Львів’яни обирають, як перейменувати вулицю Карбишева. Варіанти
У Львові стартувало громадське онлайн-опитування про перейменування вулиці Карбишева і найменування новоствореного скверу на вулиці Миколайчука, 18.
Фото: Zaxid.net
Проголосувати за назву вулиці можна онлайн за посиланням. Після вибору однієї з вулиць можна подивитися про результати поточного голосування і висловити свою думку в коментарях. Також можна написати своє звернення на електронну адресу culture@city-adm.lviv.ua до 28-го квітня 2017-го року. Зараз лідирує варіант “вулиця Віденська”.
Етапи громадського обговорення перейменування того чи іншого об’єкту:
1) Установи, організації, підприємства, громадяни та їх об’єднання надсилають на ім’я міського голови Львова пропозиції щодо перейменування / найменування.
2) Міський голова скеровує пропозиції на розгляд профільної комісії з найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів та споруд у м. Львові.
3) За результатами розгляду комісія рекомендує провести відповідні громадські обговорення.
4) За результатами обговорень міський голова ініціює перед Львівською міською радою пропозицію про зміну назви вулиці, провулку, проспекту, площі, скверу.
5) Львівська міська рада на пленарному засіданні ухвалює з цього приводу рішення – перейменувати вулицю, провулок, проспект, площу, сквер, або залишити стару назву.
Довідково.
Карбишев Дмитро Михайлович (14 жовтня 1880, Омськ — †18 лютого 1945 концтабір Маутхаузен) — генерал-лейтенант інженерних військ, професор Військової академії Генерального штабу, доктор військових наук. 16 серпня 1946 року отримав посмертно звання Героя Радянського Союзу за те, що у гітлерівських концтаборах провів 3 з половиною роки та не зрадив присязі СРСР.
Вулиця Красучинська: Історичний топонім. Вулиця Карбишева носила назву Красучинська з 1932 по 1944 рік. Дану назву пропонує комісія з перейменування вулиць. Красучин на початку ХХ століття був фільварком, названим у 1881 році іменем його власника — Миколая Красуцького (раніше звався Кратерівка), знаходився на перетині сучасних вулиць В. Стуса та Герїв Крут. Зараз ця місцевість відома під назвою Новий Львів.
Братів Дужих: Мико́ла Атана́сійович Ду́жий (псевдо: «Вировий», «Мирон», «Мирон Карівський») (* 13 грудня 1901 — † 18 травня 1955) — найстарший син сім’ї Дужих, підхорунжий УГА, секретар Головної Управи товариства «Просвіта», секретар президії УГВР, в.о.Голови Президії УГВР (12.09.1944 — 4.06.1945). Лицар Бронзового Хреста Заслуги. Іва́н Атана́сійович Ду́жий (*1911, с.Карів, Рава-Руський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, тепер Сокальський район, Львівська область — † 23 квітня 1941, тюрма «Бригідки», Львів) — середущий син в сім’ї Дужих, організатор драматичного гуртка в с.Карові. В лютому 1940 року радянська влада заарештувала Івана Дужого, а його родину — маму, дружину і дві маленькі донечки вивезли цього ж року до Казахстану. Іван не повернувся живим із Львівської тюрми «Бригідки». За довідкою з тюрми вказується 23 квітня 1941 р. як дата смерті. Місце поховання невідоме. Петро Атанасійович Дужий (псевдо: «Опанас Скелястий», «Арсен Панасенко», «Григорій Граб», «Низовий», «В’ячеслав Романовський»; нар. 7 червня 1916 — пом. 24 жовтня 1997) — український письменник, з 1944 референт пропаганди ОУН, почесний громадянин міста Львова. Мешкав на вул. Ремісничій у Львові з 1965 року. В 2016 році виповнилося 100 років з його дня народження (дата внесена в перелік ювілеїв видатних особистостей, затверджений постановою Верховної ради України).
Юрій Клен (О́свальд Бу́рґгардт ще також: Бургардт (нім. Oswald Burghardt; *4 жовтня 1891, с. Сербинівка Волинської губернії, нині Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл. — †30 жовтня 1947, Аугсбург, Німеччина) — український поет, перекладач, літературний критик.
Віденська: В листопаді 2013 року магістратом м. Відень прийняте рішення про надання одній з вулиць міста Відня в районі Леополштадту назви “Lembergstrasse”. З огляду на це Почесне Консульство Республіки Австрія у м. Львові по західній Україні просить присвоїти одній з вулиць або площ Львова назви «Віденської».
Академіка Карпенка: Георгій Володимирович Карпенко (6 червня 1910, Томськ — †15 листопада 1977) — академік АН УРСР з 1967 року. Директор Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України (1952—71). Георгій Карпенко підготував понад 60 кандидатів і докторів наук, які під його керівництвом створили Львівську школу з фізико-хімічної механіки конструкційних матеріалів.
Опублікувала Олеся Шеремета
