Майже втрачений Пінзель: як роботи галицького скульптора опинилися на смітнику

Унікальні скульптури Йогана Георга Пінзеля опинилися на смітнику. Гуманітарний комітет Верховної Ради підтримав ідею включити унікальну пам’ятку в стилі рококо до програми Велика реставрація.

Про це йдеться в розслідуванні журналістів Еспресо.TV спеціально для програми “Вечір з Миколою Княжицьким”.

Бучацька міська ратуша, що на Тернопільщині, цікава не лише тим, що їй понад 250 років і була збудована на замовлення графа Миколи Потоцького. Її справжня цінність – скульптури Йогана Георга Пінзеля, що прикрашали ратушу. На жаль, до наших днів збереглись лише уламки Русалки та Невільника. Та завдяки неймовірному везінню і клопіткій праці – маємо можливість повернути додому скульптури Пінзеля, що вважали втраченими.

Йоган Георг Пінзель – галицький скульптор середини XVIII століття. Представник пізнього бароко і рококо. Зачинатель Львівської школи скульпторів. Працював у Львові, Городенці, Монастириськах, Бучачі. Оздоблював Домініканський костел та Собор Святого Юра у Львові.

“Пінзель – надзвичайно вагомий та цінний культурний діяч для України. І не лише з точки зору скульптури. Мало того, що це художник з дуже дивною, дуже таємничою аурою, це художник, який в середині XVIII століття робив образи, яких немає, не було в Європі. При тому ми бачимо, що він так чи інакше знав, хто такий Берніні, знав римську скульптуру, скоріше всього знав Версаль. Дуже схоже на те. Але нічого подібного більше ніде немає. Тобто це абсолютно унікальний і оригінальний митець. Не вторинний по відношенню ні до чого. Рідко кому взагалі з митців вдається передати в дереві, передати в скульптурі такий драматизм.Таких образів на цій Ратуші було аж 16, і це – найбільша колекція робіт Пінзеля з каменю”, – зазначила мистецтвознавиця Діана Клочко.

Міський голова Бучача Віталій Фреяк зазначає, що надзвичайно важливо, щоб ці скульптури повернулися до міста Бучача, у ратушу. Він додав, що адміністрація міста докладає багато зусиль для того, щоб ці скульптури максимально були схожі на ті скульптури, які були в той час. Щоб ці копії були зроблені з відбитків тих, що є у Львові, в приватній колекції. Є скульптори львівські, які готові допомагати в цьому.

Уламки скульптур Пінзеля і їх точних копій були знайдені у гаражі-майстерні неподалік Львова. А як вони сюди потрапили – справжня детективна історія. Вперше роботи Пінзеля до рук Любомира Кукіля потрапили ще у 1989 році. Тоді молодого скульптора відправили на практику у Бучач, а звідти, разом з демонтованими експонатами – до Львова.

“У Львові були відлиті перші відливи з кам’яних оригіналів Пінзеля. І в майстерні їх було сім фігур. Зробити реконструкцію тих фігур, доліпити, якщо потрібно, відсутні елементи і робити в матеріалі, щоб встановити на ратушу”, – розповідає скульптор Любомир Кукіль

Та повернутись додому, у Бучач, скульптурам Пінзеля поки не судилось. Майстерню, де зберігали експонати, знищили невідомі. Як повідомив Любомир Кукіль, вночі невідомі виломали двері, вибили вікна й забрали скульптури Пінзеля, називаючи їх “бовдурами”. Невдовзі Кукіль знайшов скульптури на смітнику й забрав у свою майстерню. Також у Львові збереглись фрагменти оригіналу іншої скульптури, над ними працює професор архітектури та реставрації “Львівська Політехніка” Олег Рибчинський.

Ті скульптури, що пережили чверть тисячоліття і не були зруйновані – вже стали своєрідним оберегом, який несе не тільки історичну та культурну цінність.

Місцеві мешканці переконані, роботи Пінзеля наділені чудотворною силою. Адже, як зазначив настоятель Храму Святого Онуфрія в селі Рукомиш отець Михаїл Суканець скульптура Святого Онуфрія одним мізинцем врятувала храм від руйнування. За його словами у липні 2013-го року зі скелі позаду церкви відірвались три велетенські брили, завбільшки туристичний автобус кожна. Одна із брил докотилась до скульптури Святого Онуфрія і пошкодила лише мізинець фігури.

Тим часом, нарешті, може зрушити з місця питання самої Бучацької ратуші, яку також спроектував Георг Пінзель – разом зі своїм товаришем німцем Бернардом Меретином. Принаймні, гуманітарний комітет Верховної Ради підтримав прохання Софії Федини до Кабміну включити унікальну пам’ятку в стилі рококо до програми “Велика реставрація”.