Куди полетіти зі Львова. Братислава – НЛО над Дунаєм

При всій своїй доступності й близькості Братислава для багатьох усе ще залишається непізнаним об’єктом. Хоча злітати зі Львова до Братислави – це швидше і дешевше, ніж переїхатися потягом до Києва.

У міста – несправедлива слава. Мовляв, Братислава нудна та нецікава й ловити там нічого. Fatalerror.

Просто правильно налаштовуйте свої очікування. Шедевральні музеї чи бурхливе нічне життя – за таким не сюди. Натомість романтично-затишний вікенд з коханою людиною та/чи з притомним бюджетом – саме воно. Можливо, 80% Братислави – це одноманітні, пісні квартали а ля Левандівка і нові корпуси Львівської політехніки. Зате решта 20% – золотий фонд міста. Там усе доглянуте, безпечне і домашнє.  Майже як у Львові. І навіть трохи більше. Пропонуємо дуже детальний гайд Братиславою.

Тому для першого враження – Pharrell Williams, Happy (братиславська версія)

Шлях

Політ зі Львова до Братислави триває не довше години, а завдяки різниці в часових поясах ця година відкручується назад. Тобто ви відчалюєте зі Львова в обід по третій і до Братислави так само прибуваєте о третій. Літаки Wizz Air курсують між містами по вівторках і суботах. Ціни з кінця січня і на лютий-березень майже завжди 266 гривень в один бік для членів – віззейрівського дисконт-клубу, і від 460 грн – для інших.

Братиславський аеропорт зовні виглядає, як рідний брат львівського. Вибратися з летовища можна одним із двох автобусів – 96 і 61. Але жоден із них не везе напряму до центру. 96-й прямує у велетенські спальники на правому березі Дунаю, 61-й – на залізничний вокзал. Тому якщо вам потрібно у старе місто, необхідно пересідати на трамвай. Із 96-го зійти на зупинці Максиміліана Хелля і пройти 100 метрів уперед до трамвайної колії маршрутів №№ 8 чи 9. Натомість 61-м можна не доїжджати до кінцевої, а на зупинці Racianskemyto зробити пересадку на трамваї 3, 5, 7.  А можна переїхатися автобусом до самого двірця, а вже звідти до старої частини довезе трамвай №1. Усі зупинки в громадському транспорті висвітлюються в салоні на табло й дублюються гучномовцем – своєї не пропустите.

Тепер про квитки. У залі прильотів справа від виходу на вулицю стоїть автомат. Схожі, тільки портативніші, побачите і на зупинках, і навіть усередині в салонах автобусів чи трамваїв. Щоб дістатися з летовища до центру, треба вибрати годинний квиток за 1 євро 20 центів (є дешевші – на 15 хвилин і півгодини, але не встигнете доїхати за цей час). На жаль, в аеропорту не продається BratislavaCard, яка дає право не безкоштовний проїзд по місту й околицях. Вона коштує 20 євро на 72 години – і якщо ви зупинилися у Братиславі на 3 доби, то себе окупить. Якщо ж тільки на один чи два дні – економії може й не вийти, бо ціни відповідно 15 і 18 євро, а часу, щоб скористатися усіма благами, – менше. Про інші блага, окрім проїзду, буде далі. А зараз декілька корисних посилань:

Visitbratislava.com – уся інформація першої необхідності про місто з календарем подій, рекомендаціями, куди сходити, можливістю завантажити мапи;

Imhd.sk – усе про міський транспорт Братислави з мапами денних і нічних маршрутів, зупинками й інтервалами;

Hnonline.sk – дуже зручний планувальник маршрутів, якщо ви маєте намір вибратися кудись за межі Братислави.

Дах

Як і за все решта у Братиславі, за житло тут не потрібно викладати божевільні гроші. Наприклад, ліжко в хостелі можна знайти навіть дешевше, ніж за 10 євро/ніч. При цьому жити ви будете в самісінькому старому місті, щоправда, у 8-10-місній кімнаті. Хоча заповненість під зав’язку – це радше виняток, ніж правило. У багатьох випадках у вас може виявитися всього 2-3 сусіди. За критеріями «ціна-розташування-стан» на добрий бал заслуговують Taurus, Zeitlos, Folks.

Трохи далі від центру, але й трохи кращі умови пропонують студентські кампуси. Абсолютно легально вони надають для проживання кімнати (на 1-2-3 ліжка, душова в коридорі) стороннім особам. Ціни – у межах 11-15 євро з гостя за добу. У період канікул місця є завжди, під час навчального року – треба питати. Ось кілька посилань: Svoradov, Mladost, Mlada-Garda. Перший з них взагалі ідеальний за локацією – одразу під стінами братиславського замку.

