Сміттєві проблеми Львова: у місті працює станція компостування органічних відходів (відео)
Чи справді всі відходи у Львові викидають в одну машину та куди вивозять зібраний пластик і органіку? В ексклюзивному інтерв’ю телеканалу “ПравдаТУТ Львів” директорка департаменту з питань поводження з відходами ЛМР Оксана Кошак розповіла про сортування відходів та роздільний збір органіки у Львові, як сприйняли місцеві мешканці таку ініціативу, а також куди вивозять львівське сміття перевізники та скільки за це платять львів’яни.
МІСІЯ ПРОСТА – МИ ЗА ЕКОЛОГІЧНЕ МАЙБУТНЄ НАШОЇ КРАЇНИ
Напевно не лише львів’яни, а й більшість українців пам’ятають сміттєву кризу, яка спіткала Львів у 2016 році. Місто у прямому сенсі загрузнуло у відходах, причиною цьому стала тривале ігнорування проблеми зі зберіганням та переробленням сміття у місті, пожежею на Грибовицькому сміттєзвалищі та подальшою бездіяльністю місцевої влади. Тоді львівське сміття “подорожувало” майже по всій території України – воно встигло побували у Чернівцях, Дніпрі, Миколаєві, Сумщині, Житомирщині та навіть на Одещині. Проте, тепер департамент з питань поводження з відходами у Львові поставив собі мету – не допустити повторення сміттєвої блокади міста та прагне, аби Львів рухався по стратегії нульових відходів.
Ми будемо працювати з мешканцями, з населенням, з бізнесом, аби вони не використовували зайвих речей та не купляли зайвих товарів й продуктів, аби потім не засмічувати сміттєві майданчики. Як наслідок – полігони. Наша мета – це максимально обрати ресурсовмістну сировину, аби її переробити, щоб цінне сміття не їхало на полігони, – повідомила директорка департаменту з питань поводження з відходами ЛМР Оксана Кошак.
Що стосується втілення мети на прикладі, посадовиця пояснила, що зараз департамент працює з однією із торговельних мереж у Львові, яка розпочала сортувати органічні відходи. Цікавим фактом й водночас здивуванням стало те, що лише одна компанія протягом місяця викидає понад 20 тисяч тонн харчових відходів. В результаті була переглянута політика закупівель, яка дала можливість зменшити об’єм викидання таких відходів аж до 9 тонн – це майже удвічі менше аніж було в попередні місяці.
Ми повинні показати, що для чого закупляти стільки, що потім в кінцевому результаті не реалізовується. Так, можна мудро підходити до розрахунку закупівель, – переконана Кошак.
У НАШИХ РЕАЛІЯХ БЕЗВІДХОДНОГО ВИРОБНИЦТВА НЕ ІСНУЄ
У департаменті переконані, що у сучасних реаліях безвідходного виробництва просто не існує, оскільки це зумовлене низкою факторів, які на це впливають. Усе одно є відходи енергії, тверді і рідкі відходи, що запинаються в процесі їхньої переробки. Однак, усі відходи які можна переробити, їх необхідно переробляти.
На превеликий жаль, на сьогодні немає масової культури сортування ресурсовмістної сировини. Тому ми будемо працювати і з бізнесом, і з населенням, – зауважила посадовиця.
МИ ЗНАЄМО “ХВОРУ” СТОРОНУ НАШИХ ПЕРЕВІЗНИКІВ
Проте, у більшості мешканців Львова склалось враження, що усі відходи – пластикові пляшки, органіку, папір та скло, служби які займаються вивезенням сміття скидають в один бак. Цим самим сортування сміття, з боку місцевих жителів немає жодного сенсу, оскільки згодом воно все змішується в одному контейнері та одному сміттєвозі.
Насправді в людей був такий негативний досвід і вони це фільмували – вони це бачили і вони про це говорили. Ми знаємо таку нашу “хвору” сторону наших перевізників, ми зараз з ними дуже тісно співпрацюємо. Вони зобов’язалися таких речей більше в апріорі не чинити. Вони розмістили на своїх сміттєвозах чи автомобілях, які вивозять вторсировину, таблички, що відбувається вивіз вторсировини. Бо деколи їх звинувачували в тому, що вони викидають пляшку в звичайний сміттєвоз і ніби то до змішаних відходів. Хоча перевізник дійсно в цей день виключно пляшки вивозив, – запевнила Оксана Кошак.
Цим самим, аби у суспільства не виникало питань, у департаменті наголошують, що завдяки цим табличкам хочуть донести до людей інформацію, що якщо на автомобілі написано “Збір вторсировини”, а в сміттєвоз викидають змішані відходи – це є порушенням, або ж навпаки.
МИ ХОЧЕМО, АБИ УСІ НАШІ МЕШКАНЦІ БУЛИ ВІДКРИТИМИ ОДИН ДО ОДНОГО, І ЯКЩО БАЧАТЬ ХИБИ, ПІДКАЗУВАЛИ
Ті перевізники, які системно будуть такі речі чинити, вони просто втратять роботу та ринок Львова, – наголосила чиновниця.
