Чи готовий Львів будувати хмарочоси? Приклад Сихова
Анонсоване минулого тижня будівництво нового офісного житлового комплексу на Сихові несподівано викликало критику частини мешканців наймолодшого, але вже найбільшого району Львова. Зокрема, йдеться і про зведення першого у Львові 90-метрового офісного центру. Що саме непокоїть критиків проекту і де ж, якщо не на Сихові, будувати у Львові «висотки»? У прямому ефірі ZAXID.NET – Наталія Піпа, голова громадської організації «Кращий Сихів».
Доброго вечора, Наталю. Для початку пропоную переглянути коротенький сюжет, який підготувала наша журналістка Вікторія Іваськевич.
***
Майже півмільйона квадратних метрів щороку – такими темпами ростуть новобудови у Львові. В мерії запевняють – все йде за планом. Не такі оптимістичні мешканці мікрорайонів – їх хвилює інфраструктура. До приклади, лавину обговорень спричинив новий комплекс багатоповерхівок на Сихові. Там планують звести вісім будинків, один із них матиме 25 поверхів. Шістдесят відсотків площі – це буде житло, решта – офіси.
Олександр Кобзарев, директор Інституту міста: «Приблизно півтори-дві тисячі робочих місць там точно буде створено. Це позитив, який ми хочемо мати для Сихова. З іншого боку, одна з таких небезпек, про які постійно говорили учасники робочих груп: це швидке будівництво без відповідної розбудови інфраструктури – і транспортної, і соціальної.
Нове житло – нові мешканці. Отже, більше заторів. А ще сихівчани нарікають, що вже і так страждають через брак місць у дитсадках та школах.
Мар’яна Пелешко, мешканка Сихова: «Більшість технічних приміщень у школі перетворилися або на класи, або на якісь такі кабінети, які можуть використовуватися у навчальному напрямі».
У цьому садочку на Хуторівці в черзі на наступний рік вже є 140 малюків. Але прийняти зможуть близько 80-ти. Групи тут вже переповнені, хоч і не критично.
Володимир Гак, завідувач дошкільного навчального закладу №183: «Ясельних – 25, норма – 15. А в таких-от, починаючи від молодшої по старшу групу, норма – 20; загалом в групах 30–32 дитини є в нас, в нашому садочку».
Водночас у Львові вже прогнозують спад народжуваності. А отже, навантаження зменшиться. Обіцяють і нові садочки – які, до речі, мали б будувати й у нових великих житлових комплексах міста.
***
Наталю, ви представляєте «Кращий Сихів» – це, напевно, одна з найсистемніших організацій з тих, що я знаю, які працюють. Також ви виступали одним із найпослідовніших критиків цього проекту. Чому?
Ми не проти власне самого будівництва – хочу відразу про це сказати. Ми за дотримання закону, цього зонінгу Г2 так званого. І будівництво на Сихові власне громадської забудови нам дуже потрібно. Потрібні кінотеатри, театри, нам необхідні школи, дуже потрібні садки – бо у Львові на 175 дітей нині є 100 місць у садках.
Давайте пояснимо: ви маєте на увазі, що зона Г2 – це так звана зона громадської забудови.
Так, у неї входять магазини, торгові комплекси, виставки товарів, офіси, контори. Тобто те, що там буде 40% цієї громадської забудови – це добре. Власне, ми говоримо про те, щоби вона була збільшена. Бо перш за все ця ділянка, наскільки я знаю, була видана колись під спорткомплекс «Росану» – а після того, відповідно, відчужена. Зонінг у неї був Г2, тепер він продовжується. Ми за те, щоби там було менше житлової забудови, а більше громадської. Поясню, чому. Там заплановано 1300 квартир. 1300 квартир – це близько 5 тисяч нових мешканців. На Сихові вже існують затори (хто живе, той дуже добре знає) при в’їзді і виїзді. Тому коли місто будує, ми би дуже просили думати комплексно. Бо якщо буде 5 тисяч нових мешканців, то десь мінімум 2 тисячі дітей підуть у садки і школи. Треба думати і про те, що нам потрібне озеленення – на Сихові норма озеленення не витримана на ту кількість мешканців, що є.
