Ластівка Василя Гаврилишина

logo


Днями львівські тележурналісти, чи не вперше таким великим товариством, завітали до львівських письменників. Причина поважна – презентація книги заслуженого журналіста України Василя Гаврилишина “Іду до Вас” про історію становлення і розвою Львівської телерадіокомпанії.  На зустріч прийшло чимало письменників і два екс-народні депутати України, які є шанувальниками таланту Василя Гаврилишина.

Взявши до рук важкеньку книгу, пробігши по ній досвідченим оком, Михайло Косів вигукнув: “О, та тут і про Косіва!” І далі: “Про Чорновола, Геля, Юхновського, Кендзьора..! Дуже гарна книжка!”. Книга направду добра, та ще й пересипана акровіршами високої проби про знаних у Львові та за його межами людей.

Старійшина літпроцесу Микола Петренко почав із того, що знає Василя Гаврилишина чи не з перших днів його праці на Львівській студії телебачення, де їхні стежки перетнулися ще на початку шістдесятих років минулого століття.  Тоді на ЛТБ було багато молоді, часто запрошували до співпраці й  письменників, “що не передача – то справжній поетичний театр”. Згадав про такі перші доробки, як теленариси і телефільми про художника Романа Сельського, поетесу Ліну Костенко, прозаїків Романа Федоріва та Романа Іваничука, навіть про відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку в карпатських  Шешорах. Раз на місяць ставили телевистави, зокрема за творами Уласа Самчука та Ліни Костенко. Іноді ризикували… 

“Це сповідь небайдужого журналіста, – резюмував Микола Петренко. – Нарешті зафіксовано частину історії Львівського ТБ, а воно того варте!”.

Головний редактор видавництва “Сполом”, у якому книга побачила світ, Галина Капініс доповнила загальну думку: “Книга надто непроста – як за поліграфією, оформленням, так і за змістом. Від роботи з нею ми здобули ще більший досвід і чимале задоволення. Завдяки різноманіттю жанрів, художніх прийомів Василь Гаврилишин  зумів яскраво змалювати словом, опоетизувати багато непересічних особистостей і талантів, створити цілісну картину недалекого минулого не тільки в тележурналістиці, а й у культурі, військовій справі, політичному та громадському житті держави. Окрім акровіршів,  великої уваги заслуговує його есеїстика та образне відображення персоналій у світлинах”.

Михайло Косів, натішившись книгою, виголосив ще й таке: “Тут і добра стилістика, і образність, і проблематика, і фіксація фактів та подій. Ця книга і через десятиліття буде потрібною та цікавою наступним поколінням. Це  жанрова мозаїка, своєрідна картина епохи від 60-их років до сьогодення. До того ж чудово оформлена… Маємо свято книги!”.

Поетеса Юлія Курташ-Карп охарактеризувала доробок автора як своєрідну “іліаду Львівського етеру на зламі епох, режимів” і подякувала своєму краянину-бойку гарним віршем.

Окрім вищезгаданих гостей, слово мали один із відомих творців документальної  сучасної тележурналістики Ярослав Кендзьор, професор-педагог Марія Шегедин, яка назвала автора “останнім телереволюціонером”, письменник Василь Щеглюк, тележурналісти Анатолій Очколас та Ярослав Фейло. Останній, як член секретаріату Львівської організації Національної спілки журналістів України, жартуючи зауважив, що в ЛО НСПУ (спілці письменників) вже можна створювати первинну журналістську організацію.