Скандал на Миколаївському кар’єрі: одному з підприємств загрожує спроба гібридного рейдерства (відео)
Замовниками рейдерської атаки вважають двох колишніх високопосадовців Нацполіції.
На Львівщині приватна агрофірма «Дністер», яка займається видобуванням піску, потерпає від постійного тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. Працівники підозрюють, що їм свідомо заважають працювати, а всі заходи проти них проводять з метою рейдерського захоплення підприємства. Замовниками рейдерської атаки вважають двох колишніх високопосадовців Нацполіції. Про це вони розповіли журналісту Dailylviv.com.
Три кримінальні провадження. Перше з них відкрили за cт.240 КК України «Порушення правил охорони або використання надр» ще у 2019 році, але після ретельних перевірок закрили у лютому 2021 – за відсутністю складу злочину. Попри те, за цією ж статтею проти ПАФ «Дністер» порушили ще два провадження: у березні і в листопаді цього року. І почалося…
Нескінченні перевірки з боку Управління стратегічних розслідувань ГУ Нацполіції у Львівській області із залученням Державної податкової служби, Державної екологічної інспекції, Держгеокадастру. Щотижневі комісії, огляди, протоколи. Обшуки і спроби вилучити техніку та документацію. А ще – невідомі молодики в кущах, які незаконно проникають на територію і нишпорять там.
Працівники впевнені: комусь дуже вигідно заблокувати або й зовсім припинити господарську діяльність ПАФ «Дністер». Вони кажуть, що все підтверджує те, що роботу підприємства намагаються паралізувати, а згодом – тихцем захопити його. Зрозуміло, що залишитись без добре оплачуваної роботи в Миколаєві та їхати на заробітки до Польщі ніхто не хоче. Ось чому ПАФ «Дністер» вирішила діяти на випередження й дати розголос цій справі.
Хлопці з амнезією, які п’ють чай
Кореспондент Dailylviv.com поспілкувався з працівниками підприємства того самого дня, коли тут сталася чергова перевірка від поліції, екологів і земельників. У «Дністрі» щиро не розуміють причин такої посиленої уваги до себе. Адже підприємство, яке працює вже 25 років (а загалом його історія сягає ще 1960-х років), є одним з найбільших платників податків у районі й ніколи не мало проблем із законом. На Миколаївському кар’єрі працюють десятки фірм, і робітники «Дністра», мають з чим порівнювати і розмір зарплати, і умови праці, і ставлення до себе з боку керівників.
– У нас сучасна техніка, нам видають якісний робочий одяг, маємо дешеві смачні обіди, платять добре і вчасно, – каже одна з працівниць. – Чому перевіряючі не підуть на сусідні об’єкти і не пошукають якихось порушень там? Дайте нам нормально працювати! Ми не віддамо наше підприємство, нехай навіть не сподіваються.
Довіри до того, наскільки об’єктивними будуть результати офіційних експертиз і висновків, вони не мають. Адже при бажанні можна сфальшувати все, що завгодно і знайти «серйозні порушення» на рівному місці.
– Кілька днів тому еколог-інспектор заявляв, що все гаразд і чемно вибачався за те, що завдав нам клопоту, а вже за кілька днів на наступній перевірці задоволено потирав руки і прилюдно казав до своїх колег, що «вимальовується багатоходовочка». Це нормально?! – обурюються працівники. – Нас цинічно вирішили знищити, і цього навіть особливо не приховують.
Комерційний директор ПАФ «Дністер» Ігор Давидяк наголошує, що його підприємство, на якому працюють понад 80 людей, є одним з найбільших платників податків у Стрийському районі. Лише за користування надрами до бюджету сплатили 4,5 млн грн, а в загальному – понад 10 млн. грн.
– Крім того, за останні два роки ми виділили понад 2 млн грн на благодійність і розвиток громади: це і пожертви для церков різних конфесій, і різноманітні спортивні турніри, і просто допомога людям. Сусідні підприємства з ідентичними обсягами видобутку ледь сплачують по 200 тис. грн, але до них чомусь перевіряючі не поспішають. То з якої причини така прискіплива увага саме до ПАФ «Дністер»? Коли місцеві депутати, представники контролюючих органів чи громадські активісти намагаються потрапити до сусідів, то отримують безліч підстав для відмови: тут і карантинні обмеження, і об’єкт з підвищеною небезпекою, і все що завгодно. Ми не чинимо перепон – пускаємо, бо нема чого приховувати. І до нас ходять щотижня! – каже Ігор Давидяк.
