Львівський протезний завод на межі закриття: у заручниках не тільки працівники
Борги на держпідприємстві почали накопичуватися, бо через карантин був вимушений простій.
7 місяців без зарплати. Львівський протезний завод на межі закриття. Частина працівників вже звільнилася, інші живуть у кредит. Борги на держпідприємстві почали накопичуватися, бо через карантин був вимушений простій. Але працівники припускають – завод умисно доводять до банкрутства.
Про це йдеться у сюжеті ТСН.19:30.
Інвалідні візки, велосипеди, вертикалізатори і протези тут виготовляють понад сто років. Деякі вироби унікальні, аналогів їм в Україні немає.
Але через карантин завод кілька місяців вимушено простоював – каже теперішній директор. З березня накопичувалися борги – зараз це близько 40 мільйонів. За останні кілька місяців з підприємства звільнилося більше десяти людей. Решта – про це думають.
Пані Любов 25 років працює складальницею. Каже, у заручниках не тільки працівники, а й ті, хто чекає на їхні вироби.
Одесити розробляють технологію друку людських кісток для протезів на 3D-принтері
“То вже є приниження тих людей, тих інвалідів. У нас люди приходять, просяться і ми їм не можемо відмовити, щоб зробити того протеза, ми зобов’язані зробити, але в нас немає комплектуючих, директор бере в борг комплектуючі”, – говорить працівниця Львівського протезного заводу Любов Солтис.
Своєю чергою, Степан Жукровський – голова профкому Львівського протезного заводу – впевнений, що хтось хоче приватизувати чи зробити так, щоб це приміщення підприємства пішло під будівництво будинку.
Олег втратив ногу в дитинстві. З 96-го року обслуговується на Львівському заводі. Нині міряє новий протез, бо попередній зносився. Можливим закриттям підприємства шокований.
На останньому поверсі підприємства є ще й стаціонар де проводять реабілітацію людей з інвалідністю. Тут вони призвичаюються до нових протезів. Закривати такий завод, у час, коли триває війна це злочин – переконані у партії “За майбутнє”.
“Це люди, які без ніг, без рук, які захищали Україну з перших днів війни, які от поранені. Тут є тренажери, які дають можливість людям навчитися себе обслуговувати в домашніх умовах. Вони тут зараз лежать і якщо їх звідси забрати, вони по домівках ляжуть на плечі рідних, близьких, без грошей і вони просто будуть доживати свого віку”, – говорить Ігор Марчак, кандидат у депутати до Львівської місткої ради від партії “За майбутнє”.
Директор заводу якого призначили лише в липні, каже – неодноразово звертався до Мінсоцполітики, у відповідь поки що тільки обіцянки.
“В рамках карантину, вимушеного простою всі державні підприємства мали бути забезпечені гарантованим робочим місцем і відповідно платнею до своїх посадових окладів. Тому я вважаю – це питання до Кабінету міністрів, відповідне звернення на Міністерство соціальної політики ми скерували, якщо не буде на нього реакції – ми будемо вважати, що наше Міністерство Соціальної політики є міністерством антисоціальної політики і будемо виступати з усіх ефірів і трибун і закликати до відставки даного міністра”, – зазначає Тарас Батенко, народний депутат України.
Відео 7 місяців без зарплати: чому львівський протезний завод опинився на межі закриття
7 місяців без зарплати. Львівський протезний завод на межі закриття. Частина працівників вже звільнилася, інші живуть у кредит. Борги на держпідприємстві почали накопичуватися, бо через карантин був вимушений простій. Але працівники припускають, що завод умисно доводять до банкрутства.
У Міністерстві соцполітики прокоментувати ситуацію погодилися лише письмово.
“З метою недопущення припинення роботи Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування Мінсоцполітики звернулося до Міністерства фінансів України з проханням при внесенні змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік” виділити з дежавного бюджету кошти в сумі 39,7 мільйонів гривень шляхом створення нової бюджетної програми для погашення зазначеної вище заборгованості”, – зазначили там.
Натомість працівники кажуть – готові почекати ще тиждень, якщо борги не виплатять збираються їхати на пікет під Міністерство.
Автор: Наталка Волосацька