав Вакарчук.