Місто коротких відстаней. Як розробляють План сталої мобільності для Львова

logo


Як розробляли Плани сталої мобільності в німецьких містах та які основні проблеми потрібно вирішити Львову.

У вересні у Львові планують презентувати розроблений План сталої мобільності, який включатиме заходи для його реалізації, терміни та бюджет. Заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Андрій Білий презентував перші напрацювання для Львова, а німецький експерт із планування міста та колишній керівник управління транспорту Берліна Буркгард Горн навів приклади розробки Плану сталої мобільності для Берліна, Бремена та Лейпцига. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.

Втримати автомобілізацію

Автомобільний транспорт тісно пов’язаний із якістю життя міста, його мешканців та туристів. Порівняно з німецькими містами, у Львові рівень автомобілізації значно нижчий: 180 авто на тисячу львів’ян проти 600 машин на тисячу німців. Однак, за словами експертів, мати машину не означає постійно нею користуватися. 

«У Львові вже дещо зробили для покращення мобільності, зокрема громадські простори, пішохідні зони. Трохи зробили для велосипедистів — велодоріжки, станції для прокату. Також перебудували деякі перехрестя, аби вони стали більш безпечними для пішоходів. Але якщо дивитися на місто в цілому, то це лише окремі приклади. Немає загальної сталої концепції чи стратегії. Такі міста, як Копенгаген чи Амстердам, також довго йшли до досягнення сталої транспортної політики», — каже Буркгард Горн.

Викликами для Львова він називає відсутність інтегрованої стратегії розвитку міського транспорту, заслабку базу даних про пересування у місті, попит на приватні автомобілі, проблеми з якістю довкілля, громадськими просторами та безпекою руху, зношену інфраструктуру, фрагментовані зони громадського транспорту, обмежені фінанси та непевність щодо досягнення згоди серед міської спільноти.

За його словами, у Львові діє незрозуміла система структур, що відповідають за різні форми транспорту та пересування, і не визначені пріоритети.

«Поняття Плану сталої міської мобільності існує у країнах ЄС уже декілька років і є передумовою для отримання міжнародних ґрантів. Це стратегічний план на довготривалу перспективу (10-15 років), що передбачає інтегрований розвиток сталої мобільності у місті», — пояснює Буркгард Горн.

Як це працює в Берліні

Транспортне планування минулого передбачало розбудову нових доріг, збільшення смуг та орієнтацію на автомобілістів. Однак це не допомогло вирішити проблему заторів. Берлін має особливу історію через те, що до 1989 року його розділяла стіна. Поряд співіснували дві різні системи. На заході були переважно широкі вулиці та міські автобани, що ускладнювало виїзд із міста. У східній Німеччині мешканці більше користувалися громадським транспортом, оскільки не кожен міг дозволити собі власний автомобіль.

«До 2000 року через стрімку автомобілізацію у Берліні погіршилася екологічна ситуація – були проблеми з якістю повітря та шумом. Тоді стало зрозуміло, що так далі жити ми не можемо, і ми розробили перший план розвитку транспорту та мобільності. Його декілька разів переписували, а цьогоріч затвердять найновішу версію», — каже експерт із планування.

До розробки Плану залучали мешканців, експертів, перевізників та політиків. Окремо також розробили короткостроковий план дій перших заходів.

За словами Буркгарда Горна, План сталої мобільності стає основою для політики міста щодо мобільності на наступні 15 років. У програмі розвитку транспорту Берліна на 2040 рік акцентують увагу на інтегрованості та зв’язках міста між районами, коротких відстанях та зростанні кількості екологічного транспорту.

«Для Львова є дещо інші виклики: аби рівень автомобілізації не зростав. Якщо його кількість не перевищить 30% — це буде великий успіх. У Берліні ми постійно вимірюємо показники, скільки людей і як пересуваються у місті. Порівняно з 2008 роком, у 2013 році більше людей почали користуватися громадським транспортом та на 3% зменшилось користування приватними авто», — розповідає Буркгард Горн.

Як це працює у Бремені

Обговорення цілей Плану міської мобільності у Бремені почали у 2012 році, а проект реалізації презентували за два роки. Місто обрало сценарій, який має привести до поставлених цілей вже до 2025. Серед іншого, у Плані передбачили регіональну залізничну станцію, розширення автобусної та веломережі, а також підвищення вартості проїзду в громадському транспорті.

Буркгард Горн каже, що на всіх етапах до обговорення активно залучали мешканців, однак враховували не всі пропозиції, оскільки місто мало зважити суспільні інтереси. Крім цього, приблизно прорахували бюджет окремих проектів не лише за міські кошти, а й за ґрантові та державні.

