Юлія Хомчин — про роботу в «Самопомочі», Центр науки у Львові та «Супутник» Левандівський

Сайт 032.ua продовжує серію інтерв’ю з депутатами Львівської міськради у рамках спецпроекту “Кава з депутатом”. Цього разу ми поспілкувалися з учасницею «Об’єднання «Самопоміч» Юлією Хомчин, яка представляє виборчий округ №8 (Левандівка).

Досьє:

Народилася 1984 року в Галичі (Івано-Франківська обл.). Здобувала освіту у Львівському державному університеті внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство» та у Інституті гуманітарних та соціальних наук НУ «Львівська політехніка».

Працює у ТзОВ «Мистецьке об’єднання «Дзиґа», організовує фестивалі «Флюгери Львова», «Джаз Без». Директор ЛМГО «Інститут актуального мистецтва», член організаційного комітету Конгресу Культури Східного Партнерства. З 2014 року – помічник на громадських засадах народного депутата України Ірини Подоляк. Секретар постійної комісії культури, молодіжної політики та спорту у Львівській міськраді.

Пані Юліє, Ви — людина з культурної сфери, чому вирішили піти у політику?

Я пішла в політику не лише з особистого бажання, прагнення бути депутатом чи бути при владі, а на пропозицію політичної сили, яка мені за своїми принципами (формування команди, ідеологія, люди, які представляли політичну силу) імпонували. Я розуміла: якщо піду в політику, то зможу бути корисною у тій сфері, яка мені найбільш важлива, дорога та цікава, в якій відчуваю себе корисною, тож прийняла це рішення, взяла участь у виборчому процесі й перемогла по чудовому окрузі №8 на Левандівці.

Чи Ви досі задоволені роботою у «Самопомочі»?

Це питання складне. Це – важка робота на громадських засадах, яка потребує величезних зусиль над собою, невичерпного джерела енергії, компромісів, компетенцій, аналізу, роздумів…Я відчуваю себе суспільно активною людиною, яка може робити багато корисних речей для громади і певних середовищ, тому це абсолютною моя сфера. Це важко, але це — моє і я задоволена роботою.

Ви є помічником народної депутатки від «Самопомочі» Ірини Подоляк. У чому полягають Ваші обов’язки?

Консультативні речі навзаєм. Коли пані Ірина проводила виборчу кампанію до Верховної Ради, я певною мірою долучалась до цього процесу. Я помічник на громадських засадах і моя робота — виключно дорадчі функції.

Дехто каже, що велика політика в Україні — це «брудна» справа. Чи справді це так?

Велика політика – це «брудна» справа, коли ти працюєш «брудно». Коли ж працюєш із правильними установками, то йдеш у політику, щоб руйнувати стереотипи, зокрема й про «брудність». Складно говорити про всіх, але те, що бруду достатньо — це однозначно. Якщо ж говорити окремо про особистостей, то все залежить від того, наскільки совісно і «чисто» людина працює , якими принципами керується.

Читайте також: Що думають львів’яни про вигнання Саакашвілі з України: відеоопитування.

У цьому контексті, яка Ваша думка щодо вигнання Саакашвілі з України. Чи вчинила правильно влада у цьому випадку?

Власне, тут влада зробила «брудно». Це зроблено у дуже неправильний, ниций спосіб поведінки з політиком такого рівня. У очах інших політиків, країн ми виглядаємо не зовсім добре. Я розумію питання закону, розумію пред’яви, які йому висувала влада і з яких причин його – в прямому сенсі слова – випхали з України. А от до способу яким це зробили, до маніпулятивних речей я ставлюся негативно.