Для пошуку апартаментів, крім загальновідомих Букінгу й AirB&B, можна порекомендувати ще 2 місцевих сайти з винайму тимчасових помешкань на короткі терміни: Ubytujsa та 1-2-3-ubytovanie. Забиваєте у пошук Bratislava – і вперед. Можна надибати двомісне студіо в центрі за 30 євро/ніч. Є ще варіант – винайняти хатку/кімнатку в Девіні. Це мальовниче чистеньке передмістя Братислави. До центру, щоправда, доведеться їздити автобусом. Але він курсує регулярно з інтервалом 15-20 хвилин аж до пізньої ночі.

Окремі номери в хостелах стартують від 30 євро/дабл/ніч, у нормальних готелях – від 40. У місті є й кілька ботелів, тобто пришвартованих до берега Дунаю корабликів. Якщо у вас міцний вестибулярний апарат і легенька хвилька тільки заколисуватиме, можна заночувати й там. Найдешевший з них – Pressburg: від 55 євро за двомісну каютку.

І навіть пожити кілька днів із шиком у Братиславі реально за цілком притомну суму. Наприклад, у межах 80 євро можна зловити дабл у 4-зірковому готелі Devin з вікнами на Дунай, в ціну якого входить СПА, басейн і королівський сніданок. «Чеський соловейко» Карел Готт, президент-інтелектуал Вацлав Гавел та ілюзіоніст усіх часів і народів Девід Коперфілд зупинялися тут, відвідуючи Братиславу. Увечері ж гостей гіпнотизує підсвічений Дунай з вікна номера – як лискучий водний удав, від якого неможливо відірвати погляд.

Хліб

Словацька кухня невибаглива, але ситна. На тарілці капустниці можна протриматися від обіду до вечора – це такий густий суп з квашеної капусти з копченим, солониною і прянощами (фактично, як рідкий бігос). Порції галушок з бринзою вистачить, щоб нагодувати двох. У місті маса ресторанів, що пропонують обідній ланч у межах 5-7 євро, – шукайте в меню при дверях пункт Dennaponuka. Можна натрапити й на зовсім бюджетні пропозиції. Наприклад, дешеві й смачні дейлі-меню (в межах 3-4 євро) є у грецькому бістро Suvlaki (Krzizna, 8) на півдорозі між вокзалом і центром або в ресторані словацьких страв Mytnydomcek (Tyrsovonamestie), куди треба перейти через Старий міст із центру на протилежний берег. Але майте на увазі, що денне меню актуальне переважно у будні, по суботах-неділях більшість закладів у таке не бавиться.

Є й кілька інших дисконтів. У ресторані Slovakpub (Obchodná 62) неподалік президентського палацу власникам карток ISIC накривають студентський обід за 1 євро – картопля-фрі + запечений сир. Не витончено, але присмажений в сухарях сир. А під пиво – взагалі делікатес. Ще одне дешеве місце, зокрема й для вегетаріанців, – cалат-бар Ggringrin (Budovateľská 27), що неподалік від головної автобусної станції. Зупка від 0,70 до 1,20 за порцію, будь-яке їдло – 1 євро за 100 грамів. Зручно перекусити, якщо звідкись приїхав, а тоді вже вирушати у старе місто. За три хвилини ходу від головного двірця на вулиці Шанцова стоїть непримітна кафешка Lacinka, де готують, можливо, найкращі у місті налиснички. Сам млинець коштує 30 центів, начинка в середньому стільки ж. Чотири млинці – і голод відступить надовго.  А начинок – понад 30 різних.

Закоренілим гурманам, яким не шкода ні часу, ні гаманця на здорову їжу, варто з’їздити на Freshmarket (Rožňavká 1A) – велетенський хаб фермерської, органічної та просто смачної продукції у районі Нове Место (автобус №61 з вокзалу чи аеропорту та №63 з центру). Поряд зі сільськогосподарським ринком тут тулиться й кілька десятків ресторанів – від екзотичної кухні до стрітфуду. Куштувати можна хоч цілий день, але додому потім доведеться котитися колобком. За доброю артизанською кавою можна повернутися в сам центр – її перфектно варять у кав’ярні Fivepoints на вулиці Панській. Цвяхом меню є селфічино – це коли бариста відмальовує у горнятку з кавою фото з вашого мобільного. 3,50 євро – зате яка атракція!

