Юзеф Більчевський – Архієпископ Львівський, визнаний святим
Юзеф Більчевський (пол. Józef Bilczewski; 1860 – 1923) – святий Римо-Католицької Церкви, архієпископ Львова, професор богослов’я і догматики у Львівському університеті, покровитель бездомних, останній примас Галичини.
З ініціативи архієпископа, за час його керування Львівською архідієцезією, було зведено 330 сакральних споруд. Зокрема, це – костел Св. Єлизавети у Львові (нині – церква Св. Ольги і Єлизавети). Також святий Юзеф Більчевський сприяв зростанню кількості нових священиків та підвищенню рівня релігійного просвітництва, заснував Архібратство Християнського Вчення та Архібратство Пресвятого Таїнства.
Народився 26 квітня 1860 року у місті Вілямовіце (Польща), в родині сільського столяра Франциска Біби та Анни. Юзеф був найстаршим із дев’яти дітей у родині.
Освіту здобув у гімназії у Вадовіцах і опісля, 1880 року вступив до духовної семінарії у Кракові. Паралельно навчався у Ягеллонському університеті, де закінчив з відзнакою два факультети – філософський та богословський.
Кардинал Альбін Дунаєвський висвятив Юзефа Більчевського на священика 6 липня 1884 року.
Читайте також: Український Індіана Джонс: Казімєж Міхаловський
У 1885 – 1886 році навчався на теологічному факультеті у Віденському університеті, а потім – ще рік вивчав давньохристиянську археологію в Папському Григоріанському університеті в Римі. Окрім цього, 1888 року вивчав догматику в Теологічному інституті в Парижі.
Через чотири роки після посвяти в священики, 1888-го, захистив дисертацію у Відні та отримав звання доктора богослов’я. З цього моменту Юзеф Більчевський розпочав власні дослідження догматики, займався християнською археологією в Римі, Відні та Парижі. Окрім цього, працював у Кенті та Кракові як вікарій та катехит.
У 1890-му році отримав ступінь доктора у Ягеллонському університеті, і вже з наступного року був професором догматичного богослов’я у Львівському університеті (нині – ЛНУ імені Івана Франка) і деканом теологічного факультету (1896 – 1897 рр.).
Через дев’ять років Юзеф Більчевський став ректором Львівського університету, але обіймав посаду лише рік, оскільки 17 грудня 1900 року папа Леон XIII призначив його Архієпископом Львівським латинського обряду. Консекрація на єпископа відбулася 20 січня 1901 року у Львівській катедрі.
Слід зазначити, що свячення уділив кардинал Ян Пузина, а співслужили з ним – Львівський митрополит Андрей Шептицький та єпископ Юзеф Пельчар з Перемишля.
Релігійна та творча діяльність
Святий архієпископ особливо шанував Пресвяту Діву Марію, тож не дивно, що 1908 року він отримав дозвіл від Папи Пія Х для Львівської та Перемишльської дієцезій на відзначення свята Діви Марії Королеви Польської Корони та включення її імені до Лоретанської Літанії.
Юзеф Більчевський був ініціатором першого Марійного Конгресу в Польщі. А коли в Ченстохові на Ясній Горі викрали корони Божої Матері, саме Львівський Архієпископ звернувся до Папи Пія Х з проханням про нові корони, які таки були отримані 1910 року. Втім, сам Більчевський не зміг взяти участі в коронаційних урочистостях, оскільки був проти фінансування корон російським царем, за що отримав заборону на святкування.
Архієпископ був дуже творчою людиною, у його доробку: 45 послань, 41 звернення, 28 проповідей та промов, скерованих як до духовенства, так і до вірян. У своїх роботах Святий Пастир пояснював основні засади суспільного життя, звертав особливу увагу на християнський погляд на людську особистість, родину, державу та людську спільноту.
Під патронатом Юзефа Більчевського, у Львові почали видавати періодичні видання релігійного спрямування (Gazeta Kościoła, Collectanea Theologica та інші). До наукового доробку архієпископа належить низка наукових праць: “Християнська археологія та історія Церкви і догматика”, “Євхаристія в світлі найдавніших пам’яток писемності, іконографічних та епіграфічних”, “Шлюб в древніх християнських пам’ятках” тощо), багато науковий статей, що вийшли у різних журналах.
