Шкіци Новаківського і його учня Гординського передали львівському Нацмузею з-за океану

logo
195556_shkici_novakivskogo_i_jogo_uchnja_gordins.jpeg


Рисунки живописця Олекси Новаківського, а також його учня Святослава Гординського передали з-за океану Національному музею у Львові. Привезла їх молодша донька Гординського. Вона виконала волю батька ‒ поета, художника, перекладача – і привезла з Бостона півсотні і його робіт, й інших учнів, що навчалися разом у школі Новаківського. Найдавніші з них датовані 1927 роком. Серед усього ‒ і шаржі на маестро Олексу Новаківського, які рисував Гординський.

А також й півсотні документів, які засвідчують, що Гординський студіював і в Парижі: в Академії Жульєна, і в «Модерній Академії» Фернана Леже. Та кілька книг, які передадуть Франковому музею.

«До усього є й самого Новаківського шкіци. Я не можу навіть сказати, як мій тато то зберіг. Бо він виїхав з України в 1942-43 роках. По війні він опинився в таборах Німеччини», ‒ пояснила донька митця Лариса Гординська.

А по таборах, де жив з дружиною та старшою донькою, у 1947-му, він емігрував до Америки. І там розписував іконостаси та стіни храмів, плекаючи у серці Україну.

«То був 1996 рік ‒ перший раз, як я приїхала в Україну. Я вже про Львів досить багато знала. Вдома все по-українськи говорили, по-англійськи в нашій хаті не було дозволено говорити. Я виросла на пирогах, українському борщі і голубцях», ‒ розповіла Лариса Гординська.

А ще, додає, на українських казках, які батько сам фантазував: «Улюблена казка ‒ то була така, що тягнулася літами. Про добру Бабу-Ягу і недоброго москаля. І той недобрий москаль все крав від доброї Баби-Яги свинку. І то була ціла історія, як та Добра Баба-Яга, що жила у хатці на курячій лапці, ту свинку собі назад дістала!».

Цей мистецький спадок передали Львову після посмертної виставки Гординського у Нью-Йорку, що відбулась ще у 2012-му. Це вже третя передача його спадку Львову.


А поділитися?



Вам має сподобатись...