Пологовий, спортмайданчики, світло в селах і смереки у вазонах: плани ЛОР на 2017 рік
Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин розповів, на які програми підуть гроші з бюджету Львівщини.
фото: Фотографії старого Львова
Реконструкція обласного перинатального центру, початок реформи в медичній галузі, виділення грошей на діаліз та медикаменти для важкохворих, пільгові кредити для учасників бойових дій, заліснення Карпат, спортивні майданчики та світло в селах – програми, які Львівська обласна рада профінансує у 2017 році. Голова облради Олександр Ганущин розповів Tvoemisto.tv, скільки коштів планують витратити, звідки їх візьмуть і за яким принципом розподілять.
фото: dailylviv.com
Обласний перинатальний центр: гроші будуть
Ситуація зрушилась із мертвої точки: Кабінет Міністрів виділив 45 мільйонів гривень на продовження реконструкції. Для завершення цієї роботи нам доведеться шукати власні кошти в резерві обласного бюджету. А він вочевидь має невеликі резерви, тому мусимо думати, який із великих об’єктів виставити на приватизацію, аби витратити отримані кошти на реконструкцію перинатального центру. Зараз ми шукаємо такі об’єкти. До фінансування мало б долучитись і місто. Коли ми оцінимо свої можливості, я звернуся до міського голови Львова з відповідними листами. Думаю, в межах тижня-двох ми виробимо кінцеву тактику: скільки потрібно коштів, щоб провести й завершити першу чергу робіт.
Шкірно-венерологічна служба: ліквідація анахронізму
Відхід сучасної медицини сучасності від кальки радянської доби, де шкірно-венерологічна галузь була автономною, а хвороби в ній специфічними, є нормальним процесом. Тоді це мали бути закриті заклади. Зараз інший час, і більшість пацієнтів проводить діагностику в приватних кабінетах. Приміщення шкірно-венерологічних диспансерів порожніють, а ми опалюємо й утримуємо їх коштом обласного бюджету. Ми провели слухання й ухвалили рішення: службу реорганізовано. Відбулась часткова оптимізація передусім адміністративного персоналу. Майно передане безпосередньо лікарні відновного лікування, яка з 2007 року була у приймах в обласного госпіталю ветеранів війни у Винниках. Якби кожна реорганізація проходила так, я б тішився. На черзі стоматологія. Ми всі розуміємо, що на цьому робиться бізнес, а держава оплачує для нього комунальні послуги, надає приміщення, та ще й платить за медикаменти та інструменти. Ми мусимо шукати вихід із цієї ситуації, бо інакше ніколи не будемо мати просвіту в медицині. Далі будуть інші кроки: онкологія, кардіологія, хірургія.
Комплексна програма меддопомоги на 2017-2020 роки: гроші підуть на діаліз
Ми зосередились на допомозі хворим, що потребують дорогих медикаментів і не мають змоги придбати їх самі. Більшість видатків за цією програмою – медикаментозне забезпечення хворих, які потребують діалізу. Зрозуміло, що цих хворих не можна залишати напризволяще: вони кожен другий-третій день мають бути на штучній нирці. Це дорого коштує. Є й інші хворі, які можуть бути повністю працездатними за умови, що отримуватимуть дорогі ліки. На жаль, підтримки від державного бюджету ми не дочекалися.
Підтримка підприємницької діяльності: кредити для учасників бойових дій
В першу чергу це функція Державної служби зайнятості. Але була низка депутатських ініціатив, спрямованих на створення додаткових умов, залучення до бізнесу, соціалізацію тих, хто повернувся з війни й хоче розпочати власну справу. Одна з ініціатив була не дуже реалістичною – вона передбачала створення окремого комунального банку. Навряд чи це місія обласної ради. Друга концепція, яку ми, власне, ухвалили, передбачає компенсацію відсоткової ставки за кредитам тим громадянам, які зі зброєю в руках захищали Україну і взяли кредит до трьохсот тисяч гривень. Міжнародний фонд «Відродження» вчитиме цих людей писати бізнес-плани та допомагатиме отримати кредит. Аналогічна схема вже працює з кредитами на енергозбереження: кожен мешканець області може частково покрити відсотки за цим кредитом коштом львівського обласного бюджету. Тепер аналогічну ситуацію будемо мати з учасниками бойових дій. Зараз цей механізм запуститься, і якщо ми побачимо, що для підтримки цього напрямку програми «Конкурентоспроможна Львівщина» потрібні додаткові кошти, ми їх виділимо.
Програма збереження лісів: правильно рубають, неправильно саджають
Це друга за значущістю екологічна проблема в регіоні після проблеми зі сміттям. Одначе люди часто не розуміють, що таке лісове господарство. Думають, що ліс сам по собі росте, а потім браконьєри залітають із бензопилами, пиляють дерева й вивозять. Насправді ж Львівщина у веденні лісового господарства може дати фору багатьом іншим регіонам. Просто лісове господарство – це рух по колу: спочатку треба посадити ліс, потім прорубувати його, очищувати від чагарників. Коли ліс виростає до відповідного віку, його треба зрубати, продати на біржі, отримати за це гроші, посадити ліс знову. Зарплату потрібно платити людям, що беруть участь у всіх цих ланках. Зрозуміло, що, якщо на якомусь етапі процес зависає, відповідно, затягується й усе інше.
У Карпатах ми маємо кліматичну проблему. За сорок років клімат став більш посушливим, ніж тоді, коли висаджували лісові масиви, які ми там зараз бачимо. Якщо не вирубувати зараз смереку, яка становить 40% лісів карпатської зони Львівщини, вони почнуть засихати. Найкращий приклад – гора Маківка. Там є ділянки сухого лісу, який ніяк не можна використати. Отже, переривається весь ланцюжок.
Тому ми будемо дбати про всі етапи. В першу чергу про саджанці. Програма розвитку лісового господарства Львівщини зорієнтована, зокрема, саме на це. Нам слід припиняти садити ліс так, як ми робимо це останні двісті років, і переходити до практики скандинавських країн. Там кожне дерево садять в окремому вазоні, як фруктові дерева. Тоді це буде зовсім інший ліс. Буде створений спеціальний лісовий розсадник, який буде забезпечувати всі Карпати мільйонами саджанцями, адже щороку потрібні десятки мільйонів. Зараз зроблений перший крок до вирішення проблеми територій, не засаджених лісом або переведених у категорію невжиткових. Де не ведеться сільське господарство, будемо садити ліс.
Спортивні майданчики: сто полів зі штучним покриттям
Є два підходи до спорту. Перший – це орієнтація на спорт високих, олімпійських досягнень. Ми звикли бачити його на телеекранах і тішимось, коли представники України здобувають медалі. Але цей напрям стосується обраних. Другий – це аматорський спорт. Цей підхід має на меті зацікавити людей дбати про власне здоров’я, а молодь – утримувати від девіантної поведінки. Цей другий підхід був закладений в основу програми «Спортивний майданчик».
Торік ми мали 16 мільйонів гривень, щоб поставити по одному майданчику зі штучним покриттям для міні-футболу і по два тренажерні майданчики на кожен із двадцяти районів Львівщини. Ми не встигли завершити ці роботи через те, що рано випав сніг: не всюди постелили штучне поле. З обласного бюджету виділили половину необхідних коштів – як правило, на покриття та тренажери. З місцевого бюджету – кошти на основу, огорожу й освітлення.
За п’ять років нашої каденції Львівщина має отримати сто нових полів і понад 200, а може, й понад 300 тренажерних майданчиків. 2017 року ми виділили на цю програму ще п’ять мільйонів на додаткові майданчики та сподіваємось залучити кошти з державного бюджету. Ми даємо сигнал місцевим громадам: обласний бюджет готовий витратити 500 тисяч. Дайте свій мільйон, і ви будете мати на виході не просто футбольне поле, а баскетбольне заливне покриття з тренажерним залом та біговою доріжкою. До кінця березня визначимо місця та місцеві ради, готові грати за цими правилами. Думаю, будемо мати десять додаткових майданчиків у 2017 році.
Освітлення населених пунктів: світло на центральній вулиці
На останній сесії ми ухвалили рішення про програму освітлення, яка передбачає співфінансування з обласного бюджету. Ми даємо сигнал місцевим радам, що в нас є десять мільйонів гривень, які ми готові виділити на конкурсних засадах. Але вони зі свого року також мають долучитись до фінансування, скласти кошторис, виконати технічні вимоги Обленерго й підтвердити, що мають кошти, щоб платити за світло. Переважно йдеться про освітлення центральних вулиць сіл. Це можливо, якщо братись до справи гуртом. Ця програма розрахована на чотири роки, а перші результати, сподіваюсь, побачимо у травні.
Спілкувався Петро Ткачишин,монтаж відео: Анастасія Михалець
