Карантин вихідного дня: за порушення штрафів не уникнути, – юрист

Місцева влада низки великих українських міст – Черкас, Тернополя, Львова, Житомира, Рівного, Одеси, Краматорська, Івано-Франківська, Дніпра – відмовилася дотримуватися “карантину вихідного дня”, запровадженого раніше українським урядом.

Про це інформує DW.

Десь таке рішення ухвалили на основі рішення комісій з техногенної безпеки і надзвичайних ситуацій, які мають відповідну компетенцію щодо карантину, десь – оголосили вихідні дні робочими. А десь планують звертатися до Конституційного суду щодо законності такого рішення уряду. Мери цих міст обґрунтовують своє рішення тим, що таке обмеження “знищить економіку міст” та залишить тисячі підприємців без заробітків та засобів до існування. Тому у суботу та неділю ринки, кафе, ресторани, спортзали, салони краси в цих містах переважно працюють як зазвичай.

“Обмеження просто знищать економіку міста. На вихідні дні люди мають найбільшу суму виторгу, за рахунок чого мають можливість утримувати свої заклади і найманих працівників. Без таких виторгів люди втратять роботу, а місто втратить надходження, які ми не можемо втрачати”, – пояснив мер Тернополя Сергій Надал. У Житомирі тамтешній мер Сергій Сухомлин заявив, що два дні “локдауну” на ситуацію з поширенням COVID-19 суттєво не вплинуть.

“Обмеження, що вводяться постановою Кабміну, не враховують суттєвої різниці між містами. Вони мають бути переглянуті. Такі рішення необхідно ухвалювати винятково на місцях”, – вважає мер Краматорська Андрій Панков.

Штрафів не уникнути

Однак правознавці сходяться на тому, що таке ігнорування постанови Кабінету міністрів України, якою він скасував поділ регіонів на зони і ввів жорсткі карантинні обмеження на вихідні, може обернутися для підприємців цих міст значними проблемами. Юрист Геннадій Дубов вказує, що контроль та відповідальність за виконання карантинних обмежень передбачена не актами органів місцевого самоврядування, а законами та підзаконними актами, які мають вищу силу, тому маніпуляції місцевої влади з законодавством можуть обернутися для бізнесу штрафами.

“Ще з весни у нас існує посилена адміністративна відповідальність за це порушення, також Кодекс про адміністративні правопорушення ніхто не скасовував. До відповідальності мають притягати органи Нацполіції, а потім передавати ці справи до суду. Нацполіція не підпорядковується органам місцевого самоврядування. Тому для підприємців є чимало ризиків, які, всупереч забороні, відкривають свої заклади”, – прокоментував DW Геннадій Дубов.

На його думку, підприємцям буде дешевше зачинити свої заклади на два дні, аніж потім судитися і доводити свою невинуватість без суттєвого юридичного обґрунтування. “Є сумніви, що просто слова мера, з дозволом працювати закладам, будуть як доказ сприйняті судом при ухваленні рішення”, – зауважив юрист.

“Порушники відповідатимуть”

Саме через демарш окремих міст, які не хочуть виконувати карантинні заборони під час вихідного дня, Національна поліція України збільшила кількість рейдових груп, які перевірятимуть дотримання карантинних норм, повідомив голова Нацполіції Ігор Клименко.

У розмові з DW директор Департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко зазначив, що відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу України про кримінальні правопорушення, Нацполіція притягуватиме до відповідальності тих, хто ігнорує заборони. “Поліція працює, рейд перевіряє, бачить не закритий ресторан – заходить, складає адмінпротоколи. Порушники однозначно понесуть відповідальність”, – запевнив Шевченко.

Кримінальна відповідальність за порушення карантину

За словами адвоката юридичної компанії Investment Srvice Ukraine Володимира Пищиди, нині в Україні передбачена відповідальність за порушення карантинних обмежень у вигляді штрафів від 34 тисяч до 170 тисяч гривень, які накладаються на посадових осіб та підприємців. Окрім цього, громадяни, які відвідують заклади всупереч карантину, теж несуть адмінвідальність. “Для громадян, які будуть зупинені представниками правоохоронних закладів в місцях, заборонених до відвідування в карантинний час, це штраф від 1700 гривень до 3400 гривень”, – констатує адвокат.

Він також вказує на те, що через карантинні порушення в Україні можна навіть потрапити до в’язниці, якщо слідство встановить, що під час “карантину вихідного дня” було масове інфікування коронавірусом. Але для настання кримінальної відповідальності необхідно буде довести причинно-наслідковий зв’язок між захворюванням в даний проміжок часу, відвідуванням в той самий час закладів, зокрема ТРЦ, які повинні бути зачинені на карантин, та смертю когось з відвідувачів. Якщо це буде доведено, це може призвести винних посадових осіб до позбавлення волі від п’яти до восьми років. “Посадова особа – це особа, яка виконує розпорядчу функцію. Це можуть бути як власники торгівельно-розважальних закладів, так і ті посадові особи в органах влади, які закликають ігнорувати карантинний режим”, – прокоментував  Володимира Пищида.

Водночас, мер Львова Андрій Садовий пообіцяв всім підприємцям, які працюватимуть у “карантин вихідного дня”, юридичну підтримку. На сайті Львівської міськради розміщено оголошення з номером “гарячої лінії”, подзвонивши на яку підприємці можуть отримати юридичну консультацію або запросити юриста до себе на підприємство для надання первинної правової допомоги. “Ситуація є не простою, але рішення уряду – це такий невиправданий крок. Бізнес повинен працювати з дотриманням всіх карантинних вимог”, – цитує сайт Львівської міськради слова директорки департаменту економічного розвитку Львівської міськради Ірини Кулинич.