Дощ, рок-н-рол і трохи наркотиків. Як минув ювілейний фестиваль ZaxidFest
Від 24 до 26 серпня на Львівщині відбувався масштабний музичний фестиваль ZaxidFest. На базу відпочинку під селом Родатичі прибули десятки тисяч відвідувачів зі всіх куточків країни і з-за кордону.
Впродовж трьох днів і ночей вони відвідували виступи виконавців, ночували в наметах і нестримно фестивалили. Журналіст ZAXID.NET приєднався до них, щоб розповісти про найбільший фестиваль Західної України.
Ten Years Gone
Літо – пора фестивалів. Позаду Atlas Weekend, «Файне місто», UPark Festival, «Бандерштат», Woodstock Ukraine. ZaxidFest завершує парад літніх фестивалів в Україні. Через тиждень після нього відбудеться хіба що скромніша за масштабом і бюджетом «Республіка» у Кам’янці-Подільському.
Десять років тому молодий підприємець з Рівного Яків Матвійчук ризикнув організувати свій перший фестиваль. Місцем проведення обрали село Звенигород під Львовом. На скромній сцені впродовж двох днів виступали виключно українські гурти далеко не першого ешелону, а декілька хедлайнерів з різних причин не доїхали до місця проведення події.
Відвідувачі першого фестивалю скаржилися на проблеми з організацією, але відзначали чудову атмосферу. Критики не бракуватиме і через десять років, хоча сам фестиваль розростеться до вражаючих масштабів і вже нічим не нагадуватиме ту першу спробу.
«Я не знав, що таке райдер, якою має бути апаратура. Через мою необізнаність половина підрядників мене тупо кинули. Я дуже влетів на гроші», – зізнавався організатор фестивалю Яків Матвійчук.
Засновник ZaxidFest Яків Матвійчук (справа) та Noize MC (фото Анастасії Рибакової)
Незважаючи на труднощі і борги, він продовжив займатися фестивалем. Дітище Матвійчука витримало навіть постреволюційні економічні катаклізми. У 2015 році на ZaxidFest вже виступали закордонні зірки Everlast, Matisyahu та Oopmp! Через рік приїхали Enter Shikari, а в 2017-му році хедлайнерами фестивалю стали ще одні англійці – The Editors.
До появи київських фестивалів Atlas Weekend і UPark саме ZaxidFest утримував статус фестивалю №1 в Україні. Важливо, що від початку створення фестивалю за його організаторами не стояли ні політичні сили, ні потужні комерційні структури. І досі ZaxidFest вдається зберігати чистоту бренду, створеного з нуля методом проб, помилок і безупинної праці.
Серед багатьох зовнішніх ознак про зростання фестивалю свідчать і ціни. У 2009 році квитки на перший фестиваль «Захід» коштували 40 грн. Через десять років ціна квитка становить 1200 грн, ще 600 грн треба заплатити за абонемент в наметове містечко. Та без «халяви» цього року не обійшлося.
Концепція змінилася
На День Незалежності організатори фестивалю вирішили зробити відвідувачам подарунок, а собі – промо-акцію. Перший день на ZaxidFest був безкоштовним, і людей справді прийшло більше.
Прес-служба фестивалю відзвітувала про 45 тис. відвідувачів, однак «на око» під час виступу хедлайнерів O.Torvald перед головною сценою зібралося до 30 тис. слухачів.
Лайн-ап (підбір виконавців) безкоштовного дня вийшов доволі стриманим. Рок-сцену ввечері закривали живі класики українського нью-металу з гурту «АННА», а на головній сцені впродовж дня виступали молоді й перспективні київські команди 5 Vymir і Detach.
Після останніх акордів від O.Torvald ведучі спробували завести розпашілий натовп на гімн України. Виконання вийшло вкрай сумнівним за якістю, однак до першого приспіву таки дотягнули.
Хедлайнери першого дня – O.Torvald (фото Фестиваль ЗАХІД/Facebook)
Наступного дня синоптики обіцяли дощ і таки не збрехали. Публіка одяглась у кольорові дощовики і енергійно місила болото на доріжках між наметовим містечком і трьома сценами.
«Лайн-ап — гавно!», – весело відповіли на моє запитання про враження дві постійні відвідувачки фестивалю. Дівчата якраз рухалися з наметового містечка в напрямку однієї зі сцен. Претензія до підбору виконавців у наметовому містечку звучала не один раз.
Актуальними закордонними зірками ювілейного ZaxidFest можна вважати хіба що британців Bullet For My Valentine, проте їхній мелодійний і причесаний металкор чудово звучав би з другої за розміром рок-сцени, а статус головних хедлайнерів фестивалю багато хто вважав невиправданим.
Серед інших відомих імен: бразильські ветерани Sepultura, німецькі класики альтернативи Guano Apes та канадець Адам Ґонтьє, який останнім часом активно концертує в Україні.
Виступ гурту Sepultura (фото Фестиваль ЗАХІД/Facebook)
Колись ще перед початком першого «Заходу» Яків Матвійчук заявляв, що метою фестивалю стане підтримка якісної української музики, а всі учасники виконуватимуть лише україномовні пісні.
Згодом фестиваль переріс цю ідеалістичну концепцію, а цього року серед його учасників не бракувало виконавців зорієнтованих на музичний ринок Росії. Це і білоруський репер ЛСП, і українські поп-панки «Пошлая Молли», і росіянин Іван Алєєксєв, він же Noize MC.
Творчість цих артистів на ZaxidFest знають і люблять. Велика частина публіки приїджає на фестиваль зі східних областей. Маріуполь, Харків, Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя називали ті, з ким вдалося поспілкуватися біля наметів у лісі.
«Noize крутий. Він недавно на «Нашествії» (рок-фестиваль під Москвою, пов’язаний з Міноборони РФ) виступав. Зіграв там антивоєнну пісню і зробив демарш», — обговорюють артиста двоє хлопців мешканці наметового містечка.
«Я вызову моделей: шатенок и брюнетку. Как мы их поделим? Подбрось монетку!», — підспівують хіт ЛСП двоє хлопців, поспішаючи застати виступ білоруса на головній сцені.
На ZaxidFest панувала святкова атмосфера (фото Фестиваль ЗАХІД/Facebook)
«Сто п’ятдесят шість, сто п’ятдесят сім, сто п’ятдесят шість, сто п’ятдесят сім, сто п’ятдесят шість, сто п’ятдесят сім…», — швидко повторює в мікрофон під час лайнчеку перед своїм виступом Сашко Положинський. Під час виступу його «Тартака», який вийшов на сцену після ЛСП, починає йти сильний дощ. На словах «Сонце пече, річка тече…» кількатисячний натовп весело стрибає перед сценою під потоками води.
На другий день фестивалю народу чи не вдвічі менше, порівняно з безкоштовним днем. Після дощу вони мусять якось грітися. Особливо вночі, коли стихає музика і сцена гасне.
Все, що не заборонено
На ZaxidFest заборонено майже все. У списку заборон близько двадцяти пунктів. На територію фестивалю до концертних майданчиків не можна проносити зброю, піротехніку, ножі, парасолі, скло, наркотики, алкоголь, власну їжу і напої.
Не можна також літати дроном, знімати на професійний фотоапарат без акредитації, і купатися в озерах. Останню заборону відвідувачі фестивалю активно порушували навіть у дощову погоду.
ZaxidFest відбувається біля мальовничих озер неподалік села Родатичі (фото Фестиваль ЗАХІД/Facebook)
«Почему в палаточный городок можно пронести только литр водки? Это же страшно неудобно!», — обурюється Лєна з Кривого Рогу, яка їздить на ZaxidFest уже п’ять років поспіль.
«Мы все равно проносим, перекидываем через забор. Здесь периметр большой, не уследишь. Но неудобно конечно. Хотя вчера нас с большой сумкой водки пустили. Говорят: «Почему так много?». Я отвечаю: «Нас там тоже много». И пустили», — розповідає хлопець з сусіднього намету.
Публіка підігрівається біля наметів, а слухати музику йде вже в піднесеному стані. При тому п’яні, що не можуть триматися на ногах, на території фестивалю зустрічаються вкрай рідко.
З алкоголю на футкортах біля сцени можна придбати пиво «Оболонь», брендовані парасольки якого стоять навіть на бекстейджі поруч з гримерками артистів головної сцени. З брендованих яток продають лікер Jägermeister, який ніколи не вважався улюбленим напоєм бідних студентів. Окремий бар працює у VIP-зоні.
Про добру організацію фестивалю свідчить і велика кількість біотуалетів на території. Власники абонементів у наметове містечко можуть помитися у польовому душі.
Усі фото з офіційної Facebook-сторінки ZaxidFest
Біля ятки зі скляними бонгами, люльками та іншими аксесуарами для курців стоїть хлопець у панамі, растаманській сорочці і шортах в кольорах прапора Ямайки. У нього навіть окуляри Рауля Дюка, головного героя фільму «Страх і ненависть у Лас-Вегасі» за романом Гантера Томпсона. На спині у хлопця рюкзак.
«Є покурити?»
«Відійдемо», — каже він і вже в кущах виймає з рюкзака пластикову банку з-під протеїну. Вона наповнена пакетиками з марихуаною.
«Понюхай», — пропонує «Рауль».
У ніс вдаряє насичена суміш ароматів. Маленький портативний філіал амстердамського кофішопу.
«Маю трохи хорошої сатіви по двісті за грам. Рекомендую. Вчора майже всю продав. Ось дешевша індіка, ось печенюхи класні. Тільки ти все печиво за раз не їж, бо розплавить. Є фен, якщо треба додати енергії», — розповідає хлопчина. Рекламуючи свій товар він розповідає історію про друга, який нещодавно «хакнув» схованку з хорошим асортиментом речовин.
Грам марихуани на фестивалі можна було придбати за 200 грн (фото ZAXID.NET)
Зону розваг цього року можна назвати аскетичною. Озера, в яких заборонено купатися, тарзанка над водою, яка не працює з настанням сутінків, волейбольний майданчик, убогий тир і нічна кінозона. Жодних атракціонів, навіть боротьбу в багнюці відвідувачам доводиться організовувати самим. У певному сенсі фестиваль і далі дотримується філософії Do It Yourself.
Ще біля входу продають мерч: футболки, кепки, значки, наліпки… Візуальне оформлення ZaxidFest стильне і яскраве. Серед плюсів фестивалю можна назвати високий рівень технічного і світлового забезпечення всіх трьох сцен. За це відповідає львівська компанія Fat Sound.
Усі виступи на фестивалі відбуваються точно за графіком. Здається, що кожною сценою опікуються німці чи швейцарці. Організатори дбають про комфорт і безпеку артистів, натомість музиканти не шкодують компліментів для фестивалю і його засновника.
Найбільше затримують з виходом на сцену хлопці з гурту «Пошлая Молли». Вже 15 хв їхні фанатки скандують під сценою. Лідер гурту Кирило Тимошенко, він же Блєдний, пояснює музикантам з чого почати виступ.
«*уй! *уй! *уй! *уй! *уй!!!», — налаштовуються рокери з Харкова. Всі піднімаються на сцену, але вокаліст повертається назад. Надвечір похолоднішало. Щоб не втрачати часу Блєдний відливає просто за сценою. Гурт починає першу пісню, Кирило Тимошенко защіпає штани і піднімається на сцену.
«Вітаю, друзі!», — звертається він до натовпу. Після школярського жарту про те, що йому набридло бути прем’єр-міністром України, тому він став рокером, вокаліст «Пошлої Моллі» переходить на російську.
«Вибачте, що російською… Давайте ударим рок в этой дыре!».
Натовп кричить, пищить і хором співає слова хітів: «Я очень рад, что ты раздеваешься, потому что ты одеваешься в *уй пойми что».
Виступ гурту «Пошлая Молли» (фото Фестиваль ЗАХІД/Facebook)
Жоден з україномовних виконавців на ZaxidFest не має й половини нахабства Блєдного, вальяжності ЛСП і гострої фірмової подачі Noize MC. Найцікавіша українська музика на фестивалі представлена на скромній інді-сцені.
Під акомпонемент вітру і дощу перед кількома сотнями глядачів тут виступає фанковий Adam. Паркани навколо галявини перед сценою тріщать від кількості охочих послухати лірику львів’ян з «Один в каное» та лаунджеві мелодії Latexfauna.
Після Блєдного і компанії на рок-сцену виходить культові металісти Sepultura, Потужні гітарні рифи й енергетика вокаліста Деррика Гріна рвуть публіку на шмаття. Одразу ж після завершення виступу бразильців на головну сцену виходять хедлайнери фестивалю – Bullet For My Valentine.
Вони чудово звучать і рухаються на сцені. Під час виступу британців публіка не стримує емоцій. Від особливо гарячих фанатів у нічний холод піднімається пара. Трохи далі від сцени також парують озера. Природа і люди завершують ювілейний ZaxidFest на одній хвилі.
