На 180 тисяч автівок – 8 тисяч місць: як у Львові збираються вирішувати проблему з паркуванням

МІСТО

Залишити автомобіль на платній стоянці – це лише пів справи. Часто нема можливості заплатити за це: не працюють термінали, зависає система оплати, дистанційно неможливо продовжити оплату

Усі фото: Galnet

Ні пройти, ні проїхати! Вузькі вулиці у центрі міста, переповнені автомобілями, та брак паркувальних місць, – це львівські реалії. До сьогодні у Львові належним чином не облаштували паркомісця для приватного транспорту. Водії годинами шукають клаптики, аби прилаштувати свої машини.

Водії кажуть, весь приватний транспорт потрібно залишати за межами міста, а до центральної частини доїжджати громадським транспортом або на таксі. Але це все мрії. Якщо ж дивитися на ту ситуацію, яка є зараз, – у Львові затвердили лише 5 зон паркування, у кожній – свої тарифи. У середньому година паркування у центральній частині міста коштує від 15 до 30 гривень, але і за такі гроші «спіймати» місце не завжди вдається. Залишити свій автомобіль на платній стоянці, це лише пів справи. Бо часто нема можливості заплатити за це: не працюють термінали, зависає система оплати, ба більше – дистанційно неможливо продовжити оплату, тоді на вас очікує штраф від інспектора паркування. Таких інспекторів зустрів Galnet. Кажуть, від 15 до 30 штрафів виписує один контролер за день, сума штрафу – від 340 до 680 гривень.

У день може бути від 15 до 30 оштрафованих автомобілів, залежно від завантаженості. Штрафи за неправильне паркування у центрі міста – від 340 гривень до 680 гривень, – пояснює інспектор Віктор Саньковський.

І додає, у водіїв є можливість зменшити суму штрафу на половину, для цього потрібно сплатити його до 10-ти днів.

Якщо він оплачує до 10-ти днів штраф, тоді він оплачує лише 50 % від суми, – ділиться інспектор.

Як пояснив Galnet начальник управління транспорту міста Орест Олеськів, зараз працюють над збільшенням кількості легальних паркомісць у Львові.

У Львові є перелік майданчиків для паркування, і нещодавно ми додали до цього переліку ще значу кількість паркомісць, провели обстеження вулиць і визначили, де можна облаштувати додаткові паркомісця. Це центральна частина міста. Ми нещодавно провели конкурс на паркування, і є один приватний підприємниць, який буде розвивати паркування на вулицях Львова. Також з’явиться приватний інвестор, який буде паралельно розвивати вуличне платне паркування. Місто не має ресурсів, щоб зробити підземні паркінги, тому що їхня ціна становить сотні мільйонів, інвестори періодично цікавляться, але враховуючи те, що ще не налагоджена  система контролю надземного, вуличного паркування, відповідно, немає інвестиційного клімату, для того, щоб підземні парковки були прибутковими. Зараз при кожній новій забудові будуються підземні паркінги, частина з них доступна не лише для мешканців цих будинків, а й для інших жителів міста. Триває підготовка до облаштування підземного паркінгу на площі Петрушевича. Є надія, що він стане першим прикладом з належного облаштування підземного паркінгу.

Крім того, у місті розроблять кілька варіантів оплати за паркування.

 Ми працюємо з «Львівавтодором» для того, щоб розширити можливості оплати. Уже є декілька варіантів оплати, окрім паркоматів. Наприклад, можна оплатити у терміналах є «Easy Pay». Або через додаток «Unip», який має найширший функціонал зі всіх: у ньому можна продовжувати оплату, можна бачити кількість вільних паркомісць,- пояснює Орест Олеськів.

Щодо підземних паркінгів, то ще п’ять років тому Львівська міська рада тричі відмовила будівельній фірмі українського політика Ігоря Васюника у будівництві підземних паркінгів на вулиці Стрийській, 108, поблизу видавництва «Вільна Україна». Мовляв, там, окрім паркінгу, планується масштабне будівництво 13-секційного житлового комплексу, заввишки від 12 до 16 поверхів. І це суперечить будівельним нормам. Про це заявив тодішній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.

Інвесторам збудувати паркінги не дають, але і ті паркомісця, які є у місті, під загрозою.

 У нас були місця на вулиці Ференца Ліста, а тепер замість парковки там хочуть звести готель.  На вулиці Волоській, біля Стрийського ринку, була велика паркова, яку вже перетворюють на торговий центр, і сказати, що там буде паркінг – це викривлення картини. Це будуть паркомісця не для тих людей, які там раніше ставили машини, а для відвідувачів центру. Йшла також мова про те, щоб на площі Двірцевій облаштувати великий паркінг.  Усе було нормально, ніхто проти цього не воював, але реконструкція відбулася, а де паркінг?, – розповідає Galnet членкиня громадської організації «Народна дія. Львів» Ірина Юзик.

Щодо тих паркувальних зон, які уже є у місті, для початку потрібно розробити концепцію розвитку паркування, каже у коментарі Galnet депутат львівської міської ради та за сумісництвом голова транспортної комісії Львова Ігор Зінкевич.

