На Львівщині старости розповіли про переваги реформи
Реформа децентралізації, до якої подекуди ставилися з недовірою, за чотири роки принесла додаткові кошти і нові можливості для розвитку селам, що тепер належать до об’єднаних територіальних громад. Ті ж, які баряться на шляху до об’єднання, втрачають свої шанси.
Отримати інформацію про це “з перших рук” – від старост округів Солонківської ОТГ Львівщини – журналісти мали нагоду під час прес-туру. Він був частиною заходу «Роль регіональних ЗМІ у процесі об`єднання громад», який пройшов 10 липня за ініціативи Львівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Особисто я після об’єднання втратив частину повноважень. Село, вважаю не втратило нічого. Здобули – більшу фінансову спроможність”, – відповів на запитання журналістів колишній голова сільради, а нині в.о. старости Поршнянського старостинського округу Солонківської ОТГ Богдан Баркит.
За його словами, завдяки реформі децентралізації в селі Липники, підпорядкованому Поршні, спромоглися замінили на нові водопровідні та газові трубопроводи. Крім того, в окрузі роблять дорогу, дотують перевізника, щоб села і в будні, і у вихідні мали регулярне сполучення із районним та обласним центрами, будуть прокладати вуличну дощову каналізацію. Обсяг послуг, які надавала мешканцям сільська рада, теж не зменшився: за довідками, актами цивільного стану їм не доводиться їздити ні в центр громади, ні, тим більше, в район чи в область. На території округу не було і немає дитсадка. Зараз можуть дозволити собі добудувати його до школи.
“Ельдорадо” після об`єднання не настало, визнає Баркит, але якщо раніше на рахунку сільради було 2,5 млн грн, значна частина із яких йшла на платню апарату та утримання комунікацій, то тепер сподіваються отримати 5 млн грн. З них мільйон – від обласної ради на втілення мікропроектів.
Що ж до нього особисто, розповів староста, то в заробітній платі не програв, авторитету у мешканців не втратив, зате позбувся багатьох бюрократичних обов`язків, які перебрав на себе великий штат ОТГ. Насамперед тішить, що відпала необхідність самому відвідувати усі судові процеси, які стосувалися «його» сіл: окрема сільрада не могла дозволити собі утримувати юриста.
З колегою згоден староста Раковецького округу Віктор Солига. Він зазначив, що до об`єднання чотири роки очолював сільраду, рахунок якої обмежувався кількома сотнями тисяч гривень. Про розвиток мова не йшла.
Читайте також: Авангардівська об’єднана громада Одещини поділилася історією успіху
“Об`єднання потрібне насамперед громадам із жебрацьким бюджетом. Адже тепер раківчани можуть «замахнутися» і на спортивні майданчики зі штучним покриттям, і на дитячі майданчики, і на освітлення вулиць, і на спорудження доріг”, – розповів Солига.
Директор ГО «Інститут розвитку територій», координатор із правових питань центрального офісу реформ при Мінрегіоні Юрій Ганущак підкреслив роль регіональних ЗМІ у просуванні реформи децентралізації. Адже саме вони, “глашатаї децентралізації”, можуть донести до місцевих громад інформацію про здобутки ОТГ. І робити це треба, адже зволікання шкодить самим “відстаючим”- державні інфраструктурні субвенції об`єднаним громадам із кожним роком зменшуються.
“Львівщина, яка є лідером у багатьох державотворчих починаннях, тим не менше, знаходиться лише на 17 місці серед регіонів у децентралізації. У семи районах області досі немає жодної громади. Через відсутність ОТГ тут протягом трьох років не змогли отримати кошти інфраструктурної субвенції від держави: Яворівський район – 124 млн грн, Дрогобицький – понад 116 млн, Турківський – понад 84 млн, Золочівський – понад 80 млн, Радехівський – понад 74 млн, Перемишлянський і Буський – понад 60 млн грн”,- зазначив Ганущак.
За його словами, чотири роки тому усі дивилися на ідею децентралізації як на нездійсненну мрію. Мовляв, який сільський голова добровільно відмовиться від «панівного» становища і стане старостою. Та виявилося, що при здоровому глузді це можливо. І приклад старост Солонківської ОТГ це доводить.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами – Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією і підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Маркіян Лисейко / Укрінформ
