Реорганізація Університету банківської справи: хто і як ділить майно закладу
Університет банківської справи у Львові продовжує відстоювати своє право на самостійне існування. В той час як керівництво звертається зі заявами до Кабінету міністрів та заручається підтримкою НБУ, студенти виходять на акції протесту та організовують флешмоби присвячені збереженню університету. Така різка позиція ставить під сумнів доцільність реорганізації. Більше того в УБС запевняють, що заклад просто розривають на шматки, адже забрати є що. Тож про яке майно йдеться і чому всі так сильно хочуть від нього ласий шматок з’ясовував «Вголос».
Як інформував «Вголос», питання про приєднання університету було винесено у розпорядженні Кабінету Міністрів України № 1806-р. Відбулася така реорганізація за пропозицією Міносвіти. А відповідне рішення міністр освіти та науки Сергій Шкарлет підписав 29 грудня 2021 року.
«Здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в Університеті банківської справи, продовжують навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка за обраними спеціальностями, рівнями освіти та джерелами фінансування», – йдеться у розпорядженні.
Розпорядження Кабінету міністрів про реорганізацію УБС
Однією з підстав для реорганізації вишу, за словами міністерства, став процес оптимізації навчальних закладів під який і потрапив УБС.
Утім в самому університеті переконані, що справа насамперед в майні, яке є на балансі закладу.
Невиконані обіцянки
Зміни у житті Університету банківської справи почали відбуватися після 2015 року, коли Національний банк України передав заклад у руки Міністерства освіти. Сталося це за умови, що нові господарі всіляко сприятимуть розвитку закладу. Та замість розквіту на заклад чекала реорганізація.
«З передачею університету Міносвіті НБУ наголошував на тому, що ми є єдиним закладом, який готує працівників такого вузького спрямування і що наші працівники мають величезний попит. Тому в НБУ закликали робити все для того, щоб позитивно сприяти подальшій долі закладу. Утім, ці слова чомусь залишилися непочутими. А Міністерство освіти почало проводити просто антидержавницьку політику спрямовану на підрив фінансової безпеки держави» – заявляє ректорка університету Анжела Кузнєцова.
Відтак спершу УБС був розташований у Києві з відокремленими підрозділами у Львові, Харкові та Черкасах. Коли розпочався процес оптимізації інститути у Харкові та Львові припинили своє існування. Тому щоб зберегти харківську школу було прийняте рішення приєднати інститут в місті до університету ім. Каразіна. А сам навчальний заклад з Києва перенесли до Львова.
Харківський інститут
Першим потрапив під реорганізацію Харківський інститут, який приєднали до університету ім. Каразіна. Все через нібито оптимізацію вищих навчальних закладів. Утім одразу виникло питання, чому під цю реформу потрапив УБС, які має високі показники успішності та входить у топ-9 найкращих вишів за кількістю працевлаштування випускників. В той час, як є багато інших закладів зі значно нижчими показниками.
Харківський інститут УБС до реорганізації
Ректорка університету банківської справи Анжела Кузнєцова запевняє, що справа далеко не в грошах, а в майні, яке є на балансі університету.
Спочатку приєднання університету мало відбутися за спільними домовленостями обох сторін. Насамперед йшлося про те, що УБС погоджується віддати майно, натомість Міносвіти допомагає університету у розвитку за допомогою приєднання коледжів чи філій, які і потрапили під процес оптимізації.
Попри це, одразу після спільної згоди виникла проблема з документами на передачу майна.
«На сьогодні ми не можемо передати майно харківського інституту на підставі тих документів, які нам надали. Адже чинний наказ Міносвіти не є наказом прямої дії, яким регламентуються процес передачі майна. Тобто наказ передбачає порушення статей кримінального кодексу». – запевняє ректорка.
У відповідь УБС звернувся до Міносвіти зі зверненням переробити наказ. Проте відповіді в університеті так і не отримали.
«Вони видали недолугий наказ. З одного боку ми порушуємо закон, а з іншого вони не змогли б прийняти це майно, бо теж стають порушниками. У цьому питанні Міноосвіти ухиляється від відповідальності та приймає рішення ліквідувати заклад лише тому, що ми відмовляємося порушувати закон». – каже ректорка.
Погрози університету
Після того як в Університеті банківської справи відмовилися підписувати розпорядження Міноосвіти, за словами ректорки, почався тиск на університет.
«Міністр особисто мені пообіцяв, що якщо все майно буде передано, то університет підтримає підтримку шляхом приєднання до нього коледжів та філій, які потрапили під дію того самого закону. Відповідно процес передачі майна і укрупнення у Львові повинні були проходити паралельно. Натомість керівництво почало займатися пресингом, в той час коли жодних обіцяних ними кроків ми так і не
Згодом тиск з боку Міносвіти продовжився і на особистій зустрічі, яка відбулася у липні минулого року. Тоді університету дали зрозуміти, що у разі непідписання наказу про приєднання майна, реорганізація може чекати не лише інститут, але й увесь університет. Проте тоді цим словам ніхто не надав важливого значення, більше того не розцінював як погрозу. Утім як виявилося, даремно.
«Міністр на спільній зустрічі почав вимагати передати не лише навчальний корпус, а й гуртожиток, що не є обов’язковим об’єктом для передачі . Про це йдеться і в наказі. Утім лише за таких умов він розглядав подальше можливе функціонування університету, в іншому випадку постане питання про реорганізацію закладу. І це було сказано не наодинці, а в присутності багатьох людей». – продовжує вона.
Як бачимо, обіцянка міністра стала реальністю.
Про яке майно йдеться?
