Правильні львів’яни. Як мешканці Львова стали пасивнішими і почали байдикувати

logo


Соціологи агенції «Фама» з Інститутом міста дослідили, як за останні три роки змінилося ставлення львів’ян до міста та свого життя.

Якщо коротко – тепер львів’яни більше байдикують, майже не ходять у театри і музеї, менше займаються спортом, але отримують від життя більше задоволення.

Найкраще живеться мешканцям південних мікрорайонів, хоча відмінності між ними та іншими мінімальні. Львів’ян об’єднує те, що вони гірше відгукуються про мікрорайон, в якому живуть, але краще – про своє місто.

ZAXID.NET відібрав з дослідження «Якість життя у Львові» найцікавіші результати про дозвілля та настрої мешканців міста і порівняв їх з аналогічними даними за 2013 рік.

***

Львів’яни почуваються комфортніше. Зараз мешканці міста краще оцінюють дороги, школи, лікарні і своє життя у Львові. Найбільш задоволеними якістю життя є мешканці мікрорайонів на півдні міста – на Володимира Великого-Науковій та поблизу ринку «Південний» на Любінській.

Клікніть на зображення, щоб збільшити

Загалом відмінності між мешканцями 39 мікрорайонів незначні – задоволення життям у місті коливається від 2,7 до 3,7 бала (за 5-бальною шкалою, де 1 – зовсім незадоволені, а 5 – цілком задоволені).

Львів’яни зараз більш задоволені майже усіма показниками якості життя. Хоча вважають, що ситуація із сервісом у лікарнях та школах стала гіршою. Також мешканці міста менше задоволені своїм матеріальним становищем та вагою, яку вони мають у суспільстві.

Щоб збільшити, клікніть на зображення

Львів’яни – пасивні. Близько половини мешканців міста вважають, що їх життя залежить від них самих. У порівнянні з 2013 роком цей показник збільшився на 10%. Однак самі львів’яни стали пасивнішими.

Серед того, що мешканці міста роблять для покращення свого життя, переважають пасивні практики – економія енергоресурсів (15% львів’ян це практикують), купівля українських товарів (9%), використання LED-ламп (8%).

Клікніть на зображення, щоб збільшити його

Найпопулярніші три роки тому соціальні практики зараз малопоширені. Сортуванням сміття займаються 8% львів’ян (у 2013 році це практикували 30% мешканців), облаштуванням території біля будинків – 6% (було 22%), зауваження мешканцям за порушення спокою роблять також 6% (у 2013 р. – 17%).

Львів’яни більше байдикують. Вільний час мешканці міста найчастіше проводять вдома за телевізором. Насправді тут мало серйозних змін, одна з найпомітніших – це збільшення часу, впродовж якого львів’яни просто байдикують (із 34% у 2013 до 60% у 2016).

Щоб збільшити зображення, клікніть на нього

У Львові також менше читають, менше займаються спортом і рідше їздять за місто для відпочинку.

При цьому більшість львів’ян задоволені своїм дозвіллям і можливостями для відпочинку, які тут існують. Самі ж соціологи пояснюють, що збільшення частки пасивного відпочинку, не є особливістю львів’ян – це загальносвітова тенденція.

Культура: все ще гірше. Більшість львів’ян не відвідує театри, музеї, бібліотеки та концерти. Трішки краща ситуація з кінотеатрами, в які час від часу ходить половина львів’ян.

Клікніть на зображення, щоб збільшити його

Якщо порівняти ці дані з результатами аналогічного моніторингу за 2013 рік, то побачимо, що практично всі культурні заклади втрачають відвідувачів (виняток – торгово-розважальні центри, в яких насправді важко виокремити культурну складову).

У 2013 році було 4% львів’ян, які щотижня відвідували театри, музеї, концерти та кінотеатри. Зараз таких людей практично немає – у кращому випадку це 1% опитаних.

Освіта: за три роки зменшилась задоволеність приватними закладами. У порівнянні з 2013 роком комунальні освітні заклади отримали кращі оцінки від батьків, а приватні – гірші.

