Обличчя вуличних музикантів Львова

Обличчя вуличних музикантів Львова

Вуличні музиканти Львова

Гуляючи центральними вулицями Львова, мимохідь можна легко наситити усі свої відчуття: зір – старовинною архітектурою, запах та смак – ароматною кавою, дотик – краплинами дощу, а слух – вуличною музикою. Львів, без сумніву, можна вважати містом вуличної музики, де десятки різноманітних музикантів щодня надихають львів’ян і туристів своїм класичним чи оригінальним виконанням.

Журналісти IA ZIK пропонують вам дізнатися трохи більше про цей мелодійний аспект життя Львова.

Скрипаль Микола

Вуличний музикант Микола. Фото: ZIK- Стрім

Вирушаємо проспектом Свободи. Навпроти пам’ятника Адаму Міцкевичу одразу вловлюємо звуки скрипки. Старший привітний чоловік грає веселу швидку мелодію. Це – пан Микола зі Стрия. «Приїжджаю до Львова коли – раз на тиждень, коли – раз на місяць. Я дуже люблю грати, та і люди нехай послухають. Виконую українські народні твори. А загалом музикою займаюся понад 50 років – починаючи з п’ятого класу, граю на весіллях», – розповідає скрипаль.

Баяніст Ігор

Вуличний музикант Ігор. Фото: ZIK- Стрім

Для когось музика – розвага, а хтось не приховує, що це ще й непоганий заробіток. Наприклад, незрячий баяніст Ігор, якого дуже часто можна зустріти в центрі, зізнається, що музика – не лише улюблена справа, а й додатковий заробіток.

«Баян зі мною з дитинства, перевагу надаю народним творам. Також виконую музику і на «клавішах», маю апаратуру. Раніше працював на весіллях, концертах. Але вулиця – найкраща робота», – хитро усміхається Ігор.

Флейтист Андрій

Вуличний музикант Андрій. Фото: ZIK- Стрім

Центральні вулиці багаті і на зовсім нетипових персонажів. Дуже часто поблизу площі Ринок привертає увагу флейтист Андрій, який не соромиться називати себе безхатьком. Особистість він неординарна. Андрія можна описати словами «хіпі-філософ»: адже і образ має відповідний, і про життя поговорити любить.

«Вуличні музики у Львові називають мене Індіанець, бо я колись ходив в пончо. А ще колись жив біля водоспаду Шипіт на Закарпатті, там мене назвали Андерсеном – як казкаря, оскільки дуже люблю розповідати історії. Ну а я сказав: якщо це ім’я, то я погоджуюся бути Андерсом, – говорить він. – Музика з дитинства заполонила мою сутність. Останнім часом граю на флейтах, які сам винайшов. Найчастіше виконую із задоволенням музику з радянських кінофільмів. Хочу показати людям моє хобі».

Гурт “Royal Brothers Band”

Вуличний гурт Royal Brothers Band. Фото: ZIK- Стрім

Перед Оперним театром теж вирує життя. Тут, на площі біля фонтану, бачимо студентів з Хмельницького, які створили свій гурт і їздять виступати на вулицях українських міст.

Учасник музичного гурту Богдан розповідає: «Музикою займаюся вже десять років. Ми з одногрупниками створили свій колектив. В основному граємо кавери і вирішили подорожувати різними містами на канікулах. Почали зі Львова, а потім хочемо поїхати у Тернопіль, Київ. Раніше виступали в кафе, на весіллях. Але для нас це робота-відпочинок».

Вокаліст-гітарист Сашко

Вуличний музикант Сашко. Фото: ZIK- Стрім

Та на вулиці виходять не лише музиканти-початківці, а й ті, хто вже має певні творчі здобутки. На вул. Сербській зустрічаємо хлопця, який грає на гітарі і переспівує відомі сучасні пісні. Соліста звати Сашко. Він охоче розповідає про свою творчість.

«Музикою займаюся все життя, але на вулиці граю три роки. Виконую, переважно, українську естраду. Потрібно, щоб хтось бачив те, що ти робиш. Крім вулиці, мало де можна так розвивати свою творчість. У нас є свій гурт, тому гра на вулиці – своєрідний піар. Ми вже записали 13 пісень, маємо кліпи. Інколи їздимо до Тернополя, Івано-Франківська», – зазначає молодий виконавець.

Гітарист Борис

Вуличний музикант Борис. Фото: ZIK- Стрім

Зовсім поряд, на вул. Галицькій, львів’ян та туристів також радує ще один гітарист – пан Борис. Виконує, зазвичай, музику з кінофільмів.

«На гітарі граю з 15 років. Згодом закінчив музичне училище. Хоч потім працював в іншій сфері, музика завжди була поруч. Для мене гра на вулиці – не стільки для грошей, скільки для душі. Це хіти 70-80-х років, які всі знають. Буває, що виходжу по три-чотири рази на тиждень – залежно від настрою», – говорить музикант.

Скрипаль Валерій

Вуличний музикант Валерій. Фото: ZIK- Стрім

Центр Львова також є своєрідним «стартовим майданчиком» і для зовсім юних музик. Наприклад, школяр Валерій, якому скоро виповниться 13 років, часто виходить грати на вулицю на скрипці.

«Займаюся вже понад три роки. Придумую сам музику, щойно грав імпровізацію, а раніше – переважно класику. На вулицю вийшов, бо хочу стати відомим, звикнути до сцени. На вулиці мені подобається акустика. Граю для себе, зароблені гроші нікому не віддаю, а витрачаю на скрипку, струни. Коли я вперше взяв до рук інструмент, думав, що скажуть люди. Потім зрозумів, що їм подобається така музика. Виходжу тричі на тиждень вже протягом року. У майбутньому хочу стати музикантом і виступати на великих сценах», – ділиться планами на майбутнє школяр.

Отож, вулична музика Львова – різноманітна, цікава і має багато оригінальних облич із своїми історіями та мріями. Редакція IA ZIK також пропонує вам проголосувати за виконавця, чия музика найбільше сподобалася.

Ольга Іващук, Юрій Мартинович,IA ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.