Навіщо було звільняти Параску Дворянин?

logo


У звільненні першого заступника голови Львівської обласної ради не було жодного політичного резону. Якщо є фактично сформована більшість, в якій «дух согласья єсть», то зайва людина в президії не те що погоди не зробить, а навіть допоможе зберігати хорошу міну при поганій грі в демократію. Можна при нагоді дорікнути сміттям на вулицях Львова в стилі «а у вас негрів б’ють», можна «підставляти» під час незручних голосувань, можна задля розваги довірити проводити «провальні» та «неефективні» засідання. Зрештою, ніхто не зможе закинути узурпацію влади однією командою безпартійних висуванців БПП.

Тим більше, що преса області і так чітко поділена на «своїх» та «чужих», тому таке явище, як «політична трибуна», – наче рибі парасолька. На «Люксах» Парасковія Дворянин і без посади – головний спікер. Натомість лояльні до чинної обласної влади ЗМІ ігноруватимуть її навіть тоді, коли вона піде по воді чи здійснить якесь інше диво.

Тим не менше, обласні обранці закрутили кіно з голосуванням в закритому режимі, аби визнати роботу першого заступника голови облради громадянки Дворянин незадовільною. Закиди про те, що пані заступник «забагато піарилася», виглядають вже аж надто кумедно, оскільки скромних там нема за визначенням. Львівська політика – не те місце, де ліва рука не знає, що робить права, коли є чим похвалитися.

Характерно, що «Свобода» і «Батьківщина» (чиї вожді розглядають Львівщину як електоральне ядро) вирішили в цьому святі демократії участі не брати, щоб при нагоді, «дивлячись виборцям в очі, рішуче засудити діючу злочинну владу». В них мотиви якраз політичні. Чого не скажеш про теперішніх тріумфаторів.

Злі язики стверджують, що Параска Дворянин сильно не підходила на роль заступника голови ще тоді, коли треба було ділити гроші за програмою конкурсу мікропроектів. Якось так склалося, що більшість грошей виграли громади, розташовані у двох виборчих округах, де обрані два брати. Всі знають, що це за округи, всі розуміють, чому вони не обділені бюджетними ласками (що з області, що на рівні Києва), але прізвища на букву «Д» називати не прийнято. Аби не розкрити секрет Полішинеля, і ми не називатимемо.

Наївні люди могли б подумати, що саме всесильні брати і «замовили» зняття неугодної заступниці з посади. Але який їм резон? Громади на місцях задоволені? Як слони. Якщо люди в Пустомитах дізнаються, що отримали більше, бо мешканці Бродівщини чи Турківщини отримали менше, чи стануть вони дорікати своєму депутату-покровителю? Ніколи. Вони ж не ідіоти. Навпаки – похвалять. І так на всіх підступах до округу стоять рекламні щити з переліком об’єктів інфраструктури, які лише тому, і завдяки кому, і виключно йому, дай Боже здоров’я і многая літ! А тут ще й нагадування, що не всюди так прекрасно. От вибрали б якогось Парасюка непутящого, мали б блок-пост з мішків замість новенької амбулаторії.

А от депутату обласної ради пояснити на окрузі, чому він рве сорочку не за свій округ, а за «тих хлопців», – це вже зовсім інша історія. Мало того, що за «своїх людей» менше думає, ніж за «чужих», то ще й махінатор. І ніякий не самостійний політик, а наймит на зарплаті самі знаєте в кого. У цьому випадку мотиви знімати балакучу заступницю голови ради були, і доволі вагомі.

Не варто забувати, що обласна рада – це такий орган, який лише на перший погляд виглядає збіговиськом грошовитих куркулів без печаті культури та інтелекту. Це реноме було неодноразово успішно підкріплене різними «доленосними» рішеннями, які починалися словами «Звернення до Верховної Ради України, Сейму Республіки Польща, Ради Семи і Архонтам і т.д. і т.п.». Насправді ж робота на громадських засадах в будівлі на Винниченка дає масу можливостей, заради яких ці далеко не дурні люди інвестують гроші, вивчають програму партії (а це непросто, бо програми кожного разу інші, як і партії), мімікрують, хто як може, аби покращити життя мешканців області.

Саме майнові питання є суттю роботи цього представницького органу. А оскільки в нас на марші реформа децентралізації, цих майнових питань стало ще більше. Для їх оперативного вирішення і потрібно, щоб команда працювала злагоджено, не привертаючи до себе зайвої уваги. З цим, треба визнати, Парасковія Дворянин не впоралася. «Забагато уваги приділяла піару», а гроші, як відомо, люблять тишу.

З цієї точки зору звільнення першого заступника голови обласної ради виглядає цілком логічним та обґрунтованим. Звісно, політикою це можна назвати з великою натяжкою, але яка вже є, така і політика.

P.S.:

Якщо ж не просто так це все збіглося з анонсом прем’єра нашого Володимира Гройсмана про те, що «українцям дозволять розпоряджатися землею», тоді це взагалі джек-пот. Це тільки жеброта неосвічена думає, що будуть в людей видурювати паї. Будуть, звісно, але аферисти всякі, як з квартирами, це несерйозно. Насправді ж сам смак – в нічийному, як у часи ваучерної приватизації заводів. Скільки ж державних, резервних, відомчих гектарів можна загосподарювати! Не до людських городів у таку хвилину.

А хто в нас головні аграрії? Правильно. Чия обласна рада? Отож бо. Треба комусь скандали, як з мікропроектами? Нікому не треба. Час рішучих реформ настав, товариші!