Чому львів’яни готують скаргу в штаб-квартиру ЮНЕСКО і чим це загрожує місту
20 січня ініціативні громадяни виступили у приміщенні Львівського пресклубу із заявою про те, що готують скаргу до штаб-квартири ЮНЕСКО, щоб зупинити незаконні забудови у історичній частині міста.
Як вдалось раніше з’ясувати кореспонденту сайту 032.ua, насамперед ідеться про будівництво двох готелів у центрі Львова – на пл. Міцкевича, 9 та вулиці Федорова, 23 – 28. У обох випадках місто надало містобудівні умови й обмеження забудовникам, але львів’яни переконані, що це відбулось незаконно. По вулиці Федорова ініціативні громадяни виграли низку судів, щодо Міцкевича, 9 ще тривають судові процеси.
Голова Українського національного комітету Міжнародної ради з охорони пам’яток і визначних місць (IKOMOS) Микола Гайда наголосив, що в Україні діє закон “Про охорону культурної спадщини”, який передбачає дії щодо збереження, контролю та управління спадщиною ЮНЕСКО в державі. Зазначимо, що ст. 37 цього Закону передбачає: проведенню містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні передує інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Окрім цього, за словами Миколи Гайди, українські міста, особливо ті, де центральні частини є історичними, мають керуватися також історико-архітектурним опорним планом та визначеними режимними зонами регулювання діяльності забудови на цих теренах. Ці документи є обов’язковою складовою Генплану міста, без яких він не є чинним та не можуть видаватися містобудівні умови й обмеження забудовникам і громадянам, які здійснюють ремонт чи реставрацію в будівлях історичного ареалу. 1998 року центр Львова внесли у список ЮНЕСКО, відповідна територія міста окреслена в номінаційному досьє.
“Коли ми скаржимося до ЮНЕСКО, то ми скаржимося про свою безсилість. ЮНЕСКО не може накладати санкції на державу, але може виключити (місто – ред.) зі списку. Спочатку попередити, попросити дотримуватися вимог, наступний етап – введуть у “червоний список” загрожених об’єктів, а потім виключать”, – заявив Микола Гайда. Зазначимо, що потрапляння до “червоного списку” світової спадщини автоматично сигналізує інвесторам і меценатам не вкладати кошти в огляд, збереження та реставрацію пам’яток архітектури.
Юристка Тетяна Могінська переконана, що законодавство щодо збереження історико-культурної спадщини в Україні напрацьоване добре, єдина проблема – органи місцевого самоврядування та відповідальні державні структури часто не дотримуються цих вимог. В ідеалі, Львівська міська рада мали би здійснити інвентаризацію земельних ділянок у історичному ареалі та визначити, де є землі історичної забудови й оприлюднити ці дані. Станом на нині таких документів немає.
Директор Центру дослідження юдаїки і благодійної організації «Єврейське відродження» Мейлах Шейхет зауважив, що культурна спадщина є надбанням світу, адже багато краян виїхали (зі Львова – ред.), але їм небайдуже те, що тут відбувається. Відтак, аби уникнути подальшої руйнації історико-культурної спадщини, потрібно інформувати міжнародні органи, що зацікавлені у співпраці та підтримці України, збиратися частіше та обговорювати проблеми й шляхи виходу із ситуації, а також – допомагати органам місцевого самоврядування у протидії олігархам.