Словаччина – країна, відома своїм пивом, але Братислава – місто, яке потопає у виноградниках. Проте народ усе ж таки активніше дудлить пиво. Бо його багато, воно смачне, різне і бюджетне: великий кухоль за середньою ціною до 1,80 євро, малий – до 1,50.  Осягнути неосяжне неможливо, тому рекомендуємо 4 «крапки», які є не велетенськими пивними конвеєрами для туристів, а камерними кубельцями для своїх:

LeSenk – широкий вибір крафтового пива, зокрема й закордонного – німецького, бельгійського
CiernyPes – класична й навіть архаїчна пивничка, низькі стелі, темні столи, чорно-білий кіт, пса не було
U Certa – ще одна мінімалістична кнайпа під замковими сходами, біля входу на розі сидить якийсь святий, відверто дисонуючи з вивіскою
Klastornypivovar – чорне пиво Ivan – це нектар!

Якщо ж ви більше виступаєте по вину, тоді є сенс вибратися в Народний салон вин (деталі – трохи нижче) або в один з приватних погребів за містом. Таких чимало уже на братиславських околицях – райони Райча і Вайнори, але ще більше в містечках Святи Юр, Пезінок, Модра. І не забудьте спитати про «франковку». Кажуть, імператриця Марія-Терезія любила приїхати у Братиславу, винайняти кращий номер у готелі Savoy і смакувати цей словацький трунок.

Видовища

UFO. Оглядовий майданчик над мостом SNP – це Ейфелева вежа Братислави. Уночі чи в ранковому тумані натурально справляє космічне враження. Щоби потрапити на борт цієї летючої тарілки, потрібно зі старого міста перейти на протилежний берег, а там ліфт підійме на висоту 95 метрів над рівнем  Дунаю. Тоді ви й відчуєте «німий ужас», як пише словацька реклама, що в перекладі означає: у вас відбере мову від захвату. Тільки задоволення це, як на Братиславу, недешеве. Безпільговий вхід – 7,40 євро, з BratislavaCard – на 1,85 дешевше. Відвідувачів розташованого на верхотурі ресторану дорогої та експериментальної кухні пускають безкоштовно. Правда, страви там стартують з 12 євро. Хіба що наперсток еспресо – за 3,30. 

Замки. У Львові Високий Замок австрійці дорозвалили, а у Братиславі – ні. Тутешній Град ефектно біліє над містом. Проте здалеку він елегантніший, ніж зблизька. Словаки любляче прозвали його перевернутим столом. Схожість є. Доступ на прилеглу територію відкритий до 24:00. Побродити під стінами та по навколишніх доріжках, при м’якому світлі та в теплому взутті – гідна ідея. Панорами із замкової гори відкриваються не гірші, ніж з UFO. А на крутих спусках, що збігають додолу, вас обов’язково заманить котрась із колоритних пивничок.

Опинившись у Братиславі, гріх не відвідати ще два замки. Із братиславською карткою це вам нічого не коштуватиме. Ближче і простіше дістатися до Девіна. Це уже не так замок, як мальовничі руїни у місці злиття Дунаю і Морави. Австрійський берег видно з вершини, як на долоні. За часів соцтабору одному відчайдухові вдалося навіть перелетіти звідси в Австрію на дельтаплані. Їхати до Девіна 24 хвилини міським автобусом №29 з-під мосту SNP – до зупинки Strbska, HradDevin. А звідти уже видно, куди йти.

Натомість Червоний Камінь – це класичний кіношний замок, один з найгарніших у Словаччині. Потрапив, наприклад, в останню екранізацію Франкенштейна. Єдине – добиратися туди складніше. Тому ділимося інструкціями. Отже, на центральній автостанції шукаєте автобус на Трнаву – найкраще той, що о 10-ій ранку, бо розрив між рейсами – 2 години. І колишетеся собі понад годину до зупинки Casta, CervenyKamen. Квиток в один бік – 2,30 євро. Тільки є один підступ. Туди автобус підвозить практично під замкові стіни, а от назад повертається іншою дорогою. Щоб не застрягнути серед ріденького лісу, слід півтора кілометра спустися дорогою вниз, до центру отої власне Части. Й автобус на Братиславу ловити вже там.

Чим «хапає» сам замок? По-перше, гігантські двоповерхові підземелля, і на кожному поверсі легко можна облаштувати органний зал. По-друге, купа чарівних дрібничок з магнатського побуту. Наприклад, розкішні позолочені гринджоли завбільшки з малолітражку. Чи кований пузатий дракончик, який вміє розкривати крильця. Пані заливали туди теплу воду з олійками, мочили ноги і робили спа.

