Майстер розповiв про секрети виготовлення славнозвiсних гуцульських печей

logo


26.08.2017 21:07

Майстер розповiв про секрети виготовлення славнозвiсних гуцульських печей

Михайло Готич уже майже 50 рокiв мурує грубки. У чоловiка, можна сказати, немає вихiдних — адже замовлення з усiєї України! А графiк розписаний аж до зими. Сьогоднi чимало українцiв вирiшують поставити у своїй оселi пiч, а газ — замiнити дровами.

“Не можу й пiдрахувати, скiльки збудував тих печей, — каже майстер. — Але точно — понад тисячу”.

Щоби дізнатися, як функціонують старі гуцульські печі, розбирав їх, вивчав будову, влаштування вивідних каналів. А вже згодом використовував гуцульську технологію в своїй роботі. Печі Готича є не лише в Україні, але й за кордоном.

“Коли я працював у Польщі, — пригадує пан Михайло, — до мене підійшли люди від тодішнього президента Віктора Ющенка. Запропонували збудувати печі в його будинку в Нових Безрадичах під Києвом. Тож я ставив Президенту старовинну піч із розписаного кахелю”.

Ющенко — не єдиний віп-замовник Михайла Готича, він мурував і для політиків, і для зірок шоу-бізнесу. 

Пічник каже, що його професія не з легких. “Треба добре знати техніку безпеки, щоби від печі не загинули люди, — пояснює майстер. — Промахи пічника можуть коштувати людям життя. На мурування найпростішої печі йде щонайменше день-півтора. А є печі, над якими треба трудитися й три тижні — вони розраховані на кілька кімнат чи поверхів”.

Чи добре грітиме піч — залежить від матеріалу, розміру каналів і якості палива.

“Якщо палите сирими дровами, то тепловіддача буде не надто висока, дрів піде багато, — каже пічник. — Тому дрова мають рік сушитися, перш ніж ви кидатимете їх у піч. Сухі дрова зменшують кількість сажі в печі, адже таке паливо має менше смол. Якщо піч напалена сухими дровами, то її тепла вистачить на добу”.

Фах батька перейняли сини та зяті, тож професія уже стала родинною. У надійності кахельних печей майстра переконалися сотні замовників.

“Пан Михайло в нашій хаті поставив дві печі, — говорить Іван Зеленчук, мешканець села Криворівня, — Вони нам прослужили 37 років, тоді як зазвичай середній вік печі становить 15-20 років.

Свою пiч я за 37 рокiв жодного разу не вимiтав! Там узагалi не було сажi. А це свідчення високого класу пана Михайла. Він так продумав канали, а їх в печі є п”ять, що вся сажа вигоряла. Сьогодні ж майстри кладуть такі печі, що сажу треба вимітати щороку”.

У таких печах можна i їжу готувати: за раз спекти шiсть хлiбiв чи помiстити чотири гусятницi з м’ясом.

Михайло Готич каже, що до нього замовники записуються в чергу. Декому навіть доводиться відмовляти, бо не встигає мурувати.

За піч, залежно від розмірів, доведеться викласти щонайменше 15 тисяч гривень. Левова частка — це матеріали, а саме шамотна вогнетривка цегла та шамотний кахель. Одна шамотна цеглина коштує 16 гривень, а на піч потрібно щонайменше сотню.

Пан Михайло мурував печі різних розмірів. “Я не зробив за життя двох однакових печей, — говорить пічник. — Найбільшою була піч розміром на два метри сорок сантиметрів, на ній могло спати три людини”.

Михайло Готич каже, що пічники ніколи не будуть безробітними, адже попит на їх роботу з кожним роком зростає.

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter