Частину колекції Львівської галереї мистецтв оцифрували і викладуть у вільний доступ

logo


МІСТО

Наразі оцифрували 1179 робіт. Багато з них раніше не були доступними для відвідувачів галереї

Усі фото надала Олена Ткаченко

Завтра, 24 грудня, для вільного доступу відкриють «Цифровий архів ЛНГМ». Це онлайн-каталог колекції творів Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Григоровича Возницького. Кожен охочий зможе переглянути оцифровані твори зі збірки галереї. Багато з них раніше не були доступними для відвідувачів галереї. 

Над проєктом працювали команди галереї, громадської організації «17» та громадської ініціативи MyFutureHeritage. 

Спочатку планували оцифрувати 1000 живописних і графічних робіт та 50 скульптур. Однак, робочий процес динамічно змінювався, відтак обробили навіть більше – 1179 експонатів із фондів Олеського, Золочівського, Підгорецького замків, а також палаців Лозинського та графів Потоцьких. 

Спочатку ми вивчали іноземний досвід: як працюють цифрові архіви музеїв за кордоном. Ми збирали сукупну інформацію і на її основі розробляли довідники: угруповували роботи за типами, жанрами, матеріалом тощо. Це тривало близько двох місяців, – пояснює учасниця проєкту Олена Ткаченко.

Ми знайшли таку структуру фільтрації та категорій, яка нам більш-менш підходила. Окрім того, ми використовували Iconclass, воно у нас закодоване словом «Сюжет». Також можна буде шукати за країною, автором, культурою, сюжетом тощо – додає кураторка проєкту від галереї Олена Субач. 

Саме оцифрування тривало близько трьох тижнів. Однак, бували такі роботи, що для створення однієї фотографії витрачали годину. І таких експонатів – сотні.  Для оцифрування живопису та графіки використовували камеру, яка має 62 мегапікселі. Відтак, якість фотографій настільки висока, що навіть можна приблизити до мазків. 

Об’ємні роботи оцифровували за допомогою 3D-сканування та фотограмметрії. Серед них скульптури Люни Дрекслер, Оксани Лятуринської, Михайла Дзиндри та інших.

Якщо ви запитаєте про якусь системність обрання робіт, то вона була, але постійно коригувалася, настільки часто, що я навіть забув у чому вона полягала. Були причини, чому ми сканували саме ту чи іншу роботи, – ділиться куратор проєкту від ГО «17» Роман Гук.

І додає:

Я особисто хотів оцифровувати більше тих робіт, які не мають автора, атрибуції та походження. Це роботи з фондів. І це дуже важливою, тому що, якщо вони у фондах  – вони є невидимими і ніхто не дізнається, що вони у нас є. Таких робіт є десятки тисяч. 

Оцифруванню передувала ретельна підготовча робота. 

Наприклад, живопис, який є на постійній експозиції, для якісного оцифрування нам потрібно було розрамувати. Це відбувалося за допомоги та під пильним наглядом реставраторів,  – пояснює Роман Гук. 

Паралельно науковці галереї створювали описи до всіх робіт. Їх намагалися скласти таким чином, аби це було цікаво не лише музейникам чи галеристам, але широкій аудиторії глядачів, зокрема туристам.

Далі – редакторська та перекладацька роботи, якими займалася Олена Ткаченко. 

Уже завтра, 24 грудня, на сайті галереї у меню з’явиться віконце «Колекція» зі збіркою оцифрованих робіт. 

Над проєктом працювали впродовж 9 місяців. Його реалізували за підтримки УКФ. Зупинятися на цьому команда не планує, колекцію надалі наповнюватимуть витворами мистецтва. 

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.