Під Львовом відкриють історико-культурний парк «Древній Звенигород» на місці княжої столиці

logo


У селі Звенигороді облаштують історико-культурний парк «Древній Звенигород». Колись княжа столиця, а нині село під Львовом хоче привернути туриста і відновити оборонні місця. Проект виграв грант Євросоюзу.

Русь, XI століття, Ростиславичі утверджуються на західних землях. Старший син Рюрик сів у Перемишлі, молодший — Василько у Теребовлі, середущий — Володар — у Звенигороді, де й заснував столицю однойменного князівства. Найбільший розквіт міста припав на часи Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. Звенигород припинив своє існування у 1241 році, коли монголи спалили укріплення дотла.

Нині про величну історію нагадують артефакти, які лежать просто під ногами, і вали. Тому науковці та місцева громада надумали відкрити тут Історико-культурний парк «Древній Звенигород».

«Дуже важко показати, що зникло, але, дякуючи долі, ця територія має сліди тої колишньої слави, це є оборонні вали, це є замкові бастіони початку 18 сторіччя», ‒ розповідає архітектор-реставратор, доцент «Львівської політехніки» Василь Петрик.

«Ми запропонуємо туристам пройти лінією валів, долиною ріки Білки, де колись були майстерні ювелірні, господарські будівлі, ця територія активно заселялася, а всередині валів ‒ територія княжого міста», ‒ додає Василь Петрик.

Стрімкою стежкою уже нині є можливість піднятися на бастіони, княжий дитинець, де стояли палати князя, храм із цвинтарем, господарські будівлі і оборонні укріплення.

Ідею проекту такого парку подала сільська рада, а уже область написала і виграла грант від Євросоюзу ‒ 12 мільйонів гривень. За ці гроші розчистять вали, місце замку, облаштують доріжки і навколишню інфраструктуру у селі: місця для відпочинку, освітлення, паркінг.

«Ми дуже чекаємо на те, щоб прийшли кошти і почали робити. Цей проект розрахований на два роки, кошти підуть траншами. А для нашого Звенигорода це взагалі буде чудово, тому що це є робочі місця, це є популяризація нашого села», ‒ коментує голова Звенигородської сільради Наталія Толопко.

А наразі у місцевому музеї відремонтували один зал і відкрили цілком нову тимчасову виставку із скарбів, викопаних у Звенигороді упродовж 100 років. Показують могутність княжої столиці зброєю, прикрасами, посудом.

«Ми вибирали на виставку речі, які би свідчили про те, наскільки була розвинута матеріальна культура. На одній із вітрин ‒ біжутерія, величезна кількість прикрас, зокрема, зі скла, а скло в ті часи це було досить дороге задоволення», ‒ розповідає наукова співробітниця Рятівної археологічної служби Наталія Войціщук.

Завдяки болотистій місцевості, збереглося чимало елементів дерев’яної забудови і артефакти, зокрема шкіряне взуття і дерев’яний посуд.

А ще фахівці із «Львівської політехніки» створили 3D-модель замку і княжого Звенигорода.