У вас є гігантський парк.
Так, але я спілкувалася з фахівцями, зокрема Львівської міської ради – вони кажуть, що нам замало і було би дуже добре, якби десь за Вернадського ми могли думати про зелену зону.
Воно, може, і було би дуже добре, але ж у багатьох районах Львова і такого немає.
Та ні – якщо можна порівнювати, то ми порівнювали, що є… І ще одне дуже важливе. Недавно ми – все місто, весь Сихів, були й представники влади, і громадськості, і бізнесу – говорили про стратегію Сихова. Зокрема й про те, що на Сихові дуже бракує громадської забудови. Сихів, як добре було сказано, справді наймолодший район. Нам дуже потрібно отих громадських місць – і перестати бути спальним районом. А з офісами ми зможемо стати і районом, де добре працювати, і районом, в якому добре відпочивати.
Наскільки я розумію, власне оцей проект передбачає таку компромісну формулу. Бо на Сихові офісних центрів чи взагалі робочих місць, в принципі, не так багато – є базари і все, тобто торгівля…
Є ще «Інтерсіті» і ще декілька – але загалом так, робочих місць недостатньо. Ми й говоримо, що оскільки це зонінг і функціональний (бо земель Ж, тобто житлових, більше – а Г, тобто громадської забудови, є менше), то йдеться про те, що тут пасувало б збільшити принаймні до 60% громадської і 40% житлової. Чому? Пояснюю. Це також буде сприяти міграції навпаки. Якщо на виїзді з Сихова створюється зранку корок, то на в’їзді до Сихова вільно. Відповідно, якби більше було офісів, то люди їхали б працювати на Сихів – це зменшило б цю міграцію і розвантажило би дороги як із Сихова, так і в усьому місті.
Можливо, й навпаки – місцевим мешканцям не треба би було взагалі їздити.
Це була би ще одна перевага – і дуже гарно з точки зору екології.
Тобто я правильно розумію – ви не проти отих «висоток»? Бо там такий найпомітніший на 25 поверхів, 90 метрів офісний центр. Ви не проти цього?
Ми не проти будівництва – ми за зменшення житлової забудови і за збільшення громадської.
Зменшення житлової… Сихів будувався і розвивається як житловий район. Що поганого? Все одно люди тим чи іншим чином переїжджають… Чому не будувати більше житла?
Житло треба будувати разом з інфраструктурою – і там, де це можна. От є зонінг Ж5 – будь ласка, ми би взагалі не говорили, бо це місця забудови житлової. А тут просто зонінг Г2 – відповідно, громадської забудови, якої дуже бракує на Сихові. Житлової забудови у нас багато, ми на сьогодні найбільш густонаселений район. У нас на один квадратний метр у Львові найбільше мешканців! А от громадської інфраструктури Сихову бракує.
Хто має будувати цю громадську інфраструктуру? Бо відповідно до генплану це, можливо, і громадська забудова. Але ж це приватна ділянка, де є власник – і він, очевидно, будує те, що йому вигідно.
Власне в цьому і питання. Тому місто надає дозволи: за суспільним договором ми місту і державі передали функції пильнувати суспільство. І було би добре, щоби місто – відповідно до вимог оцього зонінгу, в розробці якого само брало участь, і тої самої стратегії Сихова – дотрималося, щоби громадської забудови було більше.
Взагалі комерційна нерухомість достатньо вигідна і дорога. Єдине, що вона дорожча в обслуговуванні: житло ти продав і отримав кошти як інвестор. А комерційна нерухомість більше потребує догляду – хоча вона теж прибуткова.
Можливо, це і був компроміс з боку міста? Бо, наскільки я розумію, мерія вже затвердила ці умови – оті «40 на 60».
Ми звертаємо увагу на те, що для 5 тисяч нових мешканців не продумана інфраструктура. Тобто якщо це і був компроміс, то він недостатньо добрий для сихівчан. Тоді треба було подумати, де 2 тисячі дітей підуть в садки, якщо місць вже нема.
Якщо говоримо про дітей, то дуже добре дивитися демографічні прогнози, я погоджуюсь. Але ми ще не враховуємо, що та мама, яка не змогла піти на роботу, – це прогресивна робоча сила, що залишається вдома, а не працює на своє благо, на благо міста, держави. І в цьому дуже великий клопіт.
Ви кажете, що там з’явиться 5 тисяч людей. А звідки ви взяли, що вони власне переїдуть звідкись? Може, вони з того ж Сихова, з переселених квартир – люди роз’їжджаються…
Дуже гарне запитання. Але ми можемо говорити, що в цьому місці точно буде 5 тисяч нових мешканців. Чи це буде 1000 мешканців, які вже живуть на Сихові, а 4 тисячі з інших районів – ми цього не можемо сказати. Але точно там буде більше скупчення людей, зокрема дітей, яким треба йти в школу, в садок.
Їм так чи інакше треба йти в школу й садок – чи вони живуть в іншому будинку на Сихові, з якого переїдуть, чи ні. Це важливий момент. Бо коли ми пишемо чи говоримо, що от на стільки зросте населення Сихова конкретно… Але ж населення Львова в принципі не зростає! Тобто є певні коливання – ми ледве утримуємося на одному рівні.
Ну, принаймні тих, хто прописаний. Ми не можемо говорити про людей, які живуть тут без прописки, їх дуже важко відстежувати. Але ми всі помічаємо, що на вулицях стає все більше людей, також є міграція з інших областей до Львова. І є дуже велика ймовірність того, що коли з’являються новобудови – то це не мешканці лише Сихова переселяються, а з дуже багатьох інших районів переїжджають. І це в той час, коли Сихів – найбільш густонаселений район. Відповідно, тут треба збільшувати інфраструктуру, а тоді будувати.
Також є проблема по місту: укладена інвестиційна угода, забудовник каже, що він зводить громадську будову; але часто трапляється так, що будують житлову, а громадської після того не будують – наприклад, відсуджують у судах. Ми дуже сподіваємося, що тут цього не буде. І ми вже просили, дати нам письмову обіцянку (хоча це гарантійний лист – він теж не вартий), що насправді ми просили, аби перше будувалася громадська забудова, а після того житлова. Щоби були точно дотримані оці вимоги зонінгу і точно були створені нові робочі місця, про які ми говоримо.
Коли ми кажемо «школи, дитсадки»… Я тривалий час жив на Сихові. І, як на мене, то куди не підеш, там на відстані 200-300 метрів завжди є школа, є садки… Тобто цього таки багато. В багатьох інших районах я такого не помічав.
Так. Тому що Сихів будувався за принципом ідеального міста – це знають архітектори, вони можуть пояснити: це місто, де всередині кожного мікрорайону (в нас їх, здається, 12) є садочок і школа. Але річ у тім, що для Сихова зараз цього недостатньо – знову ж таки, через густонаселеність.
Тобто маєте на увазі, що воно вже переповнене і не з’являються нові?
Так, по садках перш за все. Щодо шкіл – вони переповнені. Буквально є одна чи дві школи в Сихові (не знаю, з яких причин – можливо, успішність тих шкіл, не можу сказати об’єктивно), де буквально якийсь невеличкий недобір. Так, я розумію, демографічні прогнози на сьогодні – що, можливо, буде зменшення за десять-п’ятнадцять років. Але за 10-15 років дітям не дуже є де йти – а ще ми не цінуємо тих мамів і татів, які не можуть піти на роботу.