Храми. Можна просто йти по Братиславі й зазирати у всі церковні двері, де відчинено. Таких багато. У старому місті кожна вуличка – як не Францисканська, то Капуцинська. Але точно не можна оминути головний костел святого Мартина й Модрий (тобто – Блакитний) костел. Мартинів шпиль гордо підіймається над усім містом, тож його знайдете легко. І колір у нього дуже фешн – перестиглого авокадо. Можна сказати й простіше: смарагдовий із золотими прожилками. Усередині, крім витончених старовинних вівтарів, привертає увагу ще й дуже динамічна скульптурна група зі святим Мартином у головній ролі. Він відрізає полу свого плаща для жебрака і дуже схожий на угорського гусара. Дуже незвичайні дерев’яні ложі для VIP-парафіян. Тобто ложі як ложі, але підлокітники у них – суцільний бестіарій: дракони, ігуани, їздові півні, люті собаки, вчені лиси та й таке.

Блакитний костел стоїть трохи збоку від центральної частини на вулиці Bezrucova. Це нетиповий для Братислави зразок пряниково-зефірної архітектури. Він органічніше вписався б у барселонський парк Гуель. Світло-сині стіни, біленькі фальбанки – церква для Барбі. Насправді – для Сісі, австрійської імператриці. Церкву начебто збудували за наказом Франца-Йосифа в пам’ять про його дружину, яку незадовго до того заколов італійський анархіст.

Музеї. Братислава пропонує класичний набір музеїв, який повинна мати кожна поважна столиця. Зведена інформація про основні – тут. А ще по деяких можна походити віртуально. І цим можна обмежитися. У віш-ліст варто порекомендувати хіба що два. Перший – це Данубіана. Острів сучасного мистецтва посеред Дунаю, сполучений з берегом лише тоненькою косою. Якщо шкода 10 євро за вхід, вистачить побродити територією довколишнього парку. Там на кожному кроці розставлені різні химери, які понавигадували словацькі (й не тільки) модерністи і які не влазять в експозиційні зали. Данубіана розташована поза межами Братислави, але автобус №90 за півгодини доправить вас на місце.

Друга гідна локація – це Музей історії виноробства. Він у центрі-центрі, у сусідньому з Ратушею палацику (Radnicna, 1). Тут же окопався й Народний салон вин, де представлено 100 найкращих винних марок Словаччини і де 90% екскурсантів ставлять фінальний акорд. До музею з BratislavaCard пустять задурно, але за дегустацію доведеться заплатити: 2 види вина – 5 євро, 4 – 9, 8 – 12.  Є опція за 23 євро – упродовж години можна скуштувати 72 сорти, але, кажуть, скористатися нею сповна ще ніхто не встиг.

Що ще? По всьому місту наставили кумедних скульптур. Ось кілька координат:

Ганс Христіан Андерсен і його «друге Я» – на краю Гвездославованаместя;
сантехнік дядя Вася вилазить із каналізації на розі вулиць Панська і Седлярська;
дві розпусні поштарки – зрозуміло, що на вулиці Поштовій, при перетині з Обходною;
троє в човні, враховуючи собаку, – на Дунайській набережній;
папараці за роботою – в ресторані UFO та багато інших.

Ціла галерея добротних мистецьких муралів (не підліткової мазанини) є в околицях Каменногонаместя. Мальовнича, оплетена плющем стіна з наїв-артом прилягає до собору святого Мартина з боку Руднайовогонаместя. З усіх боків багато оздоблена споруда філармонії (на площі Штура) затьмарює навіть оперний театр. У вежі Михальських воріт можна зробити фото в королівських шатах.

Ну й, нарешті, з Братислави запросто махнути на день до Відня. Колись між двома містами навіть їздив трамвай. Тепер естафету перейняли потяги й автобуси. Їх хмара. Якщо пощастить, можна придбати квиток і за 1 євро. Але звична ціна – 5 євро в один бік, що у Flixbus, що у місцевого перевізника Slovaklines. Час у дорозі – приблизно година. Проте Відень – це вже зовсім інша опера.

Бюджет

Тепер підіб’ємо кошти. Переліт на двох, плюс житло на три доби, плюс дві BratislavaCard нормально вписуються у 300 євро. Усе решта – їжа, розваги, сувеніри – калькулюйте на власний розсуд. Але ще раз не втомлюємося підкреслити: порівняно з більшістю Європи братиславські ціни дуже навіть ощадні.

Олег Дорожовець, Христина Дорожовець,

Фото авторів

Головне фото vsitury.com.ua

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.