Як це працює у Лейпцигу

Місто перебувало у соціалістичній частині Німеччини, тож тут стрімко зріс рівень автомобілізації. На найкращу ідею сталого міського транспорту оголосили конкурс, а ключовою проблемою визначили нестачу громадських просторів.

«До прикладу, одну з вулиць, де проживало багато людей старшого віку, зробили безпечнішою і зручнішою, адже мобільність мусить реагувати й на старіння нації», — каже Буркгард Горн.

Львову він радить більше залучати місцевих політиків на ранніх етапах планування, реалістично оцінювати наявність грошей, розставляти пріоритети та регулярно проводити дослідження. 

«Можна багато сперечатися про заходи, які зменшать рівень автомобілекористування у місті, але якщо буде спільне усвідомлення проблеми, яку вони спричиняють, — це вже буде досягнення. Також не варто ставити надто високі очікування. Деякі демонстративні ідеї можна частково втілювати у громадських просторах, змінювати наявну інфраструктуру, зважувати будівництво нових районів із наявністю там громадського транспорту», — підсумовує фахівець.

Як це буде у Львові

У той же час керівник команди, яка у Львові розробляє План сталої мобільності, Андрій Білий вважає, що насправді місто має проблему не з транспортом, а з мобільністю, а транспорт є лише інструментом для покращення пересування.

Візія Плану для Львова включає управління мобільністю, проектування вуличної інфраструктури, велосипедний та пішохідний рух, громадський транспорт, паркування, впорядкування перевезення вантажів по місту, безпеку дорожнього руху та зв’язність міста.

«Поки що у Львові рівень автомобілізації низький, але якщо зараз ми нічого не зробимо, аби він у подальшому не зростав, то скоро будемо мати суцільний затор. У Плані є поняття зв’язності. Це означає, що між житловими масивами і центром притягання мають бути альтернативні види транспорту, аби люди самі могли обирати, їхати їм на роботу велосипедом, автобусом чи йти пішки. Такими і є принципи сталої мобільності», — каже Андрій Білий.

За його словами, якщо з міста забрати всі автомобілі, то у Львові був би ідеальний громадський транспорт. До прикладу, на вулиці Свєнціцького мають виділити 400 м смуги для трамваїв, що пришвидшить їхній рух на 40%. Натомість розширювати смуги у Львові неможливо через обмеження вже сформованих фасадів будівель. Тому місто має надавати перевагу тому транспорту, який може перевезти більше людей.

Він також акцентує увагу на тому, що для реконструкції вулиці не достатньо замінити її покриття, натомість необхідно перепланувати її під різні категорії населення та реорганізувати рух, розділивши потоки.

«Найбільшим пріоритетом для Львова зараз є безпека на дорогах. Основна мета — наблизитись до нульового рівня смертності та зробити привабливим пішохідні простори. Один із таких проектів, концепцію якого зараз розробляє GIZ, є Зелена лінія, яка має з’єднати вело-пішохідним шляхом Сихів та центр міста», — додає Андрій Білий.

Місто має стати зручним для пішоходів, а мешканці надаватимуть перевагу екологічному транспорту. Крім цього, у кожному районі мешканці повинні мати змогу задовольнити першочергові потреби: торгівельну, розважальну, прогулянкову, тобто базові об’єкти інфраструктури повинні розташовуватись на коротких відстаннях.

«Буркгард Горн поставив нам цікаве питання, хто у міській раді відповідає за веломережу? Такої людини немає, як і немає того, хто керує пішохідною інфраструктурою. Нам необхідно підняти рівень кадрів тих, хто відповідає за міську мобільність, і тих, хто дотичний до неї», — каже Андрій Білий.

План сталої міської мобільності є одним із компонентів проекту GIZ «Інтегрований розвиток міст України». Його розробляють на перспективу 2030-2035 років.

Вікторія Ейсмунт

Інфографіку з презентацій надали у GIZ

Головне фото Богдана Криворога

Партнерська публікація

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

 

Нагадаємо, що Tvoemisto.tv оголосило у Львові Рік комфортного пересування. Наша редакція закликає ділитись своїм ментальним простором та долучитись до покращення міської мобільності Львова. Свої ідеї та пропозиції можна надсилати за адресою: Tvoemisto.tv@gmail.com, у темі листа зазначити «Рік комфортного пересування у Львові». Важливі думки ми опублікуємо на сайті та озвучимо під час експертних дискусій. 

Коментарі (0)