Невідсортоване сміття гниє на сміттєзвалищах, забруднює землю та океани, руйнує екосистеми. Зокрема, ініціатива із сортуванням органічного сміття в України набирає все більшої популярності, оскільки аби зменшити вплив органіки на довкілля, його можна компостувати. Проте, наразі не всі мешканці Львова готові до таких “нововведень” – так у сміттєві баки для органічних відходів люди часто викидають заборонені предмети, або ж викидають органіку у пластикових пакетах або ж пляшках.
КУЛЬТУРА ЕКОСВІДОМОГО ЖИТТЯ ПРИХОДИТЬ ІЗ РОКАМИ, А НЕ ЗА ОДИН ДЕНЬ
Ми зараз не можемо вимагати від наших людей, що ми вам сказали “Сортуйте ось так!” і вони так точно будуть робити. Ні, це треба виховувати з дитинства, з садочку, з школи – постійно працюючи з людьми. Також потрібно вести активні просвітницькі кампанії – це ще одна важлива складова роботи департаменту, – переконана жінка.
Однак, як показує статистика, більшість львів’ян прагнуть до європейської культури та навіть після запровадження роздільного сортування сміття позитивних відгуків було в рази більше, аніж негативних. Так, кількість відсортованої органіки лише збільшується, якщо раніше органічне сміття у Львові вивозили раз в тиждень, то тепер це роблять двічі, або ж навіть втричі на тиждень, оскільки контейнери наповнюються доволі швидко. Це вказує на позитивну динаміку та екосвідомості львів’ян.
В нас у Львові і вперше в Україні, це ще ніде не працює, на кожному сміттєвому майданчику встановлені контейнери для роздільного збору органічних відходів. Вони зазвичай коричневого кольору, куди люди викидають харчові рештки зі своїх кухонь, – додала Оксана Кошак.
ЦІ ВІДХОДИ ПОТРАПЛЯЮТЬ НА НАШУ КОМПОСТУВАЛЬНУ СТАНЦІЮ, ЄДИНУ В УКРАЇНІ
На компостувальній станції із роздільно зібраних органічних відходів виготовляють компост, яке згодом закупляють сільськогосподарські аграрні підприємства. Завдяки цьому згодом аграрії вирощують нові рослини. Зокрема, в осінній період, коли люди збирають опале листя, виникла проблема їхньої утилізації. Так, за словами очільниці департаменту з питань поводження з відходами, по місту, в тому числі в тій частині Львова де більшість житлових будинків – це приватні господарства, вже розставили спеціальні контейнери у які можна викидати таке сміття: “Там де весь час ведеться обрізка дерев, там де виполюють гордовину, відповідно такі контейнери дуже потрібні”.
Щодо листя, то минулого року ми протестували і дуже гарно спрацювали з листям, тому що все міське листя, а це понад 900 тонн, було привезено на компостувальну станцію і перероблено в компост. Наші комунальні господарства це все збирають і доставляють на компостування, – додала Оксана Кошак.
ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС СОРТУЄ СМІТТЯ
До сортування сміття у Львові вже активно під’єднався великий бізнес. Так, більшість львівський ресторанів та кафе вже систему сортування відходів активно налагодили – зобов’язали своїх працівників сортувати його, а потім віддають сміття тим людям, які готові його забрати та переробити.
Проте, я вважаю, що цю систему треба ставити дещо на інший рівень. Ми маємо створити вартість сміттю, щоб бізнес хотів продати те, що в нього залишилося залишкового. Щоб бізнес був застимульований фінансово ці речі робити, – наголосила посадовиця.
Зокрема, органічне сміття у Львові вивозиться на міську компостувальну станцію, яка знаходиться на вулиці Пластовій. Проте, пластикове сміття збирають ті підприємці, які мають угоди з заводами, які переробляють таку сировину, однак у Львові таких підприємств наразі немає. Та, у місті працює ЛКП “Бондарівка” та є еко-бус, який збирає до прикладу термометри, або ж лампи, які згодом утилізовує. Іншу ж сировину, таку як папір та пластик доводиться збувати по всій території України.
Окрім цього, у місті й досі існує проблема із збутом та утилізацією батарейок, оскільки усі продукти, які марковано позначкою перекресленої урни, варто здавати у відповідні пункти збору. Це зумовлено тим, що важкі метали, луги і кислоти є сильними канцерогенами й саме вони входять до складу батарей і акумуляторів, що істотно впливає на ґрунт і воду.
Батарейки збирає наше підприємство “Бондарівка”. Власне вони їх накопичують і передають в Польщу на перероблення, – зазначила Кошак.
Зауважимо, що велика кількість батарейок, які збираються в Україні, насправді не завжди ідуть на переробку. Це пов’язано з тим, що їх переробка не безкоштовна, за неї потрібно платити: “Коли я була на цьому підприємстві, я знаю, що було зроблено калькуляцію та прайс на утилізацію батарейки з інших міст України”.
