Масові “замінування” у Львові: скільки коштують бюджету “жарти” анонімів

Останнім часом у Львові почастішали повідомлення про замінування об’єктів: ледь не щотижня аноніми “мінують” телефоном та по е-мейлу аеропорт, авто- чи залізничний вокзал, торгові центри, готелі та фітнес-клуби.

На кожне повідомлення повинні реагувати правоохоронні органи та рятувальники, які відправляють перевіряти кожен об’єкт спеціальну групу фахівців. Кореспондент 032.ua з’ясував, наскільки зросла кількість повідомлень про замінування, хто виїжджає на виклик та яку “копійку” викладають з бюджету (по суті, з коштів платників податків) за кожен “жарт” аноніма.

Скільки разів повідомляли про замінування?

Суд, швейна фабрика, готелі, торгові центри, вокзал та навіть школа – це перелік об’єктів на які виїжджали працівники спецслужб у Львові й області лише за останній місяць.

Як дізнався кореспондент сайту 032.ua, упродовж перших п’яти місяців 2019 року у львівську поліцію надходило 172 повідомлення про замінування. Торік правоохоронці зареєстрували 348 таких повідомлень.

Поступає інформація про замінування і у ГУ ДСНС у Львівській області: упродовж 2018 року до рятувальників було 211 таких звернень. А ось з січня по кінець травня 2019 року управління ДСНС отримало на 3 звернення більше, ніж за увесь минулий рік – 214.

У всіх випадках про замінування повідомляють аноніми, які часто вказують адресу розташування об’єктів чи їхні назви, але переважно не висувають жодних вимог.

Читайте також: Які 12 проектів від львів’ян здобули перемоги на Ukrainian Urban Awards, – ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

“У більшості випадків аноніми, під час здійснення повідомлення про замінування, не висувають жодних вимог, оскільки такі повідомлення здебільшого здійснюються з хуліганських мотивів”, – зазначили у поліції.

Усі 520 викликів за півтора року правоохоронці обстежили у встановленому порядку, але вибухонебезпечних предметів на місцях не виявили.

“Жодне повідомлення щодо загрози життю та безпеці громадян не знайшло свого підтвердження”, – зазначили у слідчому управлінні ГУ НП у Львівській області у відповідь на інформаційний запит кореспондента 032.ua.

Найгірше, що від таких дзвінків страждають місцеві мешканці, адже кожне “замінування” евакуацією людей та зупиненням робочого процесу на об’єкті ймовірної загрози. Для підприємців – це ще й грошові втрати.

Чи є відповідальність за фейковий виклик?

Відповідно до статті 259 Кримінального кодексу України, за надання завідомо неправдивої інформації про замінування передбачена кримінальна відповідальність: від штрафу – до позбавлення волі.

Із початку січня по кінець травня 2019 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано 46 кримінальних проваджень за фактом неправдивих повідомлень про замінування (вибухи) з кваліфкацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 259 ККУ. Санкція статті передбачає штраф 50 – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на 6 місяців або обмеження волі до 3 років.

По 6 провадженнях цього року встановили правопорушників та повідомили про підозру, по 9 – матеріали скерували до суду. Торік у поліції зареєстрували 71 кримінальне провадження за тією ж статтею, у 14 випадках – встановили осіб, яким повідомили про підозру.

Хто виїжджає на місце події?

З метою перевірки інформації про замінування, на місце події виїжджають: слідчо-оперативна група, інші наряди працівників поліції, під юрисдикцією яких перебуває об’єкт, працівники вибухотехнічного управління та кінологічного центру ГУ НП у Львівській області, ДСНС, медичної служби, газової служби – загалом, щонайменше 30 – 40 працівників.

У залежності від типу, площі об’єкта, кількості осіб, які перебувають на об’єкті, розташування сусідніх будівель, залучаються 1 – 2 працівники кінологічного центру  ГУ НП у Львівській області. Про подію також інформують чергових працівників прокуратури, територіальних органів (підрозділів) СБУ та ДСНС, державної влади та місцевого самоврядування.

Читайте також: Безвіз в дії: які країни стали більш доступними для українців з 2017 року

Скільки коштує один виклик на місце замінування

У вартість виклику входить не лише оплата праці конкретних працівників спецслужб, але й видатки на бензин, витрачений на поїздку, та інші “побутові” речі. У середньому, один такий виклик може коштувати від 30 до 50 тисяч гривень.

При цьому витрати покладаються на державу, а у разі встановлення особи правопорушника – на нього. Оскільки встановити аноніма досить складно, то більшість витрат покриває все-таки держава.

Як запобігають фейковим повідомленням про вибух?

У поліції зазначають, що по Львівській області постійно проводять профілактичні заходи, аби запобігти таким ситуаціям. Зокрема, упродовж січня – травня 2019 року з незаконного обігу вилучили близько 300 грам вибухонебезпечних речовин.

Окрім цього, працівники ювенальної превенції ГУ НП у Львівській області проводять лекції з учнями навчальних закладів та виступи перед батьками наймолодших громадян. Лише у 2019 році таких лекцій провели 534.

Додамо, що у Львівській ОДА вирішили також напрацювати комплекс превентивних заходів, у рамках якого планують повідомляти по радіо учасників дорожнього руху та мешканців Львівщини про евакуацію людей з певних закладів під час перевірки на предмет замінування. Повідомлення має транслюватися українською, англійською та польською мовами.

ПОВНЕ АБО ЧАСТКОВЕ КОПІЮВАННЯ МАТЕРІАЛУ БЕЗ ПИСЬМОВОЇ ЗГОДИ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ТА ВВАЖАЄТЬСЯ ПОРУШЕННЯМ АВТОРСЬКИХ ПРАВ