Загалом територія всього університету зі структурними підрозділами займає понад 8 га земельних ділянок, матеріально-технічну базу, до якої входять 4 навчальні корпуси, стадіони, гаражі, автотранспорт тощо. Окрім цього заклад володіє нерухомістю у 62500 кв м.
Найбільше земльних ділянок займає Хакрківський інститут, який вже реорганізований до університету ім. Каразіна, утім майно знаходиться досі на балансі УБС. Загалом, це 3,5 га землі, які оцінюються вартістю у 840 мільйонів гривень. Окрім цього є і гуртожиток з новими меблями та ремонтом, який вміщає в себе 420 місць. Та добудова площею понад 17 тисяч квадратних метрів.
«Звісно, окрім навчальних закладів постало питання і про гуртожиток, який інші університети в даному випадку зможуть запропонувати своїм студентам» – зазначає ректорка.
Такий хід подій і визначив подальшу долю Університету банківської справи.
Не менш важливим є майно і у Львові, який вигідне насамперед з боку розташування.
Зараз у Львові знаходиться п’ять корпусів УБС – це 1, 67 га. Окрім цього – 25, 800 метрів площі. Важливою цінністю є і гуртожитки. Адже окрім хороших умов вони знаходяться в інвестиційно-привабливих частинах міста. Зокрема, це проспекти Шевченка і Чорновола та вулиця Коперника, де гуртожиток розташований одразу навпроти палацу Потоцьких.
«У наших гуртожитках вже давно зацікавлені не лише наші студенти. Часто ми йдемо на зустріч тому ж таки ЛНУ і дозволяємо їхнім здобувачам освіти заселятися у нас». – наголошує Анжела Кузнєцова.
Черкаський інститут
У випадку якщо реорганізація УБС до ЛНУ таки відбудеться залишається відкритим питанням про долю ще одного інституту – Черкаського. Утім, в університеті відповідь вже знають. Інститут планують приєднати до Черкаського університету ім. Богдана Хмельницького.
Що таких наслідків не уникнути зазначає і Анжела Кузнєцова.
«Інститут у Черкасах є не меншим об’єктом заздрості. Так всупереч законодавству там вже була проведена вчена рада на якій обговорювали приєднання інституту до їхнього Черкаського університету. Бачимо, що УБС просто розривають на шматки» – зазначає вона.
На балансі Черкаського інституту знаходиться понад 3 га землі. Окрім цього, трохи більше, ніж 19 квадратних метрів площі, де розташовані навчальний комплекс, стадіон та інші об’єкти.
Студенти не довіряють ЛНУ
Хвилювання студентів та працівників УБС щодо приєднання є цілком зрозумілим. Адже на балансі університету перебуває чимало об’єктів, які знаходяться у досить незадовільному стані. Зокрема проблема в коштах.
Не менше від керівництва за своє подальше перебування хвилюються і самі студенти.
«Ну по-перше, це інші люди, треба буде привикати знову до всіх змін і ми не знаємо як до нас будуть ставитись викладачі в ЛНУ після такого приєднання ще й до цього всього нам потрібно академ різницю здавати» – розповідає Соломія Пастернак, студентка 2 курсу УБС.
«Ми не хочемо бути приєднані до ЛНУ, хочемо залишатись собою зі своїми корпусами і своїми викладачами. І головне, аби все було законно, бо ні наші викладачі ні ректор ніхто про то не знав, а просто змусили.» – розповідає Дарія Кузьменко студентка третього курсу УБС.
Студенти Університету банківської справи
Адже якщо університет не може впоратися з утриманням власних об’єктів, виникає питання, чи зможе він утримувати чужі.
«Ці випадки говорять самі за себе. Лну варто спочатку привести в належний стан майно, яке вже є в його розпорядженні» – наголошу Анжела Кузнєцова.
Натомість у самому ЛНУ коментувати ситуацію про приєднання відмовляються.
УБС далі продовжує відстоювати право на самостійне існування
Попри все, в Університеті банківської справи заявляють, що погоджуватися з таким рішенням не збираються та будуть робити все можливе задля того щоб відстояти незалежність університету.
«Ми підготували дуже багато звернень від студентів і асоціацій, дуже багато депутатів реагують і готують власні запити до Шкарлета з проханням переглянути пропозицію. Тобто, ми будемо до кінця оскаржувати це рішення» – зазначає ректорка.
Утім від самого початку загострення ситуації у Кабінеті міністрів досі мовчать і давати відповідь не збираються.
У відповідь УБС чи не щодня проводить засідання на яких обговорює подальший план дій. За допомогою звертаються і до НБУ, який підтримує їхній протест.
На фото – студенти Університету банківської справи
Натомість студенти виходять на мітинги під держустанови у Львові та Києві. Головними їхніми вимогами є не лише припинення реорганізації університету, але й відставка міністра Сергія Шкарлета.
«Ми як студенти хочемо зберегти свій університет. Він унікальний та профільний. Також ми вже звикли до викладачів і маємо своїх друзів, тому хочеться укрупнювати і розвивати заклад, а не просто зникнути» – наголошує Соломія Пастернак.
« Ми реалізовуємо соціально-важливі проєкти, один із наймасштабніших – «Аукціон надій», 95% наших випускників є працевлаштовані відразу після закінчення УБС. І я не бачу жодних підстав для реорганізації Університету банківської справи, тому, що я свідомо обирала свій навчальний заклад» – запевняє Дарія Кузьменко.
Фото студентів УБС
Фото студентів УБС
Право на незалежне існування УБС планує продовжувати аж до тих пір поки не скасують процес реорганізації. Тож наразі за розвитком подій доводиться лише спостерігати.
ІА “Вголос”: НОВИНИ
Всі свіжі новини на нашому
Telegram-каналі Приєднуйся!
