Площу Коліївщини обіцяють впорядкувати мерія і єврейська громада
https://youtu.be/fHhRTNAkrnE
12:01 13 лютого 2020 р.
Учора, 12 лютого, між управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, ГО Центр міської історії центрально-східної Європи, ГО Лабораторія міського простору, Єврейською релігійною громадою прогресивного іудаїзму «Тейва» у м. Львові, Почесним Консульством Держави Ізраїль в Західному регіоні України, благодійним фондом Бней Бріт «Леополіс» імені Еміля Домбергера, Львівським товариством єврейської культури ім. Шолом-Алейхема та Всеукраїнським єврейським благодійним фондом «Хесед-ар’є» підписано Меморандум про співпрацю в напрямку збереження єврейської спадщини у Львові. Зокрема, мова йде про взаємодію та координацію діяльності при реалізації проекту впорядкування площі Коліївщини.
«Проект, який ми маємо змогу реалізувати, буде при організаційній і матеріальній допомозі Європейського союзу. Нагадаємо, що місто Львів і місто Умань є партнерами в реалізації проекту єврейської спадщини. На це було виграно грант. Цей грант, без перебільшення, є одним із знакових за всю історію проектів, які подавалися на підтримку європейської комісії, бо він був з різних середовищ — з боку громадськості, з боку влади, з боку науково-дослідницьких інституцій.
Для його реалізації ми підписуємо Меморандум, який дасть розуміння для Європейської комісії, що є повна підтримка реалізації цього проекту. Ми говоримо про площу Коліївщини. Ескіз проекту ще буде узгоджуватися, а наразі ми ставимо мету показати, що у нас є єдина позиція у реалізації проектів єврейської спадщини”, — повідомив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.
Метою Меморандуму є взаємодія та координація діяльності при реалізації проекту впорядкування площі Коліївщини та заходів з ознакування площі та ділянок/об’єктів єврейської спадщини в історичній частині міста як частини візуалізації різноманітності та колективної спадщини в місті, що заплановано реалізувати в рамках проекту «Спільна відповідальність за спільну спадщину» (ReHERIT). А також взаємодія при реалізації інших проектів з впорядкування місць, пов’язаних з єврейською спадщиною та історією у м. Львові.
Підписаний Меморандум є документом направленим на збереження, вшанування та популяризацію єврейської спадщини та історії як спільної історії та спадщини.
Для досягнення поставленої мети координація діяльності буде здійснюватися шляхом:
— обміну інформацією про плани діяльності та заходи, що заплановано реалізувати;
— проведення засідань, нарад, консультацій із залученням всіх сторін, для формування спільної позиції та узгоджених дій щодо збереження, вшанування та популяризації єврейської спадщини та історії як спільної історії та спадщини.
Меморандум набирає чинності з дати його підписання і діє доки його дія не буде припинена за згодою сторін.
Впорядкування пл. Коліївщини, відповідно до Меморандуму, передбачатиме:
— опрацювати в проекті впорядкування пл. Коліївщини питання фонтану чи іншого варіанту присутності води на цій площі, оскільки історично на цій площі колись була криниця;
— встановити таблички з історією мешканців кварталу — однакового дизайну по всій єврейській дільниці;
— встановити інформаційний знак про історію площі;
— передбачити проектом освітлення площі та додати зелених насаджень;
— передбачити встановлення вуличних меблів (лавочок, стільців);
— передбачити проектом можливість проїзду через площу для автомобілів екстрених служб;
— встановити обмежувачі для заїзду автомобілів та паркування приватних автомобілів;
— замінити дощоприймачі;
— опрацювати можливість зміни назви площі з «пл. Коліївщини» на іншу, погоджену з громадськістю.
Меморандум підписано у присутності та за підтримки головного рабина Львова Мордехая Шломо Болда та міського голови Львова Андрія Садового.
Нагадаємо, на Львівську міськраду пообіцяли поскаржаться в ЮНЕСКО за незаконну забудову центральної частини міста.
Довідка
Площа Коліївщини — одна з найменших площ у Львові. Розташована в історичному центрі міста, між вулицями Братів Рогатинців та Староєврейською. Названа в пам’ять про Коліївщину.
Посеред площі — скверик. Дорожнє покриття — бруківка. Довжина площі становить близько 30 м, ширина 23 м.
Площа Коліївщини розташована в колишній єврейській дільниці Львова, на відстані 70 метрів від Простору Синагог і була одним з центрів суспільного та щоденного життя дільниці.
Площа виникла у ранній австрійський період після того, як на місці розібраного південного прясла міських укріплень проклали вул. Нову (сучасна вул. Братів Рогатинців). Площа між вул. Староєврейською (колишня Жидівська, Векслярська) та Братів Рогатинців (колишня Нова) утворилася на місці Галезовської кам’яниці і тодішньої «пустки Копля Тевлевича», що стояли біля давньої «Жидівської вежі». Первісно площа називалася Жидівською, а у 1871 році після переведення конскрипційної нумерації на вуличну її перейменували на пл. Векслярську (на одному із будинків видніє стара адреса). У 1944 році радянська влада змінила назву на пл. Коліївщини. Назву було прив’язано до локації Міського Арсеналу і вона була частиною нового радянсько-українського наративу про «панську Польщу», з акцентом на місці ув’язнення полонених гайдамаків та класово-національному прочитанні повстання 1768 року. До початку ХХ ст. на площі була криниця, яка забезпечувала водою жителів єврейського кварталу.
Посеред пл. Коліївщини є залишки старої криниці. Зараз криниця та сама площа перебувають у незадовільному стані. Одним з можливих сюжетів переосмислення цієї площі є тема води. Історично маємо інформацію про те, що за користування цією криницею єврейська громада мала платити магістратові 80 злотих на рік. Коли магістрат підняв ціну до 380 золотих на рік, єврейська громада відмовилася платити і магістрат перекрив трубу, якою до криниці текла вода. Це привело до того, що мешканці єврейської дільниці почали ходити на пл. Ринок, щоб там набрати води. Проти цього протестували християнські мешканці Ринку. Почалися суперечки та сварки, що часто переростали в бійки та ув’язнення представників єврейської громади. Єврейська громада позичила кошти в ордену Єзуїтів і оплатила за постачання води. Однак коштів, щоб виплатити кредит, в громади не було, тому спочатку сплачували ордену відсотки, пізніше відсотки на відсотки. Борг зростав понад 100 років. Після розпуску папою Климентієм XІV ордену Єзуїтів борг єврейської громади перед орденом списали.
Відео: Львівський пресклуб
