Стежками зграї Януковича: «віджим» бізнесу по-львівськи
Зовнішній рекламний ринок в нашій державі і у нашому місті зокрема бере свій початок з часів проголошення незалежності України. Зрозуміло, що його учасниками ставали ті, кому вчасно вдавалося зреагувати на нові тенденції. Робили помилки, набивали гулі… Але робили. І з часом налагодили бізнес. Звісно, окрім законодавчого регулювання цієї сфери діяльності, чималу роль тут відіграють органи місцевого самоврядування, адже саме в компетенції місцевої влади є надання дозволів на розміщення рекламних конструкцій у місті Львові.
У період до 2008 року ринок зовнішньої реклами у Львові постійно зростав, а рекламні конструкції різного типу з’являлись на нових вулицях і площах, часто різнотипні, різнорівневі і невиправдано громіздкі.
З початком чергової економічної кризи восени 2008 року виникла потреба задуматись, що робити далі. Доречно було би зібрати операторів зовнішньої реклами, продумати правила, визначити бажані типи рекламних конструкцій для різних зон забудови, спільно створити проекти рекламних конструкцій, які найбільше пасували би для Львова, та запропонувати перспективу інвестицій для учасників ринку… Логічно, цивілізовано, справедливо, перспективно, економічно обґрунтовано. Проте не у Львові!
І тут починається найцікавіше, адже коли у Львові мова йде про бізнес, тендери, кошти і так далі, чиновники Ратуші спати спокійно не можуть. Тим паче, якщо прибуток йде повз їх кишені… На жаль, реалії сьогодення у Львові такі, що фраза: «Бізнес не створюють – його забирають в інших» нині звучить дуже навіть по-львівськи. Тим паче, малий і середній бізнес, який є основою економік усіх розвинених країн світу та опорою середнього класу як такого.
Але давайте про все за порядком. Ще у 2008 році влада Львова (нагадаємо, що Андрій Садовий є міським головою уже 10 років) вирішила по-своєму врегулювати ринок рекламних послуг, а, насправді, почала реалізацію задуму посунути з ринку добросовісних підприємців, які його фактично заснували та розвивали багато років.
Задумали провести конкурс, за результатами якого наперед визначений переможець мав отримати виключне право на розміщення рекламних конструкцій у центральній частині міста. І мала б це бути компанія, яка не те, що не є львівською, а навіть не українською! Бо у попередньому проекті конкурсних умов зазначалось, що переможець повинен мати рекламні конструкції в різних країнах світу. Відтак, львівських операторів планували змусити забрати свої рекламні конструкції з їхнього постійного місця розташування у центральній частині міста.
На думку співвласника одного з львівських розповсюджувачів реклами – ТЗОВ «ЕОН» Ореста Шейки, влада Львова, розуміючи важливість впливу зовнішньої реклами не лише як індикатора розвитку економіки, але й як засобу впливу на формування суспільної позиції, зокрема у час виборчих кампаній, вирішила забрати ці можливості у непідлеглих львів’ян.
Проте на розгляд сесії міської ради проект ухвали «Про заходи щодо організації благоустрою в центральній частині міста Львова» було винесено аж у 2010 році (№ 3562, прийнята 03.06.2010 р.) – після приходу до влади Віктора Януковича та початку повального «віджиму» бізнесів, зокрема і рекламних, по всій Україні. Назва про благоустрій – красива, однак, насправді, у тексті ухвали йшлося лише про зовнішню рекламу.
«У червні 2010 року сесія Львівської міської ради ухвалу прийняла. За неї проголосували 48 депутатів і міський голова Андрій Садовий. Цікаво, що 32 депутати з присутніх на сесії не взяли участі в голосуванні. Тож після бурі емоцій та виступів на телебаченні учасників ринку зовнішньої реклами, які об`єдналися в асоціацію «Львівська реклама», проект вирішили не реалізовувати», – розповів Орест Шейка.
Проте ця проблема не закінчилась у 2010-му. На рекламному ринку Львова розширила свою діяльність одна з найбільших російських рекламних фірм «Outdoor Gallery», яка до того викупила одного з найбільших українських розповсюджувачів зовнішньої реклами «Октагон». А вже у 2011 році почались примусові демонтажі рекламних конструкцій львівських підприємств.
Варто нагадати також, що російська «Gallery» у 2012-2014 роках (уже як одна з найбільших рекламних компаній України) розгорнула на власних площинах політичну рекламу «Українського вибору» Віктора Медвечука з агітацією проти асоціації України з Європейським Союзом. Тоді як львівські підприємці принципово відмовились розміщати такі «сюжети». Але вже після падіння режиму Януковича та смертей на Майдані фірма «Gallery» у Львові миттєво змінила «медведчуківські» борди на нові: «Пам`ятаємо героїв Небесної сотні». Таким чином, вони не лише приховали свою політичну орієнтацію, але й оформили розміщення цих плакатів за сприянням міської влади, як соціальну рекламу, аби не платити за таке розміщення у міський бюджет.
