Як доглядають громадські простори Львова: досвід площі Митної

Львівські громадські активісти виконують вагому частину робіт, які мали б проводити комунальні служби.

Фото: Urbanideas

Упродовж останніх років у Львові з’явилося чимало нових громадських просторів із квітами та іншими рослинами, які потребують постійного догляду. Співзасновниця громадської організації Urbanideas Ольга Криворучко розповідає про те, як громадські активісти доглядають зелені насадження на нещодавно відновленій площі Митній, а також про кроки, які варто зробити на рівні міста, аби цей процес був постійним та ефективним.

На початку весни цього року клумби і травники на площі Митній були в жалюгідному стані. Здавалося, що пропало все або майже все, що зробили для озеленення минулого року: траву витоптали люди і собаки, видзьобали голуби; кущі поламало снігом, який відкидали на них упродовж усієї зими двірники; деякі рослини засохли чи змерзли. У гарному стані залишилися лише дерева і більші кущі. Не перезимувала лише одна яблунька, і один мигдаль не витримав травневої спеки.

Щоби хоч трохи це виправити, Urbanideas почали шукати рослини, які добре переносять спеку і посуху, безпроблемно зимують і які важче було би витоптати (хоча в цьому випадку всі рослини однаково під загрозою). Організували п’ять акцій «Квіти для Митної», участь в яких взяли як наші знайомі, так і небайдужі львів’яни. Ми дуже вдячні за допомогу всім, бо садити рослини не така вже й легка справа: часто треба скопати і прополоти ділянку, багато де зустрічається каміння, яке треба виймати, а потім все полити. Тому чим більше людей допомагає, то швидше виходить. Насадження ще треба регулярно поливати, але нам пощастило, бо цього літа дощі падають у Львові саме з таким інтервалом, як треба.

Ми обирали переважно ґрунтопокривні рослини, бо вони накривають землю і утримують її на місці. Крім того, є естетичний момент – люди схильні менше витоптувати гарні насадження і, сподіваємося, менше вигулювати на них собак. Передовсім ми садили живучку, барвінок, чебрець, чабер, лаванду, шавлію, кизильник. Усі вони гарно розповзаються або накривають собою землю так, що під ними вже не росте бур’ян, а клумба не вимивається і не вивітрюється.

Минулої осені ми висадили 350 тюльпанів та нарцисів і хвилювалися, чи переживуть вони зиму. Але всі вони вижили, і цієї весни рясно зацвіли на площі Митній. Восени плануємо посадити ще більше цибулькових.

Ще цього року ми висаджували 23 сорти троянд і плануємо садити ще. Також посадили майже 70 кущів (15 сортів) карликових ірисів. Ще бракує кущів лаванди, які якось непомітно прорідилися не без сторонньої допомоги.  Докупити лаванду не встигли, бо цього року у Львові справжній лавандовий бум, і коштує вона в кілька разів дорожче, аніж минулого року.

Мріємо зробити таблички, які розповідатимуть про кожен сорт троянд. Наразі думаємо, де на них взяти кошти, бо це вже для нас занадто. Також хочемо зробити інформаційну таблицю, що розповідатиме, хто і які дерева, кущі та квіти дарував для Митної. Ще в планах – два величезні вазони біля входу в музей Пінзеля.

Насправді, щоби площа була гарною і доглянутою, зелені насадження потрібно досаджувати й активно доглядати щонайменше три роки поспіль (зараз минув лише рік від завершення ремонту), пізніше можна просто підтримувати гарний стан зелені.

Також треба двічі на тиждень поливати травники, квітники, дерева (їм треба найбільше води, 10 літрів щонайменше на один полив дерева). Особливо важливим полив є навесні (пам’ятаєте цей спекотний травень, коли дерева не могли розпуститися?). Трохи розслабитися можна в сезон дощів. Крім того, слід підживлювати ґрунт і обробляти від шкідників – цього взагалі ніхто не робить на площі. Полоти слід двічі на місяць, але це робиться двічі на рік. Косити треба також регулярно, але не надто низько, бо тоді травник взагалі висихає.

Треба досаджувати рослини замість тих, які не вижили або ж які вкрали. Зараз на площі всі насадження, що з’являються, висаджує наша організація за власні кошти. Тричі рослини дарували люди, що приходили на наші акції, за що ми їм сердечно вдячні. Минулого року для Митної подарували дерева розсадник «Еліт Флора», ресторація «Кумпель» та її власник Марк Зархін, управління історичного середовища та його керівниця Лілія Онищенко-Швець. Якщо хтось бажає долучитися для допомоги, пишіть на нашу сторінку в Фейсбук.

Лише дві клумби біля дороги засаджені однорічною сальвією – на замовлення Личаківської райадміністрації та за міські кошти. Ми не садимо однорічних рослин взагалі – намагаємося досягти більш сталого ефекту і витратити менше коштів, використовуючи лише багаторічники.

Однак висадити квіти чи дерева, встановити лавки та фонтан замало, бо вся ця краса потребує постійного догляду. Ми пробували з’ясувати, хто насправді доглядає площу. І от що в нас вийшло:

Фонтан чистить компанія «Євросауна-Пул» (вони були підрядником на будівництві фонтану) і робить це регулярно, бо його дуже засмічують через годування голубів кашею і хлібом, а також іншим сміттям.
Замітає площу лише біля свого закладу прибиральник із «Кумпеля». Дощоприймачі ніхто не чистить. Можливо, площу один раз помили навесні до Великодня.
Полив рослин: кажуть, що дві клумби, засаджені сальвією, поливає підрядник, що їх засадив (ми не бачили цього, тож не змогли перевірити, чи це правда). Решту клумб і травників косили і пололи теж на замовлення Личаківської райадміністрації (ми бачили двічі), але жодного разу не поливали (теж згідно з нашими спостереженнями).
Клумби, що біля пішохідного переходу, прополює та підливає орендар цього переходу. Ми пробували достукатися до підрядника, що прополює та косить травники, але він не виграв тендер на озеленення району, тому не буде нічого досаджувати. До тих, що виграли тендер, контактів так і не знайшли. І кожного року це інша організація.

Щойно після завершення ремонту площі ми обговорювали з представниками міста, яким має бути процес догляду за громадським простором. Найкраще рішення – якби одна фірма доглядала за всіма зеленими насадженнями та покриттям (яке в певних місцях понищилося). Ця компанія мала би займатися й заміною ламп та чисткою дощоприймачів і при потребі – ремонтом меблів.

Для цього варто було би прописати зрозумілі об’єми робіт (площі, кількості), бо наразі практика така, що підрядник, який мав би займатися доглядом цих зелених насаджень, опікується якимись незміряними квадратними метрами озеленення всього району. Очевидно: що більші ці простори, тим гірше цей процес піддається контролю. Світло доглядає «Львівсвітло», дощоприймачі живуть своїм життям, так само як мощення та умеблювання. Але експеримент з найму однієї організації для комплексного догляду за громадським простором не відбувся, тож площу й далі доглядають усі потроху. А це би міг бути прекрасний прецедент у догляді міських громадських просторів.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Усі фото: Urbanideas