Найбільше люди обурені тим, що, окрім законних методів, поліція вдається і до відверто провокативних дій. Кілька тижнів тому охорона «Дністра» затримала на території кар’єру двох невідомих молодиків. На питання охоронця, що роблять на закритому об’єкті підвищеної небезпеки, хлопці відповіли, що п’ють чай. Прізвищ своїх не назвали – кажуть, забули. Довелось викликати поліцію, яка посадила чоловіків до свого автомобіля. Головний інженер Ярослав Гринчишин хотів їхати до відділку також, але йому не дозволили. Все це охорона зняла на відео, яке можна переглянути нижче. На подальші офіційні запити керівництва ПАФ «Дністер» повідомити, хто ж нишпорив у них на підприємстві, у поліції відмовчуються.
Втім, таємниця відкрилась сама по собі – невдовзі люди впізнали в обличчя «шанувальників чаю». Ними виявились працівники Управління стратегічних розслідувань П-c і П-к, котрі прийшли у «Дністер» тепер вже з офіційною перевіркою. На питання обурених робітників пояснити, навіщо ховались по кущах, а не прийшли відкрито, П-с відповів: «Виконували доручення президента України!». Та чи справді –президента?
Відео про цей візит працівників-правоохоронців та їхні прізвища є у редакції Dailylviv.com.
ПАФ «Дністер» звернулась у суд та ДБР, щоб захистити свої права
Для жителів Миколаєва давно не секрет, якими методами і за якими схемами прибирають до рук місцевий бізнес та імена людей, які «дахують» такі справи.
Заявником однієї з перевірок у ПАФ «Дністер» є ТОВ «Львівський сад». Його засновник і фактичний власник – Михайло Купранець, батько колишнього начальника Департаменту захисту економіки НПУ Ігоря Купранця. У «Дністрі» у випадкові збіги не вірять. Також вважають причетним до тиску на «Дністер» екс-начальника Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Нацполіції України Руслан Галаза.
– Ми вважаємо, що проти нас ведеться «гібридна» рейдерська атака, замовниками якої є колишні працівники правоохоронних органів Ігор Купранець і Руслан Галаз, – каже Ігор Давидяк. – Через це підприємство не працює в повному обсязі, не розвивається. Люди нервують, бо оплата залежить від об’єму роботи, а тому заробітна плата вимушено зменшується. Коли десятки разів приходять перевіряючі невідомо з якими претензіями і зауваженнями, блокують твою роботу, як можна спокійно працювати?
На думку адвоката Павла Семиренка, все вказує на те, що ПАФ «Дністер» справді опинився під тиском правоохоронних і контролюючих структур, які роблять систематичні спроби зупинити його господарську діяльність. Ось його аргументи:
– Перше кримінальне провадження було зареєстроване ще 2019 року за статтею 240 ККУ. У лютому 2021 його закрили за відсутністю складу злочину. Але на початку 2021 року за тим самим фактом відкрили нову кримінальну справу і від березня ведуться активні слідчі дії. А в листопаді 2021 року зареєстрували третє кримінальне провадження. Мета цих дій (мається на увазі реєстрація за одним і тим самим фактом різних кримінальних проваджень, заяв про злочин, постійні звернення до різних контролюючих органів, які приходять з постійними перевірками) – блокувати господарську діяльність підприємства. А в ідеалі – повне припинення господарської діяльності, у конкретному випадку це видобування і реалізації корисних копалин. Після цього, як правило, відбувається зміна бенефіціарів кар`єру або ж перескерування споживачів продукції (піску) до інших кар’єрів.
Втім, у ПАФ «Дністер» заявляють, що здаватись рейдерам не мають наміру. Працівники кажуть, що не віддадуть рейдерам своє підприємство, а правду шукатимуть в суді та інших відповідних структурах.
– Працюємо в правовому колі і не допустимо, щоб хтось вів проти нас незаконну діяльність, – наголосив Ігор Давидяк. – Галаз і Купранець склали собі «славу» в Україні, про їхні темні справи неодноразово писали у ЗМІ, і ми чітко розуміємо, чого від таких людей можна очікувати. Тому хочемо, щоб події, які розвиваються довкола нашого підприємства, набули розголосу в суспільстві. Ми також подали відповідні заяви до суду і підготували відповідне звернення до ДБР щодо незаконних дій проти нас з боку правоохоронців. Нам немає чого приховувати і нема чого боятися.
