Бруківка із вулиці Степана Бандери у Львові осяде на віллах, – ЗМІ

logo


Скриншот ФБ/Львівська політика

image

Садовий на радіо своєї дружини заявив про те, що «вулиця буде в бруківці, асфальтованими будуть велодоріжки». Утім, у якій саме бруківці — він не уточнив. А тут якраз є нюанси. Автентичною бруківкою замостять лише простір між трамвайними коліями та площі у слотах для паркування автомобілів

Ви пригадуєте чудесний фільм «Чарівний голос Джельсоміно»?  Це той, де хлопчик із прекрасним голосом і рудим волоссям потрапляє в Країну брехунів? Саме тут життя зводить його з королем, який оголосив народу, що в нього чарівне золоте волосся, і всі мешканці країни почали мимоволі брехати. Замість «Добрий день», вони казали «Добрий вечір», в’язницю називати пансіонатом, котів примусили гавкати, а псів – нявкати! В кінці, незадовго перед падінням монарха, з’ясовується, що насправді король із золотим волоссям – лисий і носить перуку.

Як пише «Четверта студія», про це – у публікації газети «Ратуша».

Коли ви сьогодні читаєте на зелених бордах мера Садового і «Самопомочі» написи на кшталт: «Ще 460 нових тролейбусів і трамваїв!», а внизу маленькими літерами «До 2024 року» чи обіцянки «оновити» більшу кількість доріг, ніж є у Львові, то чи мимоволі у вас не виникає питання: а може, ці порожні обіцянки теж є своєрідною перукою, під якою бургомістр Садовий ховає вал невиконаних ним обіцянок і «зашкварів» власної команди? Врешті — переконайтесь самі…

Лідер коронавірусного антирейтингу

Львівщина та зокрема Львів декілька місяців поспіль очолювали антирейтинг із захворюваності в Україні. Тривалий час у Львові та всій області був найнижчий показник тестування на всю країну. Піком бездіяльності та безвідповідальності міської влади став спалах захворювань під кінець серпня — тоді захворіло понад 20 топ-чиновників мерії. Міська влада стала вогнищем коронавірусу в місті. Незадовго до цього Андрій Садовий, вочевидь, беручи приклад з очільника держави Зеленського, заявляв, що в нього все під контролем…

На чиїх віллах осяде бруківка з вул. Бандери?

28 вересня на ремонт закрили частину вулиці Степана Бандери (ділянку між вулицею Генерала Чупринки та вул. Антоновича). Її ремонтуватимуть до літа наступного року. Згодом ремонт продовжать і на інших ділянках.

Як інформує пресслужба міської ради, Садовий на радіо своєї дружини заявив про те, що «Вулиця буде в бруківці, асфальтованими будуть велодоріжки». Утім, у якій саме бруківці — він не уточнив. А тут якраз є нюанси. Автентичною бруківкою замостять лише простір між трамвайними коліями та площі у слотах для паркування автомобілів.

Натомість ту частину дороги, де їздитиме транспорт, викладуть «римським каменем» (тротуарною плиткою, що імітує бруківку), щоб зменшити рівень шуму від автомобілів, — про це повідомляв на брифінгу заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Андрій Білий. Небайдужі мешканці 28 вересня під головним корпусом Львівської політехніки провели протест, зокрема, щоб не допустити викрадення автентичної бруківки. Організатори протесту повідомляли: «Уся вулиця замощена найдорожчою базальтовою бруківкою чорного кольору, яка в часи Австрійської імперії видобувалась у кар’єрах Альп. Нині вони закриті, а базальтова бруківка ніде не добувається, тож вона безцінна».

Шахрай – керівник львівських муніципалів

Львівськими муніципалами тривалий час, у 2007 — 2009 роках, керувала особа, яка нині є у всеукраїнському розшуку за шахрайство в особливо великих розмірах. Саме Стасинця Володимира Івановича львівський міський голова своїм наказом від 16.07.2007 року призначив начальником Управління муніципальної дружини Львова. Через півроку свого перебування на цій посаді Стасинець став Гулієм, взявши прізвище своєї другої дружини. Така зміна прізвища, здавалася б цілком звичною, якби не одне але: як повідомила «Ратушу» спеціаліст відділу громадських зв’язків обласного управління міліції Ольга Адамська, Стасинця Володимира Івановича, 1971 р. н., уродженця с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської області, вже тривалий час розшукує вся міліція України за шахрайство в особливо великих розмірах. Користуючись своїм становищем, як посадовець Львівської міськради, він входив у довіру і брав кредити у львівських банках на сотні тисяч доларів. Та якось перевертню у погонах муніципала не пощастило. Оскільки він мав звичку позичати та не віддавати гроші не лише в банках, а й у громадян, ті взялися їх активно вибивати. Так, після Нового року, Володимир Гулій опинився в лікарні на Топольній з поламаними ребрами. Жодної заяви до міліції потерпілий не подав. Ба більше, він просто зник у невідомому напрямку, прихопивши зі собою, про всяк випадок, посвідчення начальника муніципальної дружини та форму. Як вам цей кадр «молодої команди» Андрія Садового? Заспокойтесь — він не один.

