Помер автор книги Поза сценою українських революцій, військовий журналіст Ігор Скрипник

logo


image

Помер письменник, військовий журналіст, автор книги “Поза сценою українських революцій”, яка вийшла у львівському видавництві “Астролябія”, Ігор Скрипник.

Про це у Facebook повідомив львів’янин Богдан Пастух, пише Dailylviv.com.

“Щойно день як довідався, що не стало мого доброго Друга Ігоря Скрипника. Стара сука Смерть ковтнула його і все… Зустріти б її і зі всього маху повибивати їй передні зуби, щоб лазила серед м’якого і не підбиралася до твердих людей. Таким був Ігор. До краю простий в побуті, він в письмі, в знанні виходив на такі складні запитові речі, що іноді я просто ціпенів від того, скільки він носить в собі. Блискучий знавець латини, іспаніст, дипломат, та разом з тим він з тих, хто знав застінки київського СІЗО. Делікатний з друзями і бульдозерний в принципах, якими жив.

Він своїм життям навчим мене, що стиль – це людина, він на собі показав це. Він навчив розуміти романтизм, – це зовсім не те, що нам впарюють з кафедр університетів. Це не рідини підліткових закоханостей. Це рвучкий вольово-центричний рубікон, який долається лиш важкою самотою і вірою в себе, це постійний хід під гору. Наодинці я спілкувався з його улюбленими Шатобріаном і Новалісом. Ігор був їхнім героєм. Він був з тих чоловіків, про яких Фолкнер говорив – вони люблять більше полювання, аніж впольовану їжу.

Саме з ним я найбільше хотів поговорити по прильоті в Україну. Мені довелося бачити як помирають в морі, далеко від берега, сім’ї, по-тихому, без родинних заламувань рук. Згодом я думав про це – не найгірша, до речі, смерть. Так тихо відійшов і він, та книга його все ж залишилася. Коли я ще не знав його особисто і лиш читав якісь уривки текстів, мені здавалося, що так писав би спецпризначенець з наближених до Хмельницього загонів. Він навчив бачити в Гетьманщині яскраву красу, вчив читати ікони. Біда, що такої людини ця земля з себе більше не викине.

Він любив нордичну культуру, очисний вогонь, цей вогонь його й підняв у небо.

Життя його було дуже непросте, тож нехай відпочине бодай до Суду”, – написав Богдан Пастух.

Довідка

Ігор Скрипник (відомий також як Олег Янченко) народився 14 квітня 1971 р. Б. у родині військового лікаря, у тому місті, яке зараз називається Дніпро. Він нащадок козацько-старшинського роду з Лівобережжя, який дав Україні одного з очільників вітчизняного націонал-комуністичного руху — легендарного Миколу Скрипника. У віці 17-ти років приїхав до Києва навчатися в університеті імені Тараса Шевченка, який закінчив 1993 року.

Після університету була дипломатична робота консулом у Південній Америці. Була праця в університетах Києва, де Ігор Скрипник викладав англійську мову та улюблену латину. Була робота журналістом в українських та закордонних виданнях.

Він як викладач одного з київських найпрестижніших вишів взяв участь у розгоні так званого «руского марша», який тутешні москволюби проводили в самому серці української столиці. У бійці Ігор Скрипник проломив голову організатору цього маршу, той, до речі, зараз є одним із функціонерів так званої ДНР.

З того дня в письменника починається низка неприємностей, пов’язаних з арештом, порушенням карної справи, звільненням з роботи.