ЗГОДОМ БУДЬ-ХТО МОЖЕ ПРИЇХАТИ НА ВУЛИЦЮ ПЛАСТОВУ ТА ПРИДБАТИ ДОБРИВО, АДЖЕ ВОНО Є ДУЖЕ ЯКІСНИМ
Завдяки компостному добриву у Львові вже вирощують клумби та садові рослини, які швидко дозрівають. Зокрема, таке добриво можна купити на офіційному майданчику державних публічних закупівель ProZorro. Так, нещодавно на платформі вперше в Україну на продаж був виставлений львівський компост і сміття було продане на аукціоні. Тоді, 50 тонн продукту, який виготовляють із харчових і садових відходів, продали за 15 450 гривень.
Наші недоїдки, які могли перетворитися і перетворюються на сміттєзвалищах на небезпечні гази, оскільки це рідина, яка йде фільтратами із забруднюючими речовинами у підземні води – це все на сьогодні переробляється. Це продукт, який дає нове життя фруктам і овочам, – наголосила чиновниця.
СЕРЕД ПЕРЕВІЗНИКІВ МОЖНА ОБРАТИ БУДЬ-ЯКОГО І ЩАСЛИВО З НИМ СПІВПРАЦЮВАТИ
У департаменті закликають львів’ян співпрацювати із добросовісними та якісними перевізниками, які вивозять сміття із міських дворів. Так, аби не виникало проблем з однією із найголовніших проблем для Львова, у місті працюють п’ять компаній, з якими можна безперешкодно співпрацювати.
Ціна вивезення сміття зараховується у нашу квартплату?
В нашу квартплату закладається ціна за збір та вивезення, а також утилізацію захоронення на полігонах. Оскільки свого полігону ми не маємо, ми змушені вивозити наші відходи на полігони, які готові його прийняти. Ці кошти власне оплачують перевізникам витрати, які вивозять це сміття на ці відстані, – додала Кошак.
Захоронення сміття трішки дешевше, аніж його вивезення?
Якщо ми прагнемо до того, аби стимулювати мешканців сортувати відходи, то звісно правильно коли захоронення є дорогим. Зрештою воно має бути дорогим, якщо полігони облаштовувати та слідкувати за ними так, як прописують європейські норми – це недешеве задоволення, – наголосила чиновниця.
Проте, на полігонах в Україні не дотримуються не те, що норми європейського стандарту, а навіть чинного вітчизняного законодавства. Саме тому, на даний час вартість захоронення відходів є досить дешевою: “Коли закопати і утилізувати в землю – це одна ціна, а коли переробити і взяти фахівців та відповідне обладнання – це зовсім інші суми. Ми ж у Львові розуміємо, що потрібно стимулювати людей до сортування, тому ми запровадили пільгові тарифи на перероблення органіки. Мешканці на сьогодні мають 100% знижки, тобто вони зовсім не платять за перероблення органіки. Бізнес при цьому має 50% знижки – це 322 гривні”.
МИ СПІВПРАЦЮЄМО З БАГАТЬМА ОРГАНІЗАЦІЯМИ
Департамент з питань поводження з відходами у Львові співпрацює із багатьома місцевими організаціями, які розділяють їхні погляди та шлях до 0% відходів. Такі організації займаються просвітницькою діяльністю – розповідають населенню про важливість сортування сміття, а також організації, які збирають відходи та навіть вживаний одяг, взуття та іграшки, які потім також успішно продаються: “Таких організацій багато і вони не єдині з ким ми співпрацюємо”.
“ЦЕ ДУЖЕ ЦІКАВИЙ ПРОЕКТ”: СЕНСОРНИЙ ПАРК ДЛЯ СОБАК
Одна із компаній в Англії раніше запровадила облаштування сенсорних садів на тренувально-вигульних майданчиках, які сприяють налагодженню психологічного спокою для тварин.
Для нас це було дуже цікавим, адже у нас є ЛКП “Лев” де кожного дня ми вигулюємо від 50 до 60 собак, а це собаки, які були відловлені на вулиці. Вони зазнали стресу, вони бояться і потрапили у незрозуміле місце для них. Власне нам було важливо, щоб вони як найшвидше заспокоювались, – розповіла посадовиця.
Так, у департаменті вивчили методику англійських фахівців і зрозуміли, що у цьому немає нічого складного. Для цього лише потрібно облаштувати тренувально-вигульний майданчик, посадити правильні рослини – лаванда або ж м’ята, які сприяють заспокоєнню.
А ще це лише перша частина на сьогодні є облаштованою. Цей сенсорний сад буде дооблаштовано для тактильних відчуттів тварин. Будь доріжки з різного роду покриттям. Десь будуть камінчики, десь буде пісок, десь буде травичка, для того, щоб тварина також коли бігає за рахунок тактильних відчуттів заспокоювалась, – переконана Оксана Кошак.
Окрім цього, на деревах у такому парку висітимуть дзвіночки, таким чином покращуватимуть слух тварини.
Це великий і унікальний комплекс, який розростеться по місту і таких садів буде більше. Тому що і домашнім улюбленцям також потрібне заспокоєння і цей додатковий вплив на рецептори нюху, слуху та зору, – додала чиновниця.
