На Львівщині фермер вирощує одну з найбільших в Україні плантацію чорного горіха
“Коментарі” дізналися у експертів, як АПК адаптувати до змін клімату і що потрібно зробити як самим аграріям, так і на державному рівні для поліпшення ситуації.
“Суть в тому, що аграрії не страхують урожай”Голова Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Андрій Дикун нагадує, що аграрії півдня Одеської області в цьому році через небувалу посуху втратили урожай і озимих, і ярових культур.
“Зараз Кабмін врахував пропозицію ВАР про внесення змін до Податкового кодексу України в частині скасування нарахування зобов’язань по ПДВ для агровиробників у випадках форс-мажорних обставин (втрата врожаю, падіж поголів’я). Разом з тим, до вирішення даної проблеми треба підходити комплексно”, – впевнений голова ВАР.
За його словами, повинна бути розроблена і втілена в життя національна програма зрошення в Україні. У цьому плані важливим є питання державної підтримки сільського господарства. Необхідно захистити діючих інвесторів і створити умови, щоб аграрії не боялися інвестувати кошти в зрошення.
“Тому перше, що необхідно зробити, – це прийняти закон про об’єднання водокористувачів (ОВК), які зможуть приймати на свій баланс елементи зрошувальної системи та розвивати їх, інвестуючи кошти, – підкреслює Андрій Дикун. – Але для успіху цієї ініціативи потрібно, щоб запрацював закон про консолідацію земель “.
Також експерт вважає за необхідне впроваджувати в Україні страхування доходів сільгоспвиробників, яке успішно діє в інших країнах.
“Суть в тому, що аграрії страхують не врожай, а свій дохід, який вони планують отримати, реалізувавши цей урожай. Такий підхід дозволяє агровиробнику працювати планово і стабільно”, – каже Андрій Дикун.
Він підкреслює, що зараз ВАР підтримала своїх учасників з Одеської області, надавши частину насіння для посівної. Учасники ВАР з усіх регіонів приєдналися до цієї ініціативи. Одні перераховували кошти, на які централізовано були закуплене насіння, інші надавали зерно.
“Слід припинити бездумні оранки”Експерт ГО “Екодім” Ганна Даниляк впевнена, що кліматична проблема, від якої страждає АПК, – комплексна. І вирішувати її потрібно на всіх рівнях: від індивідуальних господарств – до національної політики.
“На загальнодержавному рівні потрібна амбітна кліматична політика, – підкреслює Ганна Даниляк. – Слід значно скорочувати викиди парникових газів. Скрізь, включаючи АПК. Це важливо робити, інакше кліматична криза посилюватиметься. І те, що відбувається зараз, здасться квіточками. Плюс – необхідно адаптуватися до змін, які вже відбулися. І тут також потрібна державна стратегія, по кожній галузі “.
Представник “Екодім” зазначає, що в 2019 році, коли у нас ще було Міністерство аграрної політики, їм робилися спроби продумати стратегію адаптації до змін клімату. Але все заглохло, коли міністерства об’єднали.
“Слід припинити бездумні оранки та внесення мінеральних добрив. Зосередитися на водозбереженні, – каже Ганна Даниляк. – Особливо це стосується півдня, де через посуху в деяких господарствах були втрачені посіви. На рівні господарств важливо впроваджувати кращі сільгосп-практики, сх-технології. А на державному рівні – імплементувати нітратну директиву (більш розумно поводитися з відходами тваринного виробництва) і директиву щодо запобігання промислового забруднення”.
“Проблема в тому, що ми не хочемо витрачати гроші на науку”Нестабільні погодні умови, різкі перепади температур, посухи, зливові дощі та інші природні катаклізми негативно позначаються на роботі підприємств агропромислового комплексу. Однією з характерних особливостей зміни клімату в Україні стали випадки різкої зміни погодних умов на регіональному рівні. На це звертає увагу Євген Колішевський, виконавчий директор громадської екологічної організації “Голос Природи” (м.Каменськ).
В таких умовах, відзначає експерт, складно планувати сільськогосподарську діяльність. Організація “Голос Природи” вважає, що починати вирішувати цю проблему потрібно з підвищення якості прогнозів і глибокого наукового аналізу кліматичних змін.
“В останні два-три роки в Україні кількість метеорічних постів скоротилося, – говорить Євген Колішевський. – Це було зроблено з метою оптимізації видатків державного бюджету. На практиці це призвело до неточних метеорологічних прогнозів і неможливості оперативно інформувати про погодні зміни на регіональному рівні “.
На думку експерта, в ситуації, що склалася необхідно за рахунок коштів місцевих бюджетів відновлювати роботу закритих метеорологічних постів спостереження або збільшувати їх кількість.
Євген Колішевський пояснює: “Проблема України в тому, що ми не хочемо витрачати гроші на науку. Необхідно замовляти в аграрних університетах дослідження про те, як АПК адаптуватися до нових кліматичних умов. Ці дослідження можу оплачувати, як корпорації, так і держава. Краще, щоб держава. Тоді отримані дані та рекомендації будуть доступні для громадськості “.
