Львів’янин Алік Олісевич узяв участь у святкуванні 50-річчя руху хіпі у Лос-Анджелесі
Львівський хіпі Алік Олісевич щойно повернувся із Лос-Анджелеса, де він, єдиний від України, брав участь у святкуванні 50-річчя всесвітнього руху хіпі.
Рух хіпі виник у 1965-67-му роках у Сан-Франциско. Тоді молодь боролася за права людини, протестували проти війни у В’єтнамі.
У Лос-Анджелесі на початку червня відбувалися святкування ювілею цих подій. Там же ж відкрили виставку про хіпі колишнього Радянського Союзу. Від України Алік Олісевич привіз експонати: фотографіїї, прикраси. А звідти мав тур у різні міста, де були комуни.
«Після триденного перебування у Сан-Франциско ми поїхали у дуже культове місто Монтерей, а Монтерей, уявіть собі, – це перший поп-рок фестиваль такого хіпового плану, коли там діти квітів появилися у 67-му році. І там у той час виступали такі культові люди, як Джиммі Хендрікс, Дженіс Джоплін», – розповів Алік Олісевич.
Утім не обійшлося без конфлікту. Аліка там представили як російського хіпі. У протест він одягнув футболку з тризубом і виступив із промовою, яка дуже не сподобалася хіпі з Росії.
«Я їм пояснив: то тризуб, він має більш, ніж тисячолітню історію, в перекладі: воля, freedom, свобода. За той символ хіпі боролися, за різні права людини і проти воєн як у В’єтнамі, так і в Афганістані, і тут, щоб не було тої гидоти, тої імперії Радянської», – додає львівський хіпі.
Українські хіпі з’явилися саме у Львові у кінці 60-х років. Виступали за громадянські права і одні з перших вийшли на акцію за гласність у кінці 80-х.
«Ми боролись за альтернативну військову службу, вона відбулася, є, щоби кордони відкрилися. Воно відбулося в кінці 80-х, багатопартійність є. Права студентів, молоді, носіння одягу – добилися усього цього», – розповідає Алік Олісевич.
Близько сотні хіпі мали «свої місця»: Вірменський дворик, «Вірменська кав’ярня», сходи тоді ще зачиненого Домініканського собору, двір церкви Махаїла, де рокери і хіпстери створили республіку «Святого Саду». Під самим носом обкому партії грали заборонену музику, читали небажані книжки, а у 1977-у взагалі надумали влаштувати рок-концерт культового гурту «Супер Вуйки» і відзначити день пам’яті Джимі Хендрікса. За це їх переслідували.
«У той час було арештовано до 500 чоловік, відправлені в різні місця, арешти були 10-15 діб, а один естонець, наш колега, відсидів на Кульпаркові 2 місяці. Ну, щоб ви собі уявили, як то все було», – згадує Алік Олісевич.
Алік Олісевич і нині сповідує ті ж принципи «дітей-квітів».
«Я хочу, щоби ми посміхалися один одному, бажали добра, любові, змінювали наш світ, один одного і щоб Україна стала нарешті ще кращою», – каже Алік Олісевич.
