Чи поставить хрест на історичному діалозі з Польщею скандал щодо Цвинтаря орлят у Львові (Відео)

logo


Польща вважає, що Україна не може прибрати нелегальний самобуд на польських кладовищах. Але якщо є питання щодо законності українських пам’ятників у Польщі – їх варварські все плюндрують

Червень 2005 року. Президенти Віктор Ющенко та Олександр Кваснєвський спільно відкривають український та польський військові меморіали на Личаківському кладовищі у Львові. Тоді, здавалося, так званий “Цвинтар орлят” зник з переліку питань історії, які спричинили розбрат між українцями та поляками. Утім 13 років потому тема місця поховання поляків, які воювали з українцями за Львів у листопаді 1918 року знову вносить напругу між двома країнами.

“Вимагаємо, задля уникнення можливих провокацій та зважаючи на відсутність правових підстав для перебування згаданих скульптур на території Личаківського кладовища, демонтувати левів і перевезти для зберігання до вирішення ситуації у законний спосіб”

У своїй вимозі від 25 жовтня депутати Львівської обласної ради називають скульптури левів частиною польського мілітарно-пропагандистського комплексу і говорять про незаконність їхнього встановлення. На боці депутатів виступив Український інститут національної пам’яті. Його голова переконує – польська сторона ще з моменту спорудження свого меморіалу пішла на порушення чітких домовленостей 2005 року, які забороняли встановлювати на цвинтарі такі об’єкти.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті:

Ключовою передумовою вирішення цього питання було те, що ті елементи, затверджені в результаті дискусії, мають залишитися і жодних змін не буде внесено. Нажаль, дуже швидко після цього з’явилася перша зміна, коли замість затвердженого хреста на арці з’явився не хрест,а меч-щербець. польський імперіалістичний символ, який апелює до ще середніх віків, часів Русі, коли нібито князь Болеслав общербив цей меч об Золоті ворота в Києві.

Скульптури левів демонтували з території цвинтаря у 70-х роках минулого століття. На Личаківський цвинтар вони повернулися у 2015-му. Утім, без офіційного дозволу державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті. Вона регулює встановлення пам’ятників, пов’язаних з іноземними державами.

Михайло Нагай, директор ЛКП “Музей Личаківський цвинтар”:

Повідомили в усній формі, що привезуть левів на територію. Але наскільки я знаю, виконавець цього перевезення самовільно поставив їх на ці постаменти.

На звернення львівської облради швидко відреагувало польське Міністерство закордонних справ.

“Ми рішуче виступаємо проти можливості нелегального усунення левів із “Цвинтаря Орлят”. Українська сторона уже попереджена про негативні наслідки, які матиме такий вчинок для двосторонніх відносин”.

Бартош Ціхоцький, заступник міністра закордонних справ Польщі

Олександр Ганущин, голова Львівської обласної ради:

Я би радив колегам із Польщі, перш ніж робити такі заяви, ознайомитися із документами, які підписували, у тому числі, службовці уряду республіки Польща у 2000-х роках. Де дослівно написано, що ці леви там встановлені не можуть бути.

Пам’ятки, на зразок встановлених без дозволів левів на Личаківському цвинтарі, історики називають “неофіційними”. В Україні загалом значаться близько 150-ти таких польських об’єктів. Українських в Польщі – майже 50. У квітні 2017 року один із таких, пам’ятник бійцям УПА в Грушовичах, поблизу польського Перемишля, розібрали. У травні цього року там організували археологічні розкопки. Польська сторона обіцяла відновити монумент, якщо будуть дані про військові поховання на цій території. Висновок польського Інституту національної пам’яті за проведеними роботами кардинально відрізнявся від бачення українських фахівців, і пам’ятник у Грушовичах не відновили.

Тепер український Інститут нацпам’яті категоричний в питанні пам’ятника у Львові. Хоча донедавна був готовий легалізувати “незаконні” об’єкти у форматі “всі на всі”.

Святослав Шеремета, секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам’яті:

Мені дуже дивно чути заяви польської сторони, що вони пішли нам на зустріч, що провели розкопки. Коли за 9 днів ми були поставлені перед фактом, що маємо терміново зібрати експедицію і поїхати до Польщі, ми мусили відкласти усі плани, і добре що поїхали. Бо якщо за нашої присутності польська сторона провела відверту фальсифікацію результатів, то уявляю, що би було, якщо б ми не були присутні.

Ситуація із порозумінням в історичних питаннях зайшла в глухий кут, розводять руками як українські, так і польські історики. Є навіть пропозиція призупинити усі спільні гуманітарні проекти із сусідами до кращих часів.

Андрій Шептицький, співробітник Інституту міжнародних відносин Варшавського університету:

Це рішення буде мати негативні наслідки для польсько-українських відносин. Цей наш історичний конфлікт, чи конфлікт історичної пам’яті, він поширюється. Ця пам’ять, пам’ять про львівських орлят, це як пам’ять про УПА. Це є елемент нашої ідентичності, я думаю, польської, української, чи західноукраїнської. Боротися з ідентичністю – це тяжко, це не приносить позитивних результатів.

Відносини України та Польщі складаються з кроків назустріч одне одному. Часто компромісних, як у ситуації із “Цвинтарем орлят” у Львові, чи меморіалів на честь жертв Волинської трагедії, відкритих в обох країнах. Але сьогодні, здається, готовність до компромісу вже вичерпалася. І лише доводиться здогадуватися, який наступний крок по той чи інший бік кордону перекриє зусилля, які сторони докладали для польсько-українського порозуміння упродовж останніх більш ніж два десятки років.

Петро Троць, Ірина Саєвич, Олександр Петровський, Час: Підсумки

Відео за темою