«Темний бік» комунального управління

2013 року мер Садовий звільнив із посади начальника «жирного» управління комунальної власності Євгена Климковича. За час, поки цим управлінням керував пан Климкович, прогриміло чимало скандалів навколо приватизації міського майна. Особливий резонанс мала справа універмагу на Шевській,1. Саме на підставі «підготовчих» робіт до приватизації приміщень на Шевській Шевченківський районний суд м. Львова у 2010 році визнав пана Климковича винним у корупційних діях. Однак це не було для міського голови підставою до його звільнення з посади. Євген Орестович, попри вимоги депутатів, спокійно прокерував управлінням ще три роки. За цей час місто втратило ще чимало комунальних метрів квадратних.

В травні 2020 року прокуратура оголосила підозру керівниці управління комунальної власності Львівської міськради Інні Свистун  у службовій недбалості, про це 6 травня повідомила прокурорка Львівської області Ірина Діденко. За версією прокуратури, Свистун укладала деякі договори про оренду за заниженою ставкою, внаслідок чого міський бюджет  втратив майже 1,2 млн грн.

Цвях у єврейську спадщину

Львівська міська рада у будь-який спосіб намагається на охоронюваній ЮНЕСКО території збудувати готель, ще й з підземним паркінгом. Йдеться про ділянку на вул. Федорова, 23, 28. Ще 2007 року компанії «Українські інвестиційні системи» було продано право на 49-річну оренду земельної ділянки на вул. Федорова, 23 і 28 для будівництва готелю до Євро-2012. Але через судовий позов від імені єврейської спільноти, який задовольнили 2014 року, будівля так і не з’явилася. А в 2019-му питання… знову поставили на розгляд. У січні 2019 року депутати затвердили технічну документацію з землеустрою та передали ділянки на вул. Федорова, 23 та Федорова, 28 в користування ТзОВ «Львівські традиції». «Цей будинок був відданий під готель способом численних маніпуляцій ЛМР і міськвиконкому, суди всі рішення ЛМР скасували, тоді ЛМР створила «схему», надавши право будівництва іншій організації під дахом ЛМР, але кінцевий власник той самий — це «Українські інвестиційні системи» — розповів у дописі на фейсбуці директор «Єврейського відродження» і Центру дослідження юдаїки Мейлах Шейхет. 29 серпня Касаційний господарський суд Верховного Суду залишив касаційну скаргу Львівської міської ради без задоволення.

Продав 23 гектари… чужої землі

Міський голова примудрився продати інвестору під індустріальний парк понад 23 гектари землі, яка навіть не входить до юрисдикції міськради Львова.  Нагадаємо, у 2015 році за підсумками інвестиційного конкурсу на будівництво індустріального парку було погоджено ТзОВ «Сіті-парк Львів» — філію голландської фірми «СТР». Переможець конкурсу придбав за 54 млн гривень земельну ділянку. І тут почалось найцікавіше — з’ясувалося, що продана земельна ділянка взагалі не належить територіальній громаді міста Львова, а фактично належить до земель Рясне-Руської сільської ради Львівської області, як земля сільськогосподарського призначення. У цій справі в 2015 році до прокуратури звернулися понад 60 осіб із заявами про незаконне відчуження їхньої землі.  У 2016 році Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо продажу землі під індустріальний парк у Рясному-2. В листопаді 2019 року Спеціальна антикорупційна прокуратура вручила підозру Садовому у справі будівництва індустріального парку у Львові.