Я змусив управління транспорту розробляти програму. Насамперед мене цікавить концепція розвитку паркування платних та безкоштовних зон. Має бути секторна система, завдяки якій люди знатимуть, де можна паркуватись. Уже провели певні переговори з «Unip», цей мобільний додаток має дати можливість людям бачити, де є вільні місця у центрі міста. Напрацювання є, але те завдання, яка ставили перед управлінням безпеки міста, керівником якого був Андрій Білий, не виконане. Зрештою, досі незрозуміло, з якої посади він звільнився. Зараз потрібно юридично виправляти ситуацію з паркуванням. Бо є паркувальні місця, припустимо, на вулиці Січових Стрільців, але треба погодити схему паркування з поліцією, щоб це не було хаотично, бо бувають проблеми з пошкодженням автомобілів. Тому як голова транспортної комісії я вимагаю в управління транспорту, щоб створили цю концепцію, ми маємо її опрацювати, і у цьому напрямі роботи є на 4-5 років. Мешканці будинків повинні мати можливість пільгово паркуватися поблизу своїх домівок, повинні бути абонементи. На рік коштуватимуть 3800 гривень, – пояснює Ігор Зінкевич.

Затори у місті і проблеми за паркуванням породжує недотримання генерального плану міста, каже  у коментарі Galnet політичний оглядач Юрій Ситник.

Затори по вулицях, переущільнена забудова, все це віднайшло відображення у генеральному плані міста. Ще на момент розробки генерального плану, коли у нас рівень автомобілізації був невеликий, зафіксували дефіцит паркомісць. Щодо теперішньої ситуації, якщо брати офіційні дані, у Львові є 150 тисяч автівок, до них потрібно додати щоденний транзит, а це ще 20-30 тисяч. А загальних паркувальних місць у місті є лише 8 тисяч. У генеральному плані Львова передбачали створення таких транспортних вузлів, на яких людина, яка приїжджає у Львів, могла б залишити свою автівку, а далі комфортно проїхати автобусом, також план передбачав низку стоянок і багаторівневих паркінгів. Окрім того, що Львів успішно забудовується, з’являються будинки і на місці стоянок. Таким чином у нас рівень автомобілізації зростає, а кількість паркомісць не збільшується. Бо не можна назвати паркомісцями те, що міська влада відмалювала синіми лініями дорогу і забрали в автомобілістів частину вулиці – це не паркомісця!,- акцентує Galnet Юрій Ситник.

Щоб не перетворити місто на суцільний затор, у Львові потрібно у найближчі декілька місяців розпочати якісну реформу. Вона має базуватися на аналітиці: громадського транспорту, паркування, перехресть, бо зараз вони не відповідають трафіку, що призводить до заторів, пояснює Galnet засновник громадської організації «За якісний транспорт» Святослав Товстига.

Щодо паркування, то зараз є бачення, що у Львові має бути сертифікація. Усі паркомісця, на яких залишають автомобілі, повинні зафіксувати в ухвалі, далі ці паркомісця через конкурс будуть розігрувати між операторами. Тобто, якщо ви купили автомобіль, то будете платити місту за те, що використовуєте територію громади для паркування свого автомобіля. Чи ви живете в центральній частині, чи ні – всі будуть платити, і це правильно. Бо ви маєте автомобіль і використовуєте суспільну територію, а ваш сусід не має автомобіля, і таким правом не користується. Але такі зміни запрацюють за умови дешевих абонементів на паркування для мешканців. Ці абонементи також мають стимулювати людей пересідати на громадський транспорт, з яким у нас кепсько. Не менш важливим аспектом, чому паркування має бути платним, є наповнення бюджету ЛКП «Львівавтодор», який є оператором паркування на більшості майданчиків, і, водночас, є юридичною особою, яка займається запровадженням е-квитка.

І додає:

Не менш важливим є будівництво підземних паркінгів. З тієї інформації, яку маю, інвестори дуже зацікавлені паркінгом на площі Петрушевича. Знаю, що на осінь вже має були конкретна інформація щодо цього проєкту. Також варто звернути увагу на площу перед головним корпусом ЛНУ імені Івана Франка. Ми не можемо її розглядати лишень як площу. Вулиця Університетська є важливим вузлом малого транспортного кільця, але, через специфіку організації дорожнього руху, ми не можемо зараз повноцінно використати її пропускні можливості, але це можна змінити, збудувавши підземний паркінг. Тому важливо працювати з професурою університету. Ми також мусимо розуміти, що у Верховній Раді України мають надати функції органам місцевого самоврядування щодо обмеження заїзду приватного транспорту, який не зареєстрований у населеному пункті, у міста-мільйонники, бо це є логічною складною децентралізації. Без цих моментів ми не зможемо організувати перехоплюючі паркінги і якісний громадський транспорт від них, а це призведе до подальшого закорковування міста. Практика обмежень за реєстрацією та екологічним стандартом вже давно працює у Європі, і Україна не зможе піти іншим шляхом,- пояснює Святослав Товстига.

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.