Реп із східних окопів. Як хлопець з Кривого Рогу приїхав до Львова, аби розповісти свою історію про війну (Фото)

Вкотре переконуюся в тому, що доля часто  знайомить нас з людьми, які можуть за кілька хвилин змінити світобачення та відкрити по-новому звичні і, здавалось би, буденні  речі.

Минулого тижня мені випала нагода брати участь у молодіжному фестивалі «RAP ZAXID». Такий собі міні-проект, що об’єднує молодих реперів з усієї  України. Насправді, до репу я ніколи не ставився якось особливо. Та все змінилося після однієї лише композиції.

Попри анонсовані кілька годин, виступи учасників фестивалю затягнулися набагато довше. Було з десяток конкурсантів, які виконували по три-чотири треки. Тож музики у цей вечір вистачало. Івано-Франківщина, Київщина, Львівщина, Вінниччина та інші обласні центри. До Львова з’їхалися репери-початківці з багатьох куточків України. Лунала тут і російська, і українська, і навіть англійська мови. Тексти про покинутих дівчат, вірність друзів, мрії і … про війну. Але війну не ту, що нам показують з екранів телевізора, а ту, яку переживаєш особисто.

У колі реперів він знаний як UzeR. А поза сценою молодий хлопець з Кривого Рогу Юра Корсун, у свої 25 розмірковує про російську агресію через музику. Бо ж рік, проведений на передовій, не минув просто так. Він назавжди змінив життя юнака та його ставлення до ситуації, яка нині відбувається на сході держави.

Про перші спроби стати відомим

«Мені був 21 рік і я працював у Яворові. Тоді якраз набирали популярності телевізійні шоу. І я вирішив спробувати себе на «Україна має талант». Подзвонив мамі і розказав про те, що хочу піти. Вона почала відговорювати. І так сталося, що я і справді туди не пішов. Настав час і бачу новий проект – «Х-фактор». Встав собі о 5 годині ранку, нікому нічого не сказав і поїхав на шоу.  Прийшов, зареєструвався і пройшов перший тур. Потім був наступний рівень випробування, який я, на жаль,  не пройшов.  Але це досвід, великий досвід. Тож я не зупинився і продовжував писати тести, виступати на різних заходах шукати себе у репі», – розповів UzeR.

Про АТО та творчість в окопах

В АТО UzeR провів тривалий час. Брав участь у кількох важливих боях і неодноразово потрапляв під снайперські обстріли. Та навіть, будучи там, в окопах, він не забував про музику і найрідніших людей. Саме війна навчила хлопця цінувати кожну мить життя та, як би боляче не було це казати, надихнула на написання пісень «Миру – мир» і «Слезы Матерей». І, попри те, що тексти композицій написані російською, вони про Україну, її солдатів і мир. Мова тут, розповідає Юра, значення немає. Головне – розповідати про наболіле від душі.

«У 2014-му році почалася війна. Мене забрали в березні 2015-го у Старичі. Після цього мене оформили в Острог, де я провів кілка днів і ночей. Потім мене направили в інше місто. Там я вчився на механіка-водія. Далі була частина в Яворові. 24 окрема мобілізована залізна бригада. А вже 5 липня 2015-го року я був у Луганській області, в зоні АТО, Сєвєродонецька база в аеропорту. І, хоча я був механіком-водієм, мене перевели в сапери, Щоправда на розмінування я не ходив, бо вчився водити трактор. Я міг тільки зривати, мені показали, як це все робити. А от розміновувати якусь міну чи снаряд – ні. Була команда не стріляти. Ми – група інженерного забезпечення. Тому ми забезпечували матеріалами, будували. Коли ми тільки перший день приїхали туди, я заступив у наряд, то нас одразу ж зняли з наряду і повезли на 29 блокпост. І у той же день нас почали бомбити. Для мене найстрашніше було, коли стрілили мінометами. Ми сиділи тринадцятеро в бліндажі для трьох людей. Якщо ще раз треба буде піти, то я піду. Але хочеться йти саме з тими людьми, з якими я вже був. Бо я їм дуже сильно довіряю. Але краще я думатиму про т, що війни більше не буде.», – зізнається Юра.

Про Кривий Ріг і віру у світле майбутнє

Згадувати передову Юрі, як і кожному, хто там був, – боляче. Смерті, поранення, обстріли, безсонні ночі та тривожні хвилини, страх за життя своє і побратимів. Однак, за словами хлопця, тішило те, що вдома чекали, підтримували і бачили ситуацію такою, якою вона  насправді.

«До того часу, коли на Сході почалась уся ця ситуація, у нас були дебоші біля владних будинків. А після цього все стало на свої місця. Люди зрозуміли, що їхня Батьківщина – України.» , – каже UzeR

Після багатомісячних оббивань порогів чиновницьких кабінетів Юрій Корсун таки отримав статус учасника бойових дій (АТО). І вірить, що це зможуть зробити й інші хлопці, які захищали Україну. Головне ж, зізнається UzeR, аби на нашу землю повернувся мир. Бо так багато ще хочеться розповісти у свій піснях. Але вже не про війну.

«Якщо чесно, то я відчуваю, що коли наші війська підуть зі Сходу – Росія старатиметься захопити ще більше територій. Мітити її як собака. У мене навіть у треку говориться про це: «Да ви как пси сорвавшись с цепи, ви вне контроля своих целей». Я хочу, аби таки реально був мир. І я сподіваюся, що світле майбутнє для нашої держави таки настане. Колись Росія схаменеться або ж втомиться, або їй набридне воювати і вона піде назад до себе»,  – додає UzeR.

Олег ГАЛІВ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі