Фільм “Толока”: як Михайло Іллєнко в образі Шевченкової Катерини показав 400-річну історію України
“Задумано у 1967”
Як уже було сказано, ідея створення “Толоки” походить з далекого 1967 року. Але розпочати підготовку до зйомок вдалось аж у 2012-му. Не без бою, у 2013 році сценарій переміг у відборі Держкіно, яке мало покрити половину з усього бюджету проєкту. Складнощів реалізації ідеї додало те, що розпочався Майдан, а згодом і війна, тож українцям було не до культури, і зібрати решту 14 мільйонів на “Великій ідеї” не вдалося. Після перерви у три роки, проєкт “розморозили” на державному рівні і надали додаткове фінансування. У кінцевому результаті, дотація з держбюджету склала 98% від усього кошторису (28,4 млн грн).
Зйомки фільму також тривали з перервами, відповідно до отриманих коштів. Загалом “Толоку” відзняли у 12 місцях, переважно – у Києві та біля нього. Втім, це не завадило режисерові відобразити 12 різних історичних періодів з історії України, включно з анексією Криму. І хоч знімальна група не їздила на півострів, але змогла знайти відповідний ландшафт.
Головною героїнею фільму – Катериною – стала актриса і балерина Іванна Іллєнко, на екрані можна побачити також Дмитра Лінартовича, якого глядачі впізнають за головною роллю у “Той, хто пройшов крізь вогонь”, відомих акторів Богдана Бенюка, Сергія Романюка та інших.
“Чорні очка, як терен”
Окремо слід закцентувати увагу на музичному супроводі фільму, до якого доклав руку Сергій (Фома) Фоменко, фронтмен гурту “Мандри”. Режисер також небайдуже поставився до звуку, тож усі сцени доповнює певною атмосферою саме та композиція, яку вважав за потрібне додати туди Михайло Іллєнко. Завдяки цьому глядач зможе глибше пережити та зрозуміти конкретні ситуації.
Провідною темою фільму “Толока” стала українська пісня “Чорні очка, як терен”, у обробці та зі словами, які придумав режисер. Упродовж перегляду її можна почути кілька разів у різному виконанні, окремими уривками або навіть окремим роликом наприкінці фільму. Її виконують як актори, так і сам творець фільму та усі, хто долучився до створення “Толоки” – акапельно, під гітару, кобзу чи аранжування.
Іншим провідним поетичним твором, але вже без музики, стали слова Тараса Шевченка: окремі частини, а то й цілий вірш “У тієї Катерини хата на помості”.
Толока і дерево роду як національні символи
Цей фільм Михайла Іллєнка багатий на різні символи та символи у символах, саме тому він рекомендований для перегляду радше дорослій аудиторії, яка здатна зрозуміти хоча б частину всіх підтекстів та “між рядків”.
Режисер почав свій творчий шлях ще у 1975 році, й багато ідей фільмів зародилися у автора у період 60-70-х років минулого століття, але через нюанси з радянською владою, відклалися на потім. Уже в незалежній Україні вийшли стрічки “Фучжоу” (1993), “Сьомий маршрут” (1997) і “Той, хто пройшов крізь вогонь” (2011). “Толока” став четвертим у цьому списку. Якщо хтось із вас бачив хоча б один із перелічених фільмів, той знає, що Іллєнкові притаманний стиль такого собі фольклорного “магічного реалізму”, де поєднується реальне з містичним та символічним.
Головними символами у фільмі є власне толока і дерево роду. Толока у розумінні автора кіно – це українська призабута традиція, коли всім селом люди збирались і з підручних матеріалів разом будували за кілька днів житло (хату-мазанку) тим, кому це було потрібно.
“Толока привчила людей до єдності й це залишилося у генетичному коді українців. Коли біда – збираються на Майдані і разом її перемагають. Ми і зараз переможемо біду. У фільмі ми намагаємося сказати, що були випробування, вони в минулому і щоразу нам казали “З вами покінчено”, але нічого не виходило, бо є той генетичний код, який нас рятує”, – зауважив Михайло Іллєнко.
Типові українські хатинки, зведені під час толоки, можна багато де побачити у фільмі – це й 12 хат, які змінила Катерина, поки чекала свого Василя; і хатки-матрьошки, які українцям пропонують радянська влада, і українські помешкання, що ростуть на могутньому дубі. Саме це дерево стало прототипом дерева роду – символу, який натякає на те, що історія нашого народу – довготривала, з коренями, і що наше минуле й традиції є ключем до сучасного існування. Зрештою, символ толоки говорить про взаємопідтримку та допомогу, яка потрібна українцям, щоб збудувати сильну державу.
У фільмі присутні й багато інших символів та метафор, що пов’язані з 12 основними драматичними етапами в історії України – від трипільських часів, татаро-монгольської навали, доби Козаччини (найлегше буде впізнати Мазепу зі шведами під Полтавою) – до двох світових воєн (з московським чоботом, що наступає на українську землю і Сталіним з його люлькою), Голодомору (колоски), періоду “Відлиги” і новітніх акцентів на російсько-українській війні та анексії Криму.
Коли фільм вийде на екрани?
Зараз знімальна група гастролює з допрем’єрними показами містами України, а сама прем’єра у кінотеатрах запланована на 12 березня. Наразі тривають перемовини з кінотеатрами, тож більш детальний розклад буде відомий ближче до дати виходу фільму.
Що цікаво, найпершими “Толоку” режисер вирішив показати українським бійцям на фронті та мешканцям Донецької і Луганської областей. Уже відбулося 26 показів, усі вони пройшли з успіхом. А вже з виходом фільму на великі екрани, Михайло Іллєнко обіцяє: 7 гривень від вартості кожного проданого квитка підуть у фонд “Повернись живим”. Згодом кіно повезуть на тематичні кінофестивалі, а також покажуть на телеканалі ICTV на День Незалежності України. Автор фільму не виключає і того, що пізніше українські глядачі зможуть оцінити й режисерську версію “Толоки”, куди увійде багато сцен та матеріалу, які не вмістились у основну стрічку по хронометражу.
Нагадаємо, раніше сайт 032.ua поспілкувався з політологами про те, як реінтегрувати Донбас і “зшити” Україну.