Протест проти цих дій висловив з трибуни сесії Львівської міської ради депутат Юрій Кужелюк. Чиновники не почули тоді старійшину депутатського «цеху». Чи просто не хотіли почути? Ніяких дій: примусового демонтажу рекламних конструкцій, зупинення дозволів на розміщення конструкцій зовнішньої реклами фірми «Gallery» влада міста не здійснила. А львівські підприємці замість того, щоб працювати та думати про перспективу з впевненістю у завтрашньому дні, роками відстоюють свої права в судах.
За словами Ореста Шейки:
«У ніч з 24 на 25 серпня під шум святкування 25-ї річниці Дня Незалежності України на проспекті Свободи у Львові незаконно зрізали болгарками наші рекламні конструкції за наказом департаменту економічної політики Львівської міської ради. Влада безпідставно відмовилась продовжити після 19 серпня 2016 року дозволи на розміщення рекламних конструкцій. Попри те, що у нас було рішення суду на заборону демонтажу наших конструкцій у центрі міста, а також договір, який не допускав у той час примусовий демонтаж, це не завадило їх зруйнувати. За фактом незаконного демонтажу відкрите кримінальне провадження. У зверненні до прокуратури та поліції ТзОВ «ЕОН» звинувачує у самоуправстві та невиконанні рішення суду міського голову Андрія Садового, директора департаменту економічної політики Львівської міської ради Ірину Кулинич та директора Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» Тараса Вітика».
Представник фірми «ЕОН» Дмитро Гудима у розмові з кореспондентом Львівського порталу розповів, що примусовий демонтаж провели на порушення умов місцевих правил розміщення зовнішньої реклами та договору, укладеного між департаментом економічної політики, КП «Адміністративно-технічне управління» та фірмою «ЕОН».
«Згідно з цим договором, якщо закінчується строк дії дозволу на розміщення рекламної конструкції, то розповсюджувачу реклами надається 15 днів для самостійного її демонтажу. Тому після того, як у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОН» закінчився строк дії окремих дозволів, вони мали ще 15 днів для самостійного їх демонтажу, які минали аж у вересні. Демонтаж місто провело примусовим шляхом, зрізавши основу рекламних конструкцій до спливу цих 15 днів. Відтак, перше порушення полягало у тому, що були знехтувані умови договору та місцевих правил розміщення зовнішньої реклами. А, крім того, на момент, коли проводився примусовий демонтаж, діяло рішення суду про його заборону», – зазначив Дмитро Гудима.
У якому стані і куди саме відвезли вже понищені конструкції фірми – її власники не знають.
На вимогу повернути рекламні конструкції КП «Адміністративно-технічне управління», яке замовляло примусовий демонтаж, вимагає від ТзОВ «ЕОН» написати заяву про те, що ТзОВ «ЕОН» відмовляється від використання цих конструкцій за їх призначенням та ще й повинне оплатити за примусовий незаконний демонтаж і за зберігання нібито на складі комунального підприємства.
Системності та ознак організованої схеми у діях міської влади надає також те, що ТзОВ «ЕОН» – не єдина фірма, яка повинна відновлювати свої конструкції через те, що міська влада їх незаконно знесла. Підприємству «Європлакат-Захід» теж зрізали їхні конструкції, прикриваючись тим, що нібито у них завершився термін дозволу на розміщення реклами.
«У суботу, 1 жовтня, нам демонтували наші біг-борди. І демонтували їх через те, що у нас закінчувався строк дозволів на розміщення конструкцій. Наша організація подала заяву на їх продовження, але нам їх так і не продовжили. Тому ми звернулися до суду, щоб зробити це у судовому порядку. Проте, не дочекавшись рішення суду, влада вирішила зрізати біг-борди. А вже потім, як то кажуть, судитися по факту. Таким чином, Андрій Іванович бореться не за те, щоб у Львові було менше реклами, а за те, щоб видавати необхідні дозволи лише тим фірмам, які домовилися з мером», – розповів представник ТзОВ «Європлакат-Захід» Андрій Кузан.
Тобто маємо цілеспрямоване методичне витіснення з ринку львівських підприємців, а іншими словами – знищення малого та середнього рекламного бізнесу у Львові руками чиновників міської влади. Таке собі розчищення дороги для «своїх».Сьогодні – зовнішня реклама, завтра – перевізники, післязавтра – орендарі магазинів чи майстерень – усі, хто вирішив захистити своє право на підприємницьку діяльність, право на роботу та на гідне життя.
Відтак більшість львів’ян уже, мабуть, зрозуміли, чому Андрій Садовий поставив себе на заздалегідь непрохідне місце у списку «Самопомочі» до Верховної Ради на минулих виборах. Навіщо йому депутатство? Тут аби з мерством встигнути відкусити те, що й так важко проковтнути…