Але на той же Сихів, оскільки тут добрі школи і добрі садки, часто возять дітей і з інших районів, і з підміських сіл багато.
Власне. І тому нам треба збільшувати інфраструктуру. А ще багато сихівчан, які не попали в садки, мусять везти дітей в інші райони міста. Я, наприклад, дитину вожу на Новий Львів у школу.
Чому?
Та школа була краща.
Ну, то вже батьки вибирають, де краще… Але ж від того, що з’явиться нова коробка школи – не факт, що туди захочуть ходити.
Так, тому ми й говоримо, що Сихову оця різноманітність необхідна. Бо буде шанс велику кількість населення зайняти культурно – і були би дуже в пригоді ці будови. Це дало б можливість створити гарні виставкові центри – на Сихові наразі краще з паркуванням, ніж у центрі. Тобто дуже добра була би сучасна альтернатива старому місту.
Коли ви говорите про розбудову інфраструктури – і транспортної, і соціальної – то мені здається, що за останні років десять район суттєво змінився, в тому числі змінилася й транспортна інфраструктура… Сихів – це ж 6 хвилин доїхати тепер до центру завдяки цьому мосту! З’явився трамвай. Район розвивається, очевидно, більш-менш гармонійно. Звісно, нам усім хотілося б жити там, де багато парків, садів, мало людей, але…
Ми все це розуміємо. І розуміємо, що обличчя Сихова – воно сучасне. Ми працюємо просто над тим, щоби на Сихові стало краще, а не гірше. І тому й говоримо про ті проблеми, які можуть виникнути… І дуже важливо, що воно суперечить стратегічному розвитку Сихова. Ми були ініціаторами цього – що давайте продумаємо про те, що нам, району, потрібно, і як приваблювати інвесторів.
Але по факту ваші бажання (з того, що я розумію) – «нам не потрібно зайвих людей», «нам потрібно більше громадської забудови, де ми, корінні мешканці Сихова, хочемо розважатися, працювати і розвиватися».
Звичайно. А ще запрошувати інші райони до нас – і працювати, і відпочивати.
Просто там, де з’являється житло – а особливо, коли йдеться про офіси і робочі місця – то там же розвивається й інфраструктура…
Власне, що на Сихові так не є! Бо на Сихові розвиваються малі архітектурні форми – так звані МАФи, на Сихові не передбачені місця, де можна відкрити добрий ресторан або кафе, тому що просто цього не планувалося в радянські часи, таких речей не було потрібно в спальних районах. І, відповідно, на це дуже великий запит.
Але оці нові будинки, перші поверхи – там же цілком можна їх відкривати?
Розумієте, є закон, і зонінг громадської забудови передбачає будівництво тільки на верхніх поверхах житлової забудови. Відповідно, ми наполягаємо просто на дотриманні закону. І вважаємо, що це буде найкращим способом вирішення питань, які виникають у місті. Кажу ж, до Сихова зараз велика увага, і добре, що є трамвай – це беззаперечно.
До речі, багато мешканців інших районів Львова заздрять Сихову, вважають його елітним чи привілейованим районом.
Вони ж там не живуть. Там насправді наразі бракує зелені.
Тобто добре там, де нас нема?
Насправді – я жила біля Податкової і на Науковій, тому можу порівнювати.
Наукова ліпша?
Наукова інша. Просторів там більше, принаймні густонаселеність там не така – і це відчувається. Відповідно, це також на Сихові треба змінювати. Коли ми говоримо про Сихів, то мусимо розуміти, що це просто дуже велика кількість людей на квадратний метр. І ми мусимо не збільшувати це число людей, а думати про те, як зробити, щоб перебування тут було комфортним для всіх.
Ми, все ж таки, прагнемо і йдемо до європейських зразків. Ми – місто, яке показує приклад; відповідно, мешканці повинні показувати приклад. Дуже велику роль відіграє естетика, яку навколо бачимо. На Сихові зараз надмір кіосків і надмір реклами.
Коли ми говоримо про громадські простори, то на Сихові (знову ж, моя приватна думка) є достатньо багато місць для їхнього розвитку. І вони є, просто по факту. Коли ми говоримо про місце, де планується цей комплекс – це пустир, закинуте будівництво, тобто просто небезпечний район для ваших же дітей, які там живуть.
Воно завжди було огороджене. І його як надавалося – то надавалося під спорткомплекс. Тому, наприклад, така споруда там би ідеально пасувала, і ми очікуємо, коли з’явиться отой спорткомплекс, на який недавно закінчився конкурс проектів.
Чекайте, спорткомплекс ніби вирішили в іншому місці будувати?
В іншому. А тут земля відчужувалася саме під стадіон і спорткомплекс для «Росану», раніше. Тобто пізніше у неї з’явилися нові власники.
Вже є прийняте певне рішення. Будете протестувати – чи ви готові до якогось компромісу? Забудовник піде – і все, нічого не буде.
Ми плануємо нагадувати про те, що обіцяв забудовник, щоби це принаймні точно не було гірше. Ми будемо дуже наполягати, щоби не забули про громадську забудову – так, як обіцяно.
Як обіцяно в цих межах 40-60%?
Як мінімум. Ми будемо говорити далі, що насправді пасував би інакший відсоток – 60-70% громадської. Якщо ми будемо бачити, що в проекту є якісь недоліки, які не реалізовані, ми теж будемо про це нагадувати. Водночас як будуть добре збудовано, ми теж назвемо речі своїми іменами. Це також багато в чому амбітний і цікавий проект – дуже важливо, як його зреалізують. Ну, як завжди кажуть, диявол ховається в деталях.
Відповідно, дуже важливо, щоб воно було якісно збудоване, якісний простір навколо був, а громадські зони були доступні для тих людей, які прийдуть їх використовувати. Тобто щоби власне було не отак «вершки зняти, прийшов, збудував і пішов», а власне, щоби справді задумати, щоб воно функціонувало, щоб до цього місця, до цього Сихова хотілося приходити.
Наталю, в нас є коментар головного архітектора Львова, Юліана Чаплінського, де йдеться власне про те, як би мало розвиватися місто. Прошу показати.
***
Юліан Чаплінський, головний архітектор міста Львова: В генплані міста, який був ухвалений 2010-го, було вказано, що попит на житло у Львові до 2025 року становитиме 6,5 млн метрів квадратних житла. Тобто фактично в нас відбувся просто не поступовий розвиток того будівництва, а реактивний. Але на сьогоднішній день з 2010 року житловий фонд зріс на 4,5 мільйона з 12,5 млн, які існували тоді.
Що стосується транспортної схеми, то вона в нас у генплані міста насправді передбачена – власне, з огляду на зростання кількості житла. Щодо конкретно детальних планів, які розробляють під нові комплекси, то їх не так багато. Тобто є острівці – наприклад, житловий комплекс “Авалон”, комплекс “Пасічний”, – де цілі анклави нові будують. В їхніх детальних планах завжди були садки і школи – за минулі два роки ми передбачили вже близько 22-х садків нових, з яких шість вже будують активно. Будівельники зараз вже охоче будують дитсадки, бо це покращує їхні продажі.
Що стосується перспективних дошкільних закладів, які передбачені в детальних планах території, то їх ще є понад 30 на загальну кількість 3,5 тисячі дітей. Фактично, це є можливості по землі і можливості для того, щоби їх будувати.
***
Отже, ми почули думку головного архітектора Львова. Вона, в принципі, вашій не суперечить. На жаль, наш час вже вичерпався. Нагадаю, що сьогодні у студії була Наталія Піпа – голова громадської організації «Кращий Сихів». Дякую вам, побачимось.
Дякую, головне – щоби все було зреалізовано добре.
