«Наші військові заслуговують на те, аби шрами їх прикрашали, а не викликали співчуття»

logo


5486_p_18_img_0001У Львові на базі клініки щелепно-лицевої хірургії та стоматології Військово-медичного клінічного центру Західного регіону лікар-хірург вищої категорії Ростислав Валіхновський з колегами провели реконструктивні операції військовослужбовцям, які отримали поранення в боях з російськими окупантами на Донбасі

— Надаю допомогу пораненим бійцям на безоплатній основі від початку агресії сусідньої держави, адже наші військові заслуговують на те, аби шрами їх прикрашали, а не викликали співчуття, — говорить Ростислав Любомирович.

Ростислав  Валіхновський — заслужений лікар України, лікар-хірург вищої категорії, кандидат медичних наук, віце-президент Всеукраїнської асоціації пластичних реконструктивних і естетичних хірургів, лауреат премії «Людина року-2015»

Лікар переконаний, що тільки об’єднаними зусиллями можна допомогти пораненим повернутися до повноцінного життя, бо мало хто з військових може дозволити собі пластичну хірургію.

Також медик-волонтер сказав, що в Івано-Франківську допомоги пластичних хірургів потребують іще 35 бійців — учасників антитерористичної операції.

— У Львові, я думаю, ми також допоможемо не меншій кількості атовців, адже готові виконувати 10–12 складних хірургічних втручань на день, — зазначив він.

За словами начальника відділення щелепно-лицевої хірургії клініки щелепно-лицевої хірургії та стоматології підполковника медичної служби Ігоря Бурачка, вогнепальна травма — складний комплекс функціонально-анатомічних порушень, що не обмежуються місцем самої рани, а супроводжуються загальною реакцією організму. Це шок, гостре місцеве і загальне недогрів’я тощо.

— Саме тому на першому етапі важливо якнайшвидше надати пораненому кваліфіковану та спеціалізовану медичну допомогу. На відміну від побутових травм вони заживають важче. І лише після цього настає черга відновного та реконструктивного лікування, — сказав він.

Після ознайомлення з історіями поранень та процесом їхнього лікування військові медики та пластичний хірург визначили трьох пацієнтів.

Відтак одному з них було проведено пластику кісток обличчя (реконструктивна риносептопластика), другому — видалення рубцевої деформації обличчя, а третьому зроблено пластику дефекту м’яких тканин передпліччя. Операції тривали від сорока хвилин до трьох з половиною годин залежно від складності.

Слід додати, що після низки консультацій Ростислав Валіхновський запропонував ще шістьом учасникам АТО пройти курс лікування на базі його приватної клініки.

Віталій ІВАНОВ

Учасник АТО Роман В.

Улітку 2014 року під час нападу російських окупантів на блокпост він отримав кульове поранення щелепи та осколкові поранення нижніх кінцівок. Переніс кілька операцій.

— Тоді мені лікарі провели остеосинтез щелепи, тобто склали та скріпили уламки, правда, для цього їм довелося розітнути м’які тканини в місці перелому. Після того як усе зажило, я помітив, що рубець не лише стягнув шкіру навколо себе, а й спричиняв певний дискомфорт, передусім постраждали м’язи обличчя та шиї. І от за два роки мені повідомили, що можу позбутися цього рубця. Я, звісно ж, погодився і не шкодую. Після операції почуваюся набагато краще.

5486_p_18_img_0002Учасник АТО Альберт К.

— Дуже вже дошкуляли ворожі гармаші — декілька днів безбожно гатили по нас. Тож якось із хлопцями вирішили сходити до них «у гості» та трохи заспокоїти. Ну от, значить, вибрали якось слушний момент і гайнули через лінію розмежування… Нас там точно ніхто не чекав. Одним словом — дійшло до рукопашної. Тоді ворог прикладом і «порихтував» мені обличчя так, що я втратив свідомість від болю. Добре що товариші були поруч і «шахтарів» прибрали, а мене дотягли на плечах додому. Ворожу гармату ми знищили…

З часом кості зрослися, але не зовсім вдало — стало важко дихати, дошкуляли нежить та інші супутні негаразди. Попри це та не надто привабливий вигляд, Альберт продовжував бити ворога, допоки не отримав важке поранення, після якого його комісували з військової служби.

За словами бійця, на операцію до пластичного хірурга потрапив завдяки Тетяні Мохначовій з Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій.

— Вона мене знайшла в іншому місті та повідомила, що є можливість прооперуватися. Погодився без вагань. Набряк зійде, і буду, як сказали лікарі, наче Ален Делон. Вірю їм, бо вони ж фахівці, — з оптимізмом говорить Альберт.

Facebook

Twitter

Vkontakte

Одноклассники

Google+

Схожi записи:

Оборонна реформа в Україні набула систем…

Інколи «кіборги» майже тиждень перебувал…

Жодного дня без бойових завдань

Як використовували засоби пропаганди воя…