Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків

logo


Фото: Вікторія Ейсмунт

Фото: Вікторія Ейсмунт

Воду до Львова постачають з 198 свердловин. Її розподіляють по різних районах, і лише Галицький отримує змішану воду різних водогонів. Tvoemisto.tv побувало на насосній станції у селищі Воля Добростанська біля Яворова та дізналось, як добувають воду з джерел та хто з львів’ян її отримує.

Воля Добростанська розташована за 30 кілометрів від Львова. Насосну станцію тут побудували ще у 1901 році. В автентичному вигляді вона збереглась і донині, втім стару парову машину, а у 2006 році й польський мотор замінили на два голландські насоси. Їх використовують по черзі.

Парова машина, яку демонтували у 1969 році

Насос 2006 року

На території водозабору розташовані 16 артезіанських свердловин, із яких цілодобово використовують шість. Більшість із них — на території лісу і постачають воду до Залізничного району Львова.

«В Україні понад 80% водоканалів беруть воду з річок чи водосховищ. Натомість усю воду, що потрапляє до львівських кранів, добувають із артезіанського джерела. У нас немає жодної поверхневої водойми, з якої можна брати воду. Тож найбільшим викликом для “Львівводоканалу” стає не проблема якості цієї води, а те, як доправити її до Львова у такій же якості. А це вже залежить від стану трубопроводів по місту та в окремих будинках», — пояснює речниця ЛМКП «Львівводоканал» Уляна Горбата.

Крім водогону у Волі-Добростанській, Львів обслуговує ще 16 водогонів. Найбільший і найвіддаленіший із них – Стрийський, що розташований майже за сто кілометрів від обласного центру. Його воду отримують мешканці Франківського, частково Сихівського та Галицького районів. До Личаківського району воду подають із Плугова, до Шевченківського — з Мокротина, Завадова та Зарудців. Залізничний район, крім іншого, отримує воду з Кам’яноброду.

Вода зі свердловини глибиною 22-33 метри спершу надходить через колектор до водозабору, де змішується з водою з інших свердловин і далі потрапляє до насосів, що перенаправляють її під тиском 7,3 атм до Львова. Щодня через тридцятикілометрові чавунні труби діаметром 60 см проходить 17,5 тис. метрів кубічних води.

Керівник станції Іван Чайковський каже, що наразі складно оцінити, скільки ще можна буде отримувати воду з цих свердловин, утім відзначає, що її поступово стає менше.

«Якщо раніше щодня ми могли отримувати понад 20 м куб. води, то тепер це лише 17,5 м. куб», — підсумовує керівник станції.

Труби, через які вода потрапляє до Львова

На станції у Волі Добростанській загалом працює сімнадцятеро фахівців. Як пояснює Іван Чайковський, щодня станцію обслуговують восьмеро — слюсарі, оператори, прибиральниці та чергові на зміні.

«Наша вода дуже чиста і не потребує додаткового очищення, оскільки свердловини розташовані на території лісу. Воду здебільшого можуть забруднювати хімікати, якими обробляють поля, які потім потрапляють у ґрунт», — каже він.

Воду з цього водогону дезинфікують у Карачинові. Третина інших районів отримують воду, продезінфіковану хіпохлоридом натрію, який виготовляють на станції у Львові з кухонної солі. Як каже Уляна Горбата, хлор — не шкідливий для мешканців, тож воду цілком можна пити й з-під крана.

Цілодобово Львів почав отримувати воду з 2010 року після майже десятирічного ремонту насосних станцій та водомереж за кредит Світового банку та ґрант від уряду Швеції. До цього воду подавали за графіком. За словами Уляни Горбатої, після запровадження цілодобового водопостачання львів’яни зменшили кількість використання води на третину – щодня місто отримує 220 тисяч метрів кубічних води. Віддати кредит ЛМКП «Львівводоканал» має до 2022 року.

Вікторія Ейсмунт

Коментарі (0)