Гроші пахнуть. Особливо — крадені в львів’ян

Тисячі тонн львівського сміття мандрують Україною, його ловили на Київщині, Хмельниччині, Житомирщині, Дніпропетровщині, Сумщині, Вінниччині, на Волині… Департамент ЛМР, який відповідає за вивезення сміття, особливо не цікавиться ні підтверджувальними документами, ні браком джіпіес-трекерів на автомобілях, задовольняючись товарно-транспортними накладними, хоча вже у згаданій ухвалі чорним по білому написано: «У разі необхідності департамент з питань поводження з відходами може вимагати копії додаткових підтверджувальних документів про здійснення відповідних перевезень». Лише 2019 року вивезення плюс утилізація сміття обійшлись львів’янам в 300 МІЛЬЙОНІВ гривень, а на дотації перевізникам, які вивозять із наших теренів сміття, торік пішло понад 123 МІЛЬЙОНИ гривень…

Як «лівачили» «чорні вартові» Садового

5 червня цього року у Львові правоохоронці затримали керівника ЛКП «Муніципальна варта», його заступника та двох начальників відділів під час отримання хабара за надання охоронних послуг. Про це повідомила прокурорка Львівської області Ірина Діденко на своїй сторінці у фейсбуці.

За її словами, замість того, щоб забезпечувати охорону важливих та інфраструктурних об’єктів міста, ЛКП «Муніципальна варта» три місяці незаконно охороняла майданчик з продажу вживаних авто, за що керівник підприємства та його заступники отримали 80 тис. грн оплати. «Під час передачі чергових 30 000 грн їх викрито», — додала Ірина Діденко.

Каральний меч прокуратури впав на голови керівника ЛКП «Муніципальна варта» Львівської міської ради Павла Пеца і його підлеглих — Павла Коваля, Ігоря Вадюна і Андрія Качоровського, мешканців Львова, Винників і Брюхович. Саме ця четвірка (як у Дюма!) вирішила охороняти у Львові, на вулиці Стуса, 4 майданчики із продажу вживаних автомобілів. Галицький суд призначив їм запобіжний захід із можливістю внесення застави: трьом членам групи — по 84 тисячі гривень, одному — 44 тисячі.

«САДОПІАР» бургомістра за бюджетний кошт

Міськрада влила кошти у піар своїх чиновників, видаючи за понад 20 тисяч кожний номер «Львівського вісника». Про це «Наші гроші. Львів» дізналися від Христини Процак, начальниці відділу «Прес-служба» ЛМР. За її словами, «Львівський вісник» – це більше листівка, бюлетень із корисною інформацією для львів’ян. Як зазначила Христина Процак, видання орієнтоване на людей старшого, пенсійного віку, які не вміють користуватись інтернетом, однак яким потрібно отримувати важливу інформацію.

Нагадаємо, Львівська міськрада майже впродовж двадцяти років мала власну газету «Ратуша». Однак в рамках роздержавлення ЗМІ по всій країні в грудні 2018 року прийняла рішення про припинення діяльності КП «Ратуша». Замовляючи послуги з друку газети на суму понад 50 тис. грн, управління Львівської міськради повинне проводити допорогову закупівлю, на 200 тис. грн і більше — відкриті торги, інакше це може вважатись порушенням закупівельного законодавства, — пишуть «Наші гроші. Львів».

СТОТИСЯЧНІ премії для почту бургомістра!

У Львові ще довго ходитимуть бувальщини про щедрого мера, який у час світової пандемії коронавірусу та надзвичайної ситуації в країні, «вакцинував» своїх замів стотисячними преміями. З відповіді Львівської міської ради на відповідний запит видання «Варіанти» стало відомо, що у лютому 2020 року міський голова Львова Андрій Садовий роздав по 100 000 грн премій своїм заступникам. Так, заступнику міського голови Львова Любомиру Зубачу нарахували 173 тис. грн зарплати, якої майже 100 000 грн становила матеріальна допомога. Водночас заступнику з питань розвитку Андрію Москаленку нарахували 153 тис. грн зарплати, з якої 90 тис. грн становила матеріальна допомога. У січні по 100 000 грн отримали й інші заступники Садового.

Золотий душ у Львівській мерії

Наприкінці травня цього року чиновники оголосили тендер на змогу офіційно помитися в міськраді. На першому поверсі будівлі Львівської міськради планували облаштувати чоловічу та жіночу туалетні кімнати з невеликими душовими кабінами, на що передбачили 753 тис. грн з бюджету міста. Як наголосила директорка міського департаменту адміністративних послуг Валентина Бартошик, таке рішення прийняли через те, що тепер значна частина працівників мерії добирається на роботу велосипедом, а також зважаючи на те, що на 1-му поверсі будівлі є лише одна туалетна кімната. Але невдовзі, після розголосу в ЗМІ, Львівська міськрада зупинила роботи з облаштування в Ратуші туалетних кімнат з душовими. Договір з підрядником розірвали, не пояснивши причин такого рішення. Також міський голова Львова доручив сектору доброчесності проаналізувати проведення тендерних процедур.

Питні передвиборчі фонтанчики

4 серпня у центрі Львова помпезно відкрили «перший» питний фонтан. Всього ЛКП «Львівводоканал» замовив 5 питних фонтанчиків. Ще чотири встановлять: на площі Митній; поруч із пам’ятником Тарасові Шевченку; поруч із Пороховою вежею; поруч із Оперним театром. Загальна вартість — майже 600 тисяч гривень. Більшість дописувачів соцмереж сходяться на думці, що така ініціатива — це черговий передвиборчий піар-хід львівського бургомістра Андрія Садового. Одночасно порушували питання про РЕАЛЬНУ ціну цих фонтанчиків та «артезіанську» воду, яка з них витікає.

Як розповідав раніше «Захід.нет» Юліан Чаплінський, орієнтовна вартість одного типового фонтанчика — близько 1 ТИСЯЧІ доларів, нетипового — вдвічі або більше. Нагадаємо, що тепер один фонтан чомусь став коштувати 150 тисяч гривень, а це близько 6 тисяч доларів США. Щодо «артезіанської» води, еколог Дмитро Скрильников  розповів газеті «Ратуша»: «Я б не казав, що це артезіанська вода. Бо це звичайна вода з-під крана, вона не йде просто зі свердловини, а йде через систему очищення водоканалу: хлорування, знезараження, очищення…».

ЛКП-дублери, що фіктивно конкурують між собою

Володимир Вовк, представник приватної управительської компанії у сфері житлово-експлуатаційного господарства і голова ГО «Громадський патруль», порахував: «Нині у Львові є щонайменше 72 бюджетні комунальні підприємства, враховуючи дочірні, які також утримують за рахунок бюджетних коштів. Багато з них дублюють функції одне одного, і такої їх кількості місто точно не потребує. А це — зайві мільйонні витрати. Наприклад, у місті функціонує ціла «плеяда» ЛКП, які займаються озелененням:  ЛКП «Зелений Львів», ДП «Личаків парк», ДП «Високий замок», ДП «Скнилів парк» і ще кілька. Розглянемо напрямок аварійно-ремонтних робіт. На цій ниві працюють: ЛКП «РАП» ЛКП «Рембуд», ЛКП «РАС», ЛКП «ТРАП». Відповідь на питання: «Кому і для чого це потрібно?» — лежить на поверхні, каже експерт. Багато комунальних підприємств створюють фіктивну боротьбу між собою. І, зазвичай, це призводить до того, що економія ніколи не перевищує 3 %. Інша сторона питання — якість виконання робіт. В приватників цей показник на значно вищому рівні.

Смуголяпи на дорогах Львова

Цьогоріч двічі вулиці Львова тонули у заторах через окремо виділені смуги руху для громадського транспорту — на вул. Липинського, а згодом на вул. Стрийській. Цей ляп обійшовся місту в кількасот тисяч гривень із бюджету, — каже депутат Львівської міської ради Валерій Веремчук. «Це купа нервів львів’ян, купа спаленого палива і забруднена атмосфера. Це ще раз показує хаотичність і бездумність рішень міських чиновників в організації руху транспорту і в організації мобільності».

Засновник ГО «За якісний транспорт» Святослав Товстига прокоментував «Ратуші»:  «В мене виникає логічне запитання: чому виділені смуги запроваджувались без відповідних розрахунків, а також, чому не відбулись зміни в організації дорожнього руху на прилеглих вулицях у зв’язку з запуском виділених смуг?». «Виділені смуги, можливо, запрацювали б, якби місто провело відповідну аналітику і скорегувало світлофорні цикли», — додав він. Погано відрегульовані і скоординовані світлофори фактично блокували рух, — пояснює Святослав Товстига.

«Сухий» фонтан важливіший за археологічну пам’ятку?

Торік на місці реконструкції площі навколо фонтана «Кульбаба» археологи виявили залишки фундаментів костелу Воздвиження Чесного Хреста 1530-х років та поховання понад 10 осіб. Цих знакових для Львова знахідок могло б і не бути, адже на етапі проєктних робіт археологічних досліджень не врахували. Розпочавши роботи без археологів, будівельники встигли зруйнувати частину фундаменту давнього храму та знищили культурний шар XV століття.

А в червні цього року Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» висловив обурення, що, попри домовленості, на місці фонтана «Кульбаба» знову розпочали будівельні роботи без участі археологів.

Світлана ПАВЛИШИН/Ратуша

Коментарі

Позначки: Садовий