Клікніть на зображення, щоб збільшити

Якщо порівнювати дитсадки, то, як і три роки тому, батьки краще відгукуються про приватні установи – тут більше задоволені якістю знань, харчуванням, станом будівлі. Втім, в комунальних батьки трішки вище оцінюють компетентність педагогів та їх ставлення до дітей.

По школах ситуація є цікавішою, оскільки по більшості параметрів приватні заклади отримали гірші оцінки, ніж комунальні. Цікавіша ця ситуація тому, що у 2013 році все було навпаки. Однак, на думку львів’ян, у приватних закладах діти все одно отримують кращі знання, вчителі там компетентніші, а у бібліотеках більший вибір.

Медицина: ситуація у комунальних поліклініках погіршується. Порівняно з 2013 роком львів’яни частіше звертаються у приватні поліклініки: у 2013 році туди ходили лише 5% мешканців міста, зараз таких 9%.

Львів’яни більш задоволені якістю послуг, які їм надають у приватних поліклініках, і порівняно з 2013 роком оцінки приватних медзакладів підвищилися.

Щоб збільшити зображення, клікніть по ньому

Натомість до комунальних поліклінік мешканці міста ставляться гірше, ніж у 2013 році. При цьому погіршення помітне за усіма показниками.

Загалом станом свого здоров’я задоволені 58% львів’ян.

Активних велосипедистів менше, але вони більше задоволені містом. Кількість львів’ян, які щодня користуються велосипедами, зменшилася від 7% у 2013 до 3% у 2016.

Втім, це може бути пов’язано з датою опитування – дослідження 2016 року проводилося в березні, коли активний велосезон лише розпочинався. Загалом у місті велосипед є приблизно у кожного п’ятого мешканця (і цей показник майже незмінився).

Порівняно з попереднім моніторингом, велосипедисти значно краще оцінюють дорожню інфраструктуру, велодоріжки і стоянки.

Щоб збільшити, клікніть на зображення

Громадським транспортом у Львові задоволені всього 17% мешканців. Найпопулярнішими у місті залишаються маршрутки, які львів’яни оцінюють краще, ніж три роки тому. Зокрема мешканці міста більше задоволені сполученням між районами, станом зупинок та графіком руху.

Міський електротранспорт хоч і менш популярний за маршрутки, все ж оцінюється вище. Львів’яни вважають, що тролейбуси та трамваї мають кращий технічний стан, водії у них більш виховані і краще їздять, ніж водії маршруток.

Практично усі учасники дорожнього руху мають претензії один до одного. Автомобілісти найбільш незадоволені водіями громадського транспорту, трішки кращої думки про пішоходів і мають найменше претензій до велосипедистів (культуру яких оцінюють на 3 за 5-бальною системою).

Поліцією задоволені у 8 разів більше львів’ян, ніж у 2013 р. Якщо у 2013 році діями міліціонерів були задоволені всього 8% мешканців, то зараз таких уже 69%. Це відрізняє поліцію від прокуратури та судів, довіра до яких у місті залишилася на дуже низькому рівні.

Щоб збільшити, клікніть на зображення

У місті зросла і кількість львів’ян, які задоволені безпекою.

Найбезпечніше почуваються мешканці мікрорайонів «Привокзальна – Цирк», «Любінська – Південний», «Кривчиці» та «Центр».

Найнижчим рівень безпеки оцінюють мешканці мікрорайонів «Голоско», «Топольна – Замарстинів», «Личаків», а також «Сихів – Старий Сихів».

Виїхати за кордон готові 15% львів’ян. У порівнянні з 2013 роком їх кількість зросла майже удвічі – з 8% до 15%. Найцікавіше, що ці люди задоволені своїм життям у Львові, більшість з них має вищу освіту, середні доходи. Але вони незадоволені можливостями для професійної реалізації, зокрема й зарплатами.

Загалом у місті 41% мешканців незадоволені своєю зарплатою. І в порівнянні з 2013 роком їх кількість зросла на кілька відсотків.

P.S. У межах дослідження «Якість життя у Львові» методом поквартирного опитування «обличчя–до–обличчя» опитано 1200 мешканців міста. В основу вибірки заклали поділ міста на 39 мікрорайонів. Похибка репрезентативності не перевищує 2,8%. Польовий етап дослідження проведений у березні 2016 року.