Родичі загиблого співака Левицького підозрюють львівське СІЗО у корупції, бо винуватець ДТП досі не в тюрмі

logo


Батьки Владислава Левицького та його сестри Наталі Крохмальської б’ють на сполох. Адже після вироку суду (30 серпня 2016 року) та апеляції (29 листопада), яка залишила рішення першої інстанції без змін (6,5 років позбавлення волі), засуджений Михайло Максимяк, водій вантажівки, з вини якого сталася ДТП, вже більше двох місяців не у колонії, а у СІЗО. Про це вони написали у соцмережах.

«Нам відомо, що у СІЗО він вже більше року перебуває у спеціальній проплаченій камері. А коли ми побачили Максимяка 20 січня в Галицькому суді Львова невідомо з яких причин, взагалі були здивовані», – пишуть батьки співака.

Не зміг їм пояснити, чому засуджений досі не відбуває покарання, і прокурор. Крім того, взагалі відмовився прийняти Левицьких у цій справі.

«Просимо вважати цей допис офіційним зверненням до Генпрокурора Юрія Луценка, прокурора області Юрія Квятківського та начальника ГУ НП у Львівській області Валерія Середи», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, співак Владислав Левицький загинув 2 липня 2015 року на трасі Тернопіль-Львів біля села Велика Вільшаниця Золочівського району – водій фури виїхав на зустрічну, де саме їхав Левицький. В автомобілі знаходилась також його сестра Наталя і її 7-річна донька Анастасія. Вантажівка протаранила легковика, протягнула їх кілька десятків метрів і поїхала далі, не зупиняючись. Співак, його сестра та племінниця загинули.

Суд засудив водія вантажівки до 6,5 років позбавлення волі. Однак, оскільки він вже відсидів рік у СІЗО, який за «законом Савченко», рахується за два, тож на волю може вийти уже через 4,5 роки. Під час оголошення вироку рідні загиблих обурились рішенню суду та не дали судді дочитати вирок, вигукуючи «Ганьба». На їхню думку, вирок є занадто м’яким та не відповідає тяжкості скоєного злочину, адже водій вантажівки вчинив не один злочин – він не надав допомоги постраждалим, зокрема дитині, яка, за свідченнями очевидців, була живою протягом певного часу.

Сам засуджений у суді не розкаявся та